Справа № 185/4521/20
Провадження № 2/185/2867/20
05 жовтня 2020 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Кривозуб А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратила право користування, -
встановив:
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ОСОБА_3 , в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що позивачу на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 . Відповідачі є колишніми власниками вищевказаного будинку, які зареєстровані у ньому та добровільно знятися з реєстрації не бажають, чим чинять позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні її нерухомим майном.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, причину неявки суду не повідомили, письмових заяв не подавали. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість вимог позивача, перевіривши належність, допустимість, достовірність, достатність доказів, оцінивши докази кожний окремо та у сукупності суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. А відповідно до ч. 4 ст. 337 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 24 грудня 2019 року (а.с.9).
Згідно відповідей Вербківської сільської ради Вих. № 869, 872 від 30.07.2020 року ОСОБА_3 , 1967 р.н., ОСОБА_2 , 1968 р.н., зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24,25).
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Зазначене узгоджується з правова позицією у справі № 6-709цс16.
Статтею 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 2 ст. 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Аналіз положень глави 32 ЦК України свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов'язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.
Відповідно до частини другої статті 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідачі спільно з власником будинку не проживають, спільним побутом не пов'язані, не є членами сім'ї власника будинку, договорів щодо проживання відповідачів у будинку між сторонами не укладалося, домовленостей не було, тому їх право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2017р. у справі № 6-2931цс16.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що доводи позивача підтверджуються наданими доказами, при цьому є законними та обґрунтованими, а тому позов задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265,280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратила право користування - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач-1: ОСОБА_2 , 1968 року народження, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач-2: ОСОБА_3 , 1967 року народження, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя М. М. Перекопський