Справа № 185/3746/20
Провадження № 2/185/2644/20
іменем України
08 жовтня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Шульга О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду м. Павлограда цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державне агентство автомобільних доріг України про стягнення майнової та моральної шкоди
04.06.2020 року позивач звернувся з позовом до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державне агентство автомобільних доріг України про стягнення майнової та моральної шкоди.
Позивач просить суд стягнути зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на свою користь в рахунок відшкодування майнової шкоди у вигляді витрат, які необхідно здійснити на відновлюваний ремонт автомобіля марки Сіtrоеn С3, державний номерний знак НОМЕР_1 , у розмірі 163957.02 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000.00 гривень, витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 3150.00 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив наступне. Позивачу на праві власності належить автомобіль марки Citroen C3, державний номерний знак НОМЕР_1 .
28.02.2020 о 17.00 год. ОСОБА_1 керувала належним їй автомобілем, рухаючись по автомобільній дорозі Р-51 Мерефа-Лозова-Павлоград у напрямку м. Павлоград. На ділянці вказаної дороги 164 км+300 м автомобіль потрапив правим переднім колесом у вибоїну, внаслідок чого виїхав на праве узбіччя, де відбулось зіткнення автомобіля з деревом. В результаті ДТП транспортному засобу завдано механічних ушкоджень.
За вказаним фактом 28.02.2020 відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.04.2020 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Також у зв'язку із зазначеною дорожньо-транспортною подією Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП посадову особу, відповідальну за утримання автомобільної дороги Р-51, начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Чумаченка Д.С.
Позивач вважає, що саме через незадовільний та аварійно-небезпечний стан ділянки 164 км+300 м автомобільної дороги Р-51 та невжиття Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області як органом, відповідальним за утримання вказаної дороги, заходів щодо забезпечення безпеки руху, відбулась дорожньо-транспортна подія, в результаті якої їй як власнику автомобіля марки CITROEN C3, д.н.з. НОМЕР_1 , завдано майнової шкоди.
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 14.05.2020 № 35/20 вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 163957,02 грн.
Окрім того, позивач вказує, що внаслідок ДТП зазнала душевних страждань, що виразились у сильному страху за своє життя і здоров'я, тривалих переживаннях через значні матеріальні збитки. У зв'язку із пошкодженням транспортного засобу вона впродовж тривалого часу не має можливості ним користуватись, тому змушена змінити свій звичайний уклад життя, докладати додаткових зусиль для організації пересування в інші населені пункти для особистих потреб та потреб родини. Особливо позивач зазнала труднощів в організації пересування протягом березня-травня 2020 року через заборону пасажирських перевезень, зумовлену встановленням в Україні карантину.
Ухвалою суду від 09 червня 2020 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
29.08.2020 судовий розгляд справи відкладено за заявою відповідача на 08.10.2020.
31.08.2020 р. до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що за обставин, вказаних у позові, неможливо встановити дотримання позивачем в момент ДТП Правил дорожнього руху, в той час як саме порушення правил з її боку могло призвести до ДТП та пошкодження автомобіля. В свою чергу Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області не несе відповідальності за завдання шкоди власникам транспортних засобів, оскільки між відповідачем та ТОВ «Автомагістраль-Південь» укладений договір № ЕУ-А-3 від 22.04.2019, за умовами якого експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Дніпропетровській області, зокрема й ділянки дороги Р-51 164 км+300 м, здійснює підрядник ТОВ «Автомагістраль-Південь», тому останнє і є належним відповідачем у справі. Також вказує, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами завдання їй моральної шкоди.
10.09.2020 р. ОСОБА_1 надала до суду відповідь на відзив, в якій не погодилась з аргументами відповідача, вказавши, що вину начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області у незабезпеченні належного утримання автомобільної дороги Р-51 доведено у встановленому законом порядку Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020, яку залишено в силі Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.08.2020. При цьому як суд 1-ї інстанції, так і суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про наявність вибоїн на дорозі, аварійний стан дороги та наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю відповідача та настанням майнової шкоди у вигляді пошкодження транспортного засобу позивача. Тому обставини, встановлені Постановами Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.04.2020 (справа № 185/1885/20) та від 19.05.2020 (справа № 185/2340/20), Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.08.2020, є преюдиційними фактами та не підлягають повторному доведенню щодо правових наслідків дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
22.09.2020 р. представник відповідача надав заперечення на відзив.
01.09.2020 р. до суду надійшли пояснення третьої особи, в яких Державне агентство автомобільних доріг України просило відмовити у задоволенні позову, вказавши, що позивачем не доведено причинно-наслідкових зав'язків між наявністю вибоїн на дорозі та настанням ДТП, відсутності її вини у ДТП, а також не обґрунтовано належними доказами завдання моральної шкоди.
08.10.2020 в судовому засідання позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі, при цьому додатково пояснила, що згідно з практикою Верховного Суду порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним обов'язкам та завжди викликає в людини негативні емоції. У практиці ЄСПЛ порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань та незручностей, зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди. За таких обставин, неправомірні дії (бездіяльність) відповідача, які полягають у порушенні вимог закону щодо належного утримання автомобільної дороги Р-51, що призвело до ДТП та пошкодження належного позивачу майна, викликали у неї сильні негативні емоції та страждання.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, наголосивши на тому, що Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області не є належним відповідачем у справі, оскільки саме підрядна організація ТОВ «Автомагістраль-Південь» на підставі договору № ЕУ-А-3 від 22.04.2019 несе відповідальність перед власниками транспортних засобів за завдання шкоди внаслідок неналежного утримання дороги. Крім того, просив суд у разі задоволення позову вирішити питання по передачу автомобіля відповідачу після відшкодування збитків позивачу, тому що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу майже відповідає ринковій вартості цього майна.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши їх думку, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази у їх сукупності, суд вважає необхідним задовольнити позов частково з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки Citroen C3, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 22.01.2019 (а.с. 10).
28.02.2020 о 17.00 год. ОСОБА_1 керувала належним їй автомобілем, рухаючись по автомобільній дорозі Р-51 «Мерефа-Лозова-Павлоград» у напрямку м. Павлоград. На ділянці вказаної дороги 164 км+300 м автомобіль потрапив правим переднім колесом у вибоїну, внаслідок чого виїхав на праве узбіччя, де відбулось зіткнення автомобіля з деревом. В результаті ДТП транспортному засобу завдано механічних ушкоджень.
За вказаним фактом 28.02.2020 відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.04.2020, яка набрала законної сили 09.05.2020, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (а.с.23-24).
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Чумаченка Д.С. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення вигляді штрафу (а.с. 25-27).
Вказаним судовим рішенням встановлено, що 28.02.2020 року о 17 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 керувала автомобілем CITROЁN С3 з державним номерним знаком НОМЕР_1 по трасі Р-51 Мерефа - Лозова - Павлоград Дніпропетровської області, де здійснила наїзд в вибоїну на проїзній частині, розташовану на км. 164 + 300 м. цієї траси, в результаті чого пошкодила переднє праве колесо і виїхала за межі проїзної частини вправо, та як наслідок транспортний засіб отримав механічні пошкодження. На цій ділянці дороги були відсутні такі дорожні знаки, як знак 1.12 ПДР «Вибоїна» та знак регулюючий швидкість руху (км./год.). Ділянку вулично-шляхової мережі на автодорозі Р-51 Мерефа - Лозова - Павлоград км. 164 + 300 м. визнано аварійно небезпечною, оскільки покриття проїзної частини має вибоїни, які відображені на схемі, що підтверджується Актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 29.02.2020 року, схемою до неї, та фотографіями цих вибоїн долучених до цього Акту.
З огляду на викладене суд у постанові від 19.05.2020 дійшов висновку, що начальник Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області не вжив своєчасних заходів з ремонту проїзної частини автодороги Р-51 Мерефа - Лозова - Павлоград км. 164 + 300 м, а за неможливості - не вжив заходів щодо огородження ділянки та позначення відповідними дорожніми знаками або обмеження руху по ній, в результаті чого було порушено останнім вимоги п. 3.1.1., п. 3.1.2. ДСТУ 3587-97, п. 11 ПКМУ № 198 від 30.03.1994 р., що у свою чергу мало як наслідок пошкодження транспортного засобу на даній ділянці дороги за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.08.2020 постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 залишено в силі, у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 відмовлено (а.с. 97).
Як виходить з вказаної постанови, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду 1-ї інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, при цьому відхилив як необґрунтовані та безпідставні твердження останнього про те, що суб'єктом цього правопорушення є ТОВ «Автомагістраль-Південь» на підставі укладеного із Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області договору № ЕУ-А-3 від 22.04.2019 на закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в Дніпропетровській області.
Відповідно до схеми ДТП від 28.02.2020 та Акта обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 29.02.2020 з доданими до нього фото і таблицями, на ділянці дороги Р-51 Мерефа - Лозова - Павлоград км. 164 км+ 300 м виявлено значну ямковість, вибоїни, при цьому дорожні знаки та розмітка відсутні. Вказана ділянка дороги є аварійно-небезпечною (а.с. 28, 29-33).
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 14.05.2020 № 35/20 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки CITROEN C3 д/н НОМЕР_1 складає 163 957,02 грн. (а.с. 12-22).
За положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у статті 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.
За положеннями ст. 7 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.
Згідно з приписами ст.ст. 1, 10 Закону України «Про автомобільні дороги» органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації. Органом управління є орган, призначений для управління автомобільними дорогами (вулицями), забезпечення їх функціонування, розвитку та фінансування.
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, належать: організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів (ст. 11 ЗУ «Про автомобільні дороги»).
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про автомобільні дороги України» та пункту 1 Положення про державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 439, Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.
Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.
До компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; впровадження на аварійно-небезпечних ділянках та місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами (ст. 9 ЗУ «Про дорожній рух»).
Статтею 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або повноважні ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, правила користування ними та їх охорони затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30 березня 1994 року, власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.
Отже, у розумінні наведених положень закону у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.
Згідно з Переліком автомобільних доріг загального користування державного значення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 р. № 55, дорога Р-51 «Мерефа-Лозова-Павлоград» належить до доріг загального користування державного значення.
Положенням про Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області, затвердженим наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29.07.2019 року № 240, встановлено, що остання є державною організацією, яка належить до сфери управління Державної служби автомобільних доріг України, здійснює функції управління автомобільними дорогами загального користування державного значення у Дніпропетровській області і є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та інших штучних споруд, створення умов для безпечного руху транспорту на них.
Відповідно до п.п. 2.3.2., 2.3.9., 2.3.14, 2.3.16., 2.3.20., 2.3.36 Положення до основних напрямків діяльності Служби належить організація будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг та їх складових, технічний нагляд за станом автомобільних доріг та їх складових на території Дніпропетровської області, здійснення контролю за умовами виконання контрактів та угод з дорожніх робіт на автомобільних дорогах, забезпечення контролю якості з реконструкції, ремонту автомобільних доріг, організація виконання положень Закону України «Про дорожній рух» та правил в частині охорони автомобільних доріг, організація забезпечення належного експлуатаційного стану автомобільних доріг відповідно до державних будівельних норм, стандартів та правил.
Підсумовуючи все вищенаведене, слід дійти висновку, що уповноваженим органом, який від імені держави здійснює управління дорогами загального користування державного значення у Дніпропетровській області та несе відповідальність за забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні цих автомобільних доріг, є Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області.
Разом з тим, предметом договору № ЕУ-А-3 від 22.04.2019, укладеного між Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області (Замовник) та ТОВ «Автомагістраль-Південь» (Виконавець), на який посилається відповідач, є надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Дніпропетровській області згідно технічного завдання, викладеного в тендерній документації.
За п. 1.4. цього договору послуги виконуються виконавцем на підставі щомісячних планів-завдань та/або Актів дефектів, затверджених Замовником.
Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання послуг (п.2.2 Договору).
У разі виявлення порушень умов цього договору, будівельних норм та правил, державних та галузевих стандартів, інших нормативних документів, Замовник зобов'язаний видати Виконавцю письмовий припис про усунення допущених недоліків (п.2.4. Договору).
За п. 7.2.1. Договору виконавець несе відповідальність за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні послуг, якщо ці порушення виникли з вини Виконавця та призвели до ДТП.
Таким чином, з огляду на викладені умови договору ТОВ «Автомагістраль-Південь» несе відповідальність лише у межах договору за ненадання, неналежне надання послуг, передбачених у щомісячних планах-завданнях та/або Актах дефектів, затверджених Замовником. При цьому, саме на Замовника, тобто Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області, покладено обов'язок надавати такі плани-завдання, підписувати акти виконаних робіт та контролювати якість виконаних послуг.
Відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Отже, якщо шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України відшкодувати її повинен замовник.
На підстав викладеного, суд доходить переконливого висновку, що належним відповідачем у цій справі є Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 748/60/17, від 08.05.2018 у справі № 554/13464/15-ц, від 20.12.2018 у справі № 185/8229/16-ц, від 13.02.2019 у справі № 0508/1310/2012, від 22.05.2018 у справі № 923/342/16.
Як виходить з положень статей 1166, 1167 ЦК України, для відшкодування завданої майнової та моральної шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під майновою шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні, пошкодженні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Частиною першою статті 1172 ЦК України, передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Наявність протиправних дій (бездіяльності) з боку посадової особи відповідача, факт завдання такими діями (бездіяльністю) позивачу майнової шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями та настанням шкоди встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а саме Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 (справа № 185/2340/20).
У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип Верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Частиною першої статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
До того ж, згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Із рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Совтрансавто-Холдинг» проти України», «Україна-Тюмень» проти України»).
У справі «Желтяков проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (аналогічна позиція викладена у рішеннях «Христов проти України», «Брумареску проти Румунії», «Рябих проти Росії»).
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
За частиною 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином обставини, встановлені Постановами Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.04.2020 (справа № 185/1885/20) та від 19.05.2020 (справа № 185/2340/20), є приюдиційними фактами та не підлягають повторному доведенню щодо правових наслідків дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного суду від 16.04.2020 у справі № 904/5489/18.
Наведеним вище повністю спростовуються як твердження представника відповідача про помилковість визначення Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області належним відповідачем у справі, так і твердження щодо відсутності причинно-наслідкових зав'язків між діями/бездіяльністю відповідача та завданням позивачці шкоди, а також припущення щодо настання ДТП саме внаслідок порушення ОСОБА_1 правил ПДР України.
Оцінюючи у сукупності зазначені обставини та норми права, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди у розмірі 163957,02 грн. доведені належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає таке.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов'язкам (ст. 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки.
Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров'я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.
У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди.
Викладені висновки узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 24.03.2020 у справі № 818/607/17.
Враховуючи всі обставини справи, які свідчать про порушення відповідачем передбачених законодавчими актами обов'язків щодо здійснення належного управління та утримання автомобільної дороги державного значення Р-51, що призвело до ДТП, внаслідок якого позивачу завдано збитків пошкодженням майна, ступінь такого пошкодження, неможливість користуватися автомобілем, тривалі незручності та необхідність докладати додаткових зусиль для організації пересування, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 , що негативні емоції, викликані вказаними обставинами, досягли рівня моральних страждань та перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з діями (бездіяльністю) Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області.
Разом з тим, виходячи з принципів добросовісності, справедливості та співмірності негативним наслідкам, суд вважає необхідним задовольнити вимоги про стягнення моральної шкоди частково у розмірі 10000.00 грн.
Крім того, суд відхиляє клопотання представника відповідача щодо вирішення питання по передачу Службі автомобільних доріг у Дніпропетровській області належного ОСОБА_1 на праві власності автомобіля після відшкодування відповідачем майнових збитків, оскільки такі вимоги прямо суперечать конституційному принципу непорушності права власності, закріпленому статтею 41 Конституції України, а також загальним засадам цивільного та процесуального законодавства України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді оплати вартості експертного автотоварознавчого дослідження від 14.05.2020 № 35/20 у розмірі 3150.00 грн.
Також, враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору, суд стягує зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області в дохід держави судовий збір у сумі 2 609,35 грн.
Керуючись ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України суд -
Позов ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державне агентство автомобільних доріг України про стягнення майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 25843931) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування майнової шкоди у вигляді витрат, які необхідно здійснити на відновлюваний ремонт автомобіля марки Сіtrоеn С3, державний номерний знак НОМЕР_1 , у розмірі 163957.02 гривень.
Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 25843931) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000.00 гривень.
Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 25843931) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 3150.00 гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 25843931) у дохід держави судовий збір 2609 гривень 35 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 12 жовтня 2020 року.
Суддя:В. О. Головін