Іменем України
30 вересня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2096/20
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Тихонова І.В.,
при секретарі судового засідання: Таращенко О.В.,
за відсутності позивача та представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради, секретаря Сєвєродонецької міської ради, виконуючого обов'язки міського голови Ткачука Вячеслава Петровича про визнання протиправними дій, визнання неповноважною 79-у (позачергову) сесію Сєвєродонецької міської ради 03.04.2020 з застосуванням наслідків неповноважності сесії до прийнятих рішень,
До Луганського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Сєвєродонецької міської ради (далі - відповідач 1), секретаря Сєвєродонецької міської ради, виконуючого обов'язки міського голови Ткачука Вячеслава Петровича (далі - відповідач 2) про визнання протиправними дій, визнання неповноважною 79-у (позачергову) сесію Сєвєродонецької міської ради 03.04.2020 з застосуванням наслідків неповноважності сесії до прийнятих рішень.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 03.04.2020 на сайті Сєвєродонецької міської ради було розміщено розпорядження в.о. міського голови, секретаря ради ОСОБА_2 про те, що 03 квітня 2020 року о 17:30 (у той же самий день з датою розпорядження та публікації) скликається сімдесят дев'ята (позачергова) сесія міської ради. На розгляд зазначеної сесії було винесено 172 питання для вирішення міською радою (Додаток №2) та міською радою прийняті рішення.
На зазначену сесію позивача - депутата Сєвєродонецької міської ради Луганської області VII скликання - запрошено не було, про місце та час проведення сесії не проінформовано.
При цьому позивач зазначив про те, що позов не стосується питання протиправності (незаконності) прийнятих рішень на 79 (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради по суті, позивач наголошує про порушення процедури зі скликання, проведення сесії та повноважності 79 (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради, порушення особистих індивідуально-виражених прав позивача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушеними правами та оскаржуваними діями відповідачів та відповідними наслідками незаконних дій відповідачів.
Щодо порушень законодавства при скликанні сесії позивач посилається на те, що секретарем Сєвєродонецької міської ради, в.о. міського голови ОСОБА_2 порушено вимоги пункту 10 статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та статті 2.2 Регламенту про скликання 79 (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради.
Відповідач 2 видав та підписав розпорядження № 109 саме 03.04.2020 про скликання в той самий день 03.04.2020 79 (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради.
Позивач вважає, що відповідач 2 та відповідач 1 свідомо порушили вимоги закону та підзаконних актів при скликанні 79-ої (позачергової) сесії від 03.04.2020, здійснили заходи з свідомого приховування від інших (не присутніх на цій сесії депутатів) у т.ч. позивача її проведення.
Позивач зазначив, що його належним чином не попередили за 10 днів про скликання 79 (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради, чим порушили його права на інформування та прийняття реальної участі на засіданні.
Окрім зазначеного, на думку позивача, своїми діями відповідач 1 та відповідач 2 порушили особисті права позивача на “реальну участь у діяльності ради”, яка передбачена частиною другою статті 3 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”.
Щодо порушень законодавства під час відкриття, проведення і закриття засідання сесії та реєстрації депутатів, позивач з посиланням на статтю 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та статті 2.8, 2.13, 2.15, 12.1 Регламенту Сєвєродонецької міської ради зазначив, що реєстрація депутатів відбулась з грубим порушенням Регламенту шляхом реєстрації осіб, які не мали статус депутата цієї ради.
Позивач зазначив, що 14.02.2020 року рішеннями вищого керівного органу Політичної Партії «НАШ КРАЙ» було відкликано депутатів Сєвєродонецької міської ради VII скликання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за народною ініціативою, обраних на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2015 року шляхом висування від Сєвєродонецької міської партійної організації ГІП «НАШ КРАЙ».
12.03.2020 року Сєвєродонецькою міською виборчою комісією було повідомлено Сєвєродонецьку міську раду про припинення повноважень депутатів Сєвєродонецької міської ради VII скликання ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 .. ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 .. Кузьмінова 10.К.. ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17 , Шатрової Л.В.. ОСОБА_18 відповідно до рішення вищого керівного органу Політичної Партії «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК» та надіслано копії відповідних постанов про внесення змін до постанови № 109 від 12 листопада 2015 року «Про реєстрацію обраних депутатів Сєвєродонецької міської ради Луганської області» в частині реєстрації відповідного депутата з копіями рішень вищого керівного органу Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК».
Таким чином 18 депутатів із загального складу Сєвєродонецької міської ради було відкликано на підставі рішення вищих керівних органів відповідних політичних иаріій у відповідності із процедурою відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою визначеною розділом V Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» станом на час участі у засіданні 79 (позачергової) сесії. Саме 14 осіб, депутатські 8 повноваження яких припинені, були {»реєстровані як депутати, приймали рішення як депутати на засіданні 79 (позачергової) сесії Сєверодонецької міської ради. А громадянин ОСОБА_19 не є депутатом на підставі рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 по справі №812/1180/18, однак продовжує приходити до Сєвєродонецької міської ради та голосувати як депутат.
Відповідач 1 та відповідач 2 були проінформовані про вищезгадані обставини, але не зважаючи на зазначене, всупереч вимог законодавства зареєстрували у якості депутатів осіб, депутатські повноваження яких припинені на підставі рішень вищих керівних органів партій та рішення суду, та свідомо порушили законодавство в частині повідомлення та не реєстрації повноважних депутатів, у тому числі позивача, на участь у засіданні 79-ої (позачергової) сесії від 03.04.2020.
Як наслідок, допущення до участі у засіданні осіб, які не мають повноваження депутатів, впливає на правомірність визначення кворуму. У зв'язку з цим, вказані дії відповідачів призвели до неповноважності засідання 79 (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради.
Отже, на думку позивача, є всі підстави визнати 79 (позачергову) сесію неповноважною, а рішення, прийняті на цій сесії, неправомірними.
Позивач вважає, що вище вказаними діями відповідачів порушені його особисті права на участь у роботі 79 (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради, а саме:
- право та обов'язок позивача брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких вона входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень;
- право позивача під час сесії використати ухвальний голос на засіданні ради;
- права позивача на проведення своєї діяльності під час засідання;
- право та обов'язок приймати участь у засіданні за для забезпеченні кворуму та набуттям повноважності 79 (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради;
- права позивача в частині забезпечення гласності та отримання інформації, можливості фіксації порушень, які були здійснені присутніми на неповажній 79 (позачерговій) сесії Сєвєродонецької міської ради відповідно до Регламенту.
З вказаних підстав позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Сєвєродонецької міської ради щодо проведення 03.04.2020 пленарного засідання 79-ої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради;
- визнати противоправними дії секретаря Сєвєродонецької міської ради, в.о. міського голови ОСОБА_2 щодо відкриття, ведення та закриття пленарного засідання 79-ої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради 03.04.2020;
- визнати неповноважною 79-у (позачергову) сесію Сєвєродонецької міської ради 03.04.2020 з застосуванням наслідків неповноважності 79-ої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради до прийнятих рішень на засіданні 79-ої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради 03.04.2020;
- стягнути на його користь за рахунок місцевого бюджету Сєвєродонецької міської ради понесені судові витрати в сумі 2522,40 грн (т.1 а.с.1-26).
Сєвєродонецька міська рада позов не визнала, заперечувала проти його задоволення, доводи з цього приводу виклала у відзиві, який надійшов до суду 23.07.2020 (т.2 а.с.35-73).
Так, відповідач 1 зазначив, що 79 позачергова сесія Сєвєродонецької міської ради скликалася виключно для вирішення нагальних питань, в тому числі бюджетних, земельних та інших питань покликаних на виконання Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, що за своєю природою і є винятковим випадком для скликання сесії.
Крім того, чинне законодавство України не містить трактування “винятковості випадку”.
Рішення про скликання сесії ухвалює міський голова (п.4 ст.42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”), а потребу її проведення підтверджує депутатський корпус. З даного приводу жодних протестів депутатів не надходило, а також присутність на сесії міської ради майже 2/3 від загального складу депутатів Сєвєродонецької міської ради.
Відтак, оприлюднення розпорядження в.о міського голови на сайті міської ради, не порушує приписи законодавства щодо процедури скликання позачергової сесії ради.
А отже, депутати Сєвєродонецької міської ради та населення міста Сєвєродонецька, в тому числі і позивач, були належним чином повідомлені про скликання сесії міської ради.
Відповідач 1 також вказав, оскільки питання включені розпорядженням до порядку денного 79 сесії мали невідкладний характер, в.о. міського голови, скликаючи сесію, діяв у межах наданих йому повноважень та з дотриманням строків повідомлення про сесію у виняткових або невідкладних випадках.
Крім того, регламентом Сєвєродонецької міської ради не вимагається обов'язкового персонального повідомлення кожного депутата Сєвєродонецької міської ради про скликання сесії.
Таким чином, Сєвєродонецькою міською радою дотриманий передбачений частиною десятою статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” строк доведення до відома депутатів і населення рішення про скликання сесії. А отже позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідач 1 також зазначив, що про те, що позивач не наділений правом звертатись до суду з даним позовом, оскільки право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) у суді може бути реалізований шляхом самопредставництва. Водночас депутат місцевої ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.
Окрім того, відповідач зазначив, що виходячи з повноважень суду, а саме з частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Частина 2 вказаної статті встановлює спосіб, в який може бути прийняте рішення у
разі задоволення позову, який не передбачає такого способу як застосування наслідків “неповноважності” до прийнятих рішень на сесії ради.
При цьому, зазначив, що більшість рішень прийнятих на спірній сесії є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені.
Більш того, на підставі рішень прийнятих на сесії виникли певні правовідносини, які доцільно зберегти.
Підсумовуючи викладене, відповідач 1 вважає, що скликання, відкриття, проведення спірної сесії міської ради відбувалося з дотриманням положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та регламенту Сєвєродонецької міської ради, а прийняті рішення жодним чином не впливають на права та обов'язки позивача у справі.
На підставі вищезазначеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Судом по справі вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою суду від 29.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.06.2020.
Ухвалою суду від 24.06.2020 клопотання секретаря Сєвєродонецької міської ради та виконуючого обов'язки міського голови Ткачука Вячеслава Петровича про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву та витребуваних документів у справі №360/2096/20 - задоволено частково. Встановлено секретарю Сєвєродонецькій міській раді та виконуючому обов'язки міського голови Ткачуку Вячеславу Петровичу строк для надання відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів до 20 липня 2020 року. Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 23 липня 2020 року до 10 год. 30 хв.
23.07.2020 від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 23.07.2020 клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Витребувано від Сєвєродонецької міської ради всі документи, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішень, вчинення дій, з приводу яких подано позов. Клопотання представника першого відповідача про продовження строку підготовчого провадження задоволено. Продовжено строк підготовчого засідання у справі № 360/2096/20 за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради, секретаря Сєвєродонецької міської ради, виконуючого обов'язки міського голови Ткачука Вячеслава Петровича про визнання протиправними дій, визнання неповноважною 79-у (позачергову) сесію Сєвєродонецької міської ради 03.04.2020 з застосуванням наслідків неповноважності сесії до прийнятих рішень на тридцять днів. Підготовче засідання відкладено на 03 серпня 2020 року до 10 год. 00 хв.
Підготовче засідання 03.08.2020 відкладено до 10.08.2020 з огляду на клопотання представника відповідача.
Підготовче засідання 10.08.2020 відкладено на 26.08.2020 в зв'язку з неявкою сторін.
Представник позивача у підготовче засідання 26.08.2020 не з'явився, хоча про час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, подав клопотання про закриття підготовчого засідання.
Відповідачі у підготовче засідання 26.08.2020 не з'явилися, хоча про час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 26.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.09.2020 (т.4 а.с.24-25).
В судове засідання, призначене на 24.09.2020, сторони та їх представники не прибули, від представника позивача надійшла заява про перенесення розгляду справи. Судове засідання відкладено за заявою представника позивача на 30.09.2020(т.4 а.с.32).
В судове засідання, призначене на 30.09.2020, сторони та їх представники не прибули,
повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили (т.4 а.с.37;38;39;40).
Протокольною ухвалою суду від 30.09.2020 вирішено розглядати справу за відсутності сторін (т.4 а.с.39-41).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на час звернення до суду з даним позовом була депутатом Сєвєродонецької міської ради VII скликання, що підтверджується постановами Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області від 30.10.2015 №87 разом з Додатком 1 до вказаної постанови та від 18.05.2020 №76, посвідченням депутата міської ради №29, (т.1 а.с.217-227).
Рішенням Сєвєродонецької міської ради VII скликання №3541 від 13.04.2019 “Про обрання секретаря міської ради” секретарем Сєвєродонецької міської ради VII скликання обрано ОСОБА_2 (т.2 а.с.41)
Згідно пункту 2 рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання №4462 від 25.12.2019 “Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_20 ” здійснення повноважень міського голови м. Сєвєродонецька покладено на секретаря міської ради ОСОБА_2 .
Рішенням Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 10 травня 2019 року № 3542 “Про затвердження нової редакції Регламенту роботи міської ради VII скликання” затверджено нову редакцію Регламенту роботи Сєвєродонецької міської ради VII скликання, до якого в подальшому були внесені відповідні зміни (т.1 а.с.49,50-85).
Розпорядженням секретаря ради, в.о. міського голови ОСОБА_2 від 03.04.2020 №109 було скликано на 03 квітня 2020 року о 17.30 в залі засідань міської ради, бул. Дружби Народів,32 (ІІ поверх) сімдесят дев'яту (позачергову) сесію міської ради, на розгляд якої внесено 172 питань (т.1 а.с.29-42).
Вказане розпорядження було офіційно оприлюднено 03.04.2020 на офіційному веб-сайті Сєвєродонецької міської ради (т.1 а.с.27-28).
Також судом встановлено, що 03.04.2020 відбулась сімдесят дев'ята (позачергова) сесія Сєвєродонецької міської ради, на якій були присутні 20 депутата міської ради. ОСОБА_1 участі у засіданні сесії не приймала, що підтверджується протоколом сімдесят дев'ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання (т.2 а.с.42-73).
До порядку денного було включено 172 питання, по яким Сєвєродонецькою міською радою прийняті відповідні рішення (т.2 а.с.85-242, т.3 а.с.1-248, т.4 а.с.1-3).
Всі рішення оприлюднені на офіційному веб-сайті Сєвєродонецької міської ради (т.1 а.с.187-204).
Також судом встановлено, що 28.07.2020 Президентом України був виданий Указ №297/2020 “Про утворення військово-цивільної адміністрації”, відповідно до якого утворено військово-цивільну адміністрацію міста Сєвєродонецьк Луганської області (т. 4 а.с. 41).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України “Про військово-цивільні адміністрації” від 3 лютого 2015 року № 141-VIII у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів).
Крім того, відповідно до частини другої статті 4 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 року№ 93-IV повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Отже, судом встановлено, що станом на час розгляду справи по суті позивач та відповідач 1 припинили свої повноваження.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років (частина друга статті 141 Конституції України).
Частиною першою статті 144 Конституції України закріплено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною другою статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка підписана від імені України 06 листопада 1996 року в м. Страсбурзі, ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР “Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування” та відповідно до частин першої, п'ятої статті 6 КАС України є міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону № 280/97-ВР).
Згідно з статтею 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з пунктами 2, 3, 8 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Частиною другою статті 46 Закону № 280/97-ВР визначено, що перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова. У разі якщо на час проведення першої сесії відповідний сільський, селищний, міський голова не зареєстрований відповідно до закону про місцеві вибори, про що на сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох - п'яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради.
Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (частини четверта, п'ята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Відповідно до частини шостої статті 46 Закону № 280/97-ВР у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради. У цих випадках сесія скликається: 1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.
Згідно з частиною сьомою статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.
У разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради (частина дев'ята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради (частина десята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради (частина одинадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (частина дванадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради (частина чотирнадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні (частина п'ятнадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні (частина шістнадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” (частина сімнадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Згідно з пунктами 1-4 частини третьої статті 50 Закону № 280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради: у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови; скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради; веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” та інших законів.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”. На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради (частина третя статті 59 Закону № 280/97-ВР).
Статтею 2.2 Регламенту Сєвєродонецької міської ради VIІ скликання, затвердженого рішенням Сєвєродонецької міської ради від 10 травня 2019 року № 3542 (далі - Регламент Сєвєродонецької міської ради), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що позачергові сесії скликаються міським головою за власною ініціативою, за пропозицією виконавчого комітету, постійної комісії чи депутатської фракції, розпорядження про скликання позачергової сесії має бути видано не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення пленарного засідання, а в невідкладних випадках - не пізніше ніж за день.
Згідно зі статтею 2.8 Регламенту Сєвєродонецької міської ради сесію міської ради відкриває і веде міський голова, а у випадках, передбачених статтею 2.3 - секретар ради. У випадку, передбачених статтею 2.6, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради, призначений більшістю від присутніх депутатів.
Статтею 2.16 Регламенту Сєвєродонецької міської ради передбачено, що засідання ради відкриває, веде і закриває міський голова чи секретар ради, а у випадках, передбачених статтею 2.6 Регламенту, депутат, визначений міською радою.
Головуючий на сесії відповідно до статті 2.15 Регламенту Сєвєродонецької міської ради:
1. Забезпечує виконання законодавчих актів України і цього Регламенту.
2. Керує засіданням ради, слідкує за додержанням кворуму сесії та прийнятого порядку її роботи.
3. Надає слово доповідачам, співдоповідачам і виступаючим на сесії в послідовності їх заяв; в разі порушення Регламенту має право попередити і зупинити виступаючого.
4. Надає (за погодженням з депутатами) слово для виступу в дебатах з питання, що розглядається, особам, які запрошені на сесію і записалися для виступу. При цьому депутати мають право на першочерговий виступ.
5. В разі необхідності змінює черговість надання слова виступаючим згідно з Регламентом.
6. Може за погодженням з депутатами продовжити час для виступу, а також змінити черговість виступів з поясненням мотивів змін.
7. Оголошує письмові запити, особисті заяви і довідки депутатів, надає депутатам слово для усних запитів, запитань та довідок, а також зауважень щодо ведення сесії, порядку денного.
8. Проводить голосування з питань, порядку денного і оголошує його результати.
9. При грубому порушенні порядку у сесійній залі, за поведінку, яка перешкоджає роботі ради, головуючий має право поставити на голосування міської ради питання щодо випровадження порушника з зали засідання за згодою більшості від присутніх.
10. Підписує протокол засідання сесії.
11. Організує проведення консультацій з постійними комісіями, депутатськими фракціями та групами з метою подолання розбіжностей і вирішенню інших питань, які виникають в ході роботи сесії.
Статтею 4.3 Регламенту Сєвєродонецької міської ради передбачено, що секретар міської ради:
1) здійснює повноваження міського голови у разі звільнення з посади міського голови, у зв'язку з достроковим припиненням повноважень міського голови або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень. Під “неможливістю здійснення повноважень міським головою ” слід розуміти:
- відрядження міського голови;
- відпустку міського голови;
- дні відпочинку (відгули) міського голови;
- знаходження на лікарняному міського голови;
- відсторонення міського голови від виконання посадових обов'язків у зв'язку зі скоєнням ним корупційного правопорушення або з проведенням службового розслідування в рамках антикорупційного законодавства за рішенням міської ради за поданням компетентних органів.
2) скликає сесії ради у випадках, передбачених ст.2.3 Регламенту; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;
3) веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених ст. 2.3 Регламенту, а також у випадках, коли міський голова відсутній чи нездатний вести пленарне засідання скликаної ним сесії;
4) організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” та інших законів;
5) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності;
6) за дорученням міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;
7) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;
8) організує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;
9) забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;
10) вирішує за дорученням міського голови або відповідної ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.
З системного аналізу Закону № 280/97-ВР, Регламенту Сєвєродонецької міської ради та зібраних по справі доказів, суд дійшов висновку про те, що оскільки станом на 03.04.2020 секретар Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_2 виконував обов'язки міського голови, то він в силу Закону № 280/97-ВР та Регламенту мав право скликати сімдесят дев'яту (позачергову) сесію та внести до порядку денного перелічені в розпорядженні №109 від 03.04.2020 відповідні питання.
Визначення невідкладності того чи іншого питання, які виносяться на розгляд сесії, є дискреційними повноваженнями будь-якої міської ради, яка в залежності від ситуації, що склалась в територіальній громаді, вживає певні заходи для невідкладного його розгляду та прийняття з цього приводу рішення.
Отже, в даному випадку, суд не може втручатись в дискрецію органу місцевого самоврядування та надавати оцінку віднесення того чи іншого питання до невідкладних випадків.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що саме розпорядження секретаря міської ради, в.о.міського голови №109 від 03.04.2020 про скликання сімдесят дев'ятої (позачергової) сесії міської ради позивачем не оскаржено. Тому давати оцінку щодо правомірності відповідача 2 призначення та проведення позачергової сесії у той же день, в який було винесене розпорядження про скликання позачергової сесії, суд не може, оскільки за приписами статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що преамбулою Закону України від 11 липня 2002 року № 93-IV “Про статус депутатів місцевих рад” (далі - Закон № 93-IV) встановлено, що цей Закон відповідно до Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.
Частиною другою статті 2 Закону № 93-IV передбачено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 11 Закону № 93-IV у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.
При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.
Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об'єднаннями громадян.
Статтею 15 Закону № 93-IV визначено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.
У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об'єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.
У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Як вже було встановлено судом раніше, позивач як депутат Сєвєродонецької міської ради VII скликання звертається до суду з позовом щодо оскарження процедурних питань щодо проведення, відкриття, ведення та закриття засідання сімдесят дев'ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання, яка відбулась 03.04.2020.
Однак, з огляду на правовий статус депутата місцевої ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності, встановлені Конституцією України, Законом № 280-97/ВР та Законом № 93-IV, суд дійшов висновку, що депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю.
Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.
Водночас депутат місцевої ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно із статтею 10 Закону №280/97-ВР є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їхнього імені та в їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом №280/97-ВР та іншими законами, а отже, й наділені в силу закону правом на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.
Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) у суді може бути реалізоване шляхом представництва. Водночас депутат місцевої ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.
Аналогічну правову позицію було висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 803/413/18, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі № 320/740/16-а, від 20 березня 2020 року у справі № 454/1522/16-а.
Доводи позивача про те, що його як депутата не повідомили належним чином про скликання позачергової сесії міської ради, що призвело до порушення його особистих прав (право та обов'язок брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких вона входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень; право під час сесії використати ухвальний голос на засіданні ради; права на проведення своєї діяльності під час засідання; право та обов'язок приймати участь у засіданні за для забезпеченні кворуму та набуттям повноважності 79 (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради; права в частині забезпечення гласності та отримання інформації, можливості фіксації порушень, які були здійснені присутніми на неповажній 79 (позачерговій) сесії Сєвєродонецької міської ради відповідно до Регламенту) є неприйнятними, оскільки розпорядження про скликання позачергової сесії міської ради №109 від 03.04.2020 було оприлюднено на офіційному веб-сайті Сєвєродонецької міської ради. Доступ до офіційного сайту Сєвєродонецької міської ради є вільним, у зв'язку з чим кожна зацікавлена особа мала право ознайомитись як з порядком денним, проектами рішень, які будуть розглядатись на засіданні сесії, так і з датою, часом та місцем проведення засідання сесії.
Окрім того, на офіційному сайті Сєвєродонецької міської ради за посилання https://sed-rada.gov.ua/plenarni-zasidannya/ogoloshennya-pro-sklikannya міститься оголошення: «До уваги депутатів Сєвєродонецької міської ради VІІ скликання! Засідання 79-ї сесії міської ради», - яке було розміщено 03.04.2020.
Відповідно до тексту вказаного оголошення ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) згідно з розпорядженням міського голови № 109 від 03 квітня 2020 «Про скликання сімдесят дев'ятої (позачергової) сесії міської ради» відбудеться 03 квітня 2020 року о 17-30 в залі засідань міської ради, бул. Дружби Народів, 32 (ІI поверх).
Таким чином, відповідачами доведено до відома всіх депутатів про дату, час і місце проведення засідання сімдесят дев'ятої (позачергової) сесії міської ради.
Як наслідок, позивач зобов'язана була в силу припису частини третьої статті 20 Закону № 93-IV як депутат місцевої ради бути присутньою на пленарному засіданні ради.
Неприсутність позивача на засіданні сімдесят дев'ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради, не може бути підставою для визнання її особистих прав, як депутата, порушеними та визнання сесії неповноважною.
Отже офіційне опублікування розпорядження про скликання позачергової сесії міської ради і є доведення відповідачами до відома всіх депутатів про дату, час і місце проведення засідання сімдесят дев'ятої (позачергової) сесії міської ради.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що частиною другою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджують позивачі, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.
Дослідженням текстів прийнятих рішень на сімдесят дев'ятій (позачерговій) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання, судом встановлено, що вони не стосуються особистих прав позивача, у зв'язку з чим вважає неприйнятними доводи позивача щодо порушення його прав в обов'язку сприяти їх виконанню.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що в юридичному значенні терміни “права” та “обов'язки” не є тотожними поняттями.
Судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи чи інтереси особи з боку суб'єкта владних повноважень.
Виконання позивачем обов'язків, як депутата місцевої ради, покладається суто особисто на депутата в силу приписів Закону №93-IV і не може підлягати захисту в судовому порядку.
У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди передбачає наявність встановленого судом факту їхнього порушення.
Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд установлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-владних правовідносинах, що виникли між ним і позивачем.
Доводи позивача є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваних дій та рішень відповідачів на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача. Це свідчить про відсутність предмету захисту в суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.
Отже, беручи до уваги той факт, що відповідачами по справі були виконані вимоги щодо офіційного оприлюднення розпорядження секретаря міської ради, в.о. міського голови № 109 від 03 квітня 2020 року “Про скликання сімдесят дев'ятої (позачергової) сесії міської ради”, яке визнається судом як доведення до відома депутатам та населенню інформації про час і місце проведення сесії ради, суд дійшов висновку про те, що особисті права позивача, як депутата місцевої ради, з боку відповідачів не порушені.
Як наслідок, позивач, як депутат міської ради, зобов'язаний бути присутнім на пленарному засіданні сесії міської ради для здійснення своїх прав як депутата міської ради.
В свою чергу, відсутність позивача на пленарному засіданні сімдесят дев'ятої (позачергової) сесії міської ради є суто відповідальністю позивача і не має наслідків для визнання сесії неповноважною, а рішень протиправними. Окрім того, позивач не довів суду порушення його прав та охоронюваних законом інтересів діями чи рішенням з боку відповідачів, зокрема не довів наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам позивача, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, відповідно до статті 139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради, секретаря Сєвєродонецької міської ради, виконуючого обов'язки міського голови Ткачука Вячеслава Петровича про визнання протиправними дій, визнання неповноважною 79-у (позачергову) сесію Сєвєродонецької міської ради 03.04.2020 з застосуванням наслідків неповноважності сесії до прийнятих рішень відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст повного судового рішення складено 12 жовтня 2020 року.
Суддя І.В. Тихонов