12 жовтня 2020 року справа № П/811/2521/17
провадження № 2-ап/1140/13/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - Управління) Крилова Сергія Олександровича, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - Управління 2), Управління Державної автомобільної інспекції Управління 2 (далі - Управління 3) про визнання протиправними дій,
Позивач звернувся до суду з заявою до інспектора Управління Крилова С.О. (щодо дій на посаді в Управлінні 3) про визнання протиправними дій стосовно застосування фізичної сили 13 травня 2015 року близько 11:30 годині по просп.Леніна (Соборний) у м.Олександрія Кіровоградської області після зупинення транспортного засобу під його керуванням (Том 1 а.с.43-51).
Ухвалами суду від 19 травня та 25 червня 2020 року залучено до участі у справі як відповідачів Управління 2 та Управління 3 (Том 2 а.с.139-140, 168-169).
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали вимоги заяви.
Позивач пояснив, що того дня у м.Олександрія пересувався на транспортному засобі, який безпідставно зупинили працівники міліції, серед яких був інспектор ОСОБА_2
ОСОБА_2 вимагав кошти за проїзд, а, не отримавши їх, застосував фізичну силу, викручуючи руки під час намагання зодягнути кайданки.
Покинув місце зупинки на іншому автомобілі і звернувся за захистом до органів прокуратури.
Відповідач ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.194).
У судовому засіданні пояснив, що під час чергування у м.Олександрія зупинили автомобіль, котрим керував позивач. Зупинка обумовлена порушенням Правил дорожнього руху - не включено покажчик повороту. Інспектор Семенов А.В. спілкувався з ОСОБА_1 і виявив ознаки підробки технічного паспорту транспортного засобу. Позивач зачинив автомобіль та покинув місце зупинки на іншому транспортному засобі, котрий приїхав за його викликом. Заперечив застосування фізичної сили і намагань зодягнути кайданки. Повідомив, що викликали слідчо-оперативну групу, не складали протокол про вчинення адміністративного правопорушення, перебіг події фіксувався службовим відеорегістратором, запис яким передали особам, що проводили службове розслідування.
Управління 2 заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 2 а.с.153-155).
Стверджує, що спір не є публічно-правовим, а належний відповідач - Управління 3.
Управління 3, будучи належним чином повідомлене про час і місце розгляду справи, не висловило жодного відношення стосовно предмету позову (Том 2 а.с.183).
Ухвалою суду від 30 листопада 2018 року поновлено строк звернення до суду і суд пояснив, що спір відноситься до компетенції адміністративного суду. (Том 1 а.с.196-199).
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 13 травня 2015 року о 13:20 годин ОСОБА_1 звернувся з заявою до Олександрійського МВ Управління 2 про неправомірне застосування до нього фізичної сили працівниками Управління 3 по просп.Леніна в м.Олександрія Кіровоградської області після зупинки транспортного засобу «Ауді А6» № НОМЕР_1 (Том 2 а.с.49-50).
Того ж дня позивач звернувся з заявою про вчинення злочину до прокуратури м.Олександрія (Том 2 а.с.49-50).
Орган прокуратури зареєстрував кримінальне провадження за частиною 1 статті 365 КК України.
Попередньою перевіркою Управління 2 встановлено, що ОСОБА_1 скаржиться на дії працівників Управління 3 Крилова С.О. і ОСОБА_3
Наказом Управління 2 від 13 травня 2015 року №413 призначено службове розслідування (Том 2 а.с.48).
Під час службового розслідування відбирали пояснення у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Висновок службового розслідування - у поясненнях учасників подій встановлено наявність істотних протиріч щодо перебігу розвитку подій, які належить усунути шляхом проведення слідчих дій в межах досудового розслідування (Том 2 а.с.110-114).
Під час службового розслідування не досліджувався запис відеорегістратора зі службового автомобіля працівників міліції.
Управління та Управління 2 письмово підтвердили його відсутність в матеріалах службового розслідування (Том 2 а.с.120, 145).
Згадане кримінальне провадження неодноразово закривалось органом досудового розслідування на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України (відсутність складу кримінального правопорушення) (Том 1 а.с.220-221).
Щоразу суди скасували таке рішення і досудове розслідування продовжувалось (Том 1 а.с.220-221).
29 травня 2020 року Ленінський районний суд м.Кіровограда скасував чергову постанову про закриття кримінального провадження (Том 2 а.с.165-167).
Орган досудового розслідування повідомив суд, що в матеріалах кримінального провадження відсутній відеозапис події, котрий відзнятий відеорегістратором службового автомобіля працівників міліції (Том 1 а.с.220-221).
ОСОБА_2 надав відеозапис зроблений за допомогою мобільного телефону, котрий, на його погляд, відображає фрагмент тих подій (Том 2 а.с.12).
Відеозапис тривалістю 50 секунд.
ОСОБА_2 перебуває в службовому автомобілі, звідки ведеться відеозйомка і прилаштовує пристрій, яким вона велась.
ОСОБА_3 стоїть біля автомобіля «Ауді А6» № НОМЕР_1 і спілкується з водієм (слів не чутно).
Орган досудового розслідування надав суду висновки судово-медичних експертиз відносно ОСОБА_1 (Том 2 а.с.23-26).
Згідно висновку експертизи №231 від 13 травня 2015 року у позивача виявлено такі тілесні ушкодження: синець лівого плеча; садно правого зап'ястку; садно правового передпліччя.
Ушкодження виникли в результаті не менше 3-ох травматичних дій та не притаманні для утворення в результаті падіння з власного росту.
Згідно висновку експертизи №437 від 11 вересня 2015 року тілесні ушкодження могли утворитися і за обставин, на які вказав потерпілий під час проведення слідчого експерименту.
Суд відібрав пояснення у позивача і відповідача та допитав свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Суд не допитав свідка ОСОБА_5 , так як позивач не повідомив дійсне місце проживання.
Свідок ОСОБА_3 показав, що у 2015 році обіймав посаду інспектора Управління 3. 13 травня 2015 року разом з ОСОБА_2 патрулювали у м.Олександрія. Близько 11:00 години зупинили автомобіль під керуванням позивача, оскільки, здійснюючи поворот, не включав відповідний покажчик. Оглянувши свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, виявив ознаки підроблення. Позивач не надав доступу до огляду агрегатів транспортного засобу і зачинився в останньому. Через деякий час приїхали два працівника міліції, котрих викликав ОСОБА_1 . Позивач зачинив автомобіль і на іншому транспортному засобі (разом зі свідком ОСОБА_4 ) від'їхали у невідомому напрямку. Заперечив застосування фізичної сили і спеціальних засобів відносно ОСОБА_1 . Повідомив, що не складався протокол про адміністративне правопорушення (порушення Правил дорожнього руху) за малозначністю останнього і ненаданням особою водійського посвідчення.
Свідок ОСОБА_4 показав, що є працівником Національної поліції України. У 2015 році працював в територіальному підрозділі Управління 2. 13 травня 2015 року в обідню пору зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що у м.Олександрія автомобіль під його керуванням незаконно зупинили працівники міліції і вимагають кошти. Разом з іншим працівником територіального підрозділу Управління 2 ОСОБА_5 прибув до місця зупинки транспортного засобу. Виявив, що біля автомобіля «Ауді А6» знаходяться позивач, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 підійшли до нього та позивач повідомив про вимагання коштів і незаконну зупинку транспортного засобу. ОСОБА_1 звернувся з проханням завести в органи прокуратури. Почувши про це, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 накинулись на позивача, намагаючись вдягнути кайданки зі застосуванням фізичної сили. На його зауваження ОСОБА_3 зупинився. Вирвавшись, ОСОБА_1 попросив відвести до правоохоронних органів, що він і виконав. Увесь цей час свідок ОСОБА_5 знаходився в автомобілі і нічого не бачив.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Щодо підсудності спору адміністративному суду.
Так, вбачаючи протиправність дій працівників правоохоронного органу, особа має право: звернутися до компетентного органу щодо реєстрації кримінального провадження і проведення досудового розслідування, якщо наявні ознаки складу злочину; якщо не вбачає таких ознак, то - до адміністративного суду.
Досудове розслідування - обов'язковий етап вирішення скарги перед направленням на розгляд суду, який вирішує кримінальні справи.
Отже, особа позбавлена права одразу звернутися до суду, котрий розглядає кримінальні справи.
В обох випадках прагне вирішити публічно-правовий спір.
13 травня 2015 року зареєстровано кримінальне провадження за заявою позивача про вчинення протиправних дій працівниками Управління 3 (а.с.14).
Багато разів орган досудового розслідування приймав рішення про закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину.
Щоразу суд скасовував такі рішення, направляючи матеріали кримінального провадження для організації належного досудового розслідування.
На час звернення позивача до адміністративного суду і до цього часу кінцеве рішення у кримінальному провадженні не прийнято.
Таким чином, упродовж 5 років орган досудового розслідування не спромігся зробити кінцевий висновок про закриття кримінального провадження чи направлення кримінальної справи до суду.
Отже, зава позивача не вирішена жодним органом державної влади.
Приписами частини 2 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Бездіяльність влади стосовно надання відповіді на звернення особи щодо наявності в діях суб'єкта владних повноважень ознак складу злочину не може позбавити права на звернення до адміністративного суду, так як держава гарантує дотримання конституційних прав.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року залишено без змін ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня того ж року, якою ОСОБА_1 повернуто позов до працівника Управління Крилова С.О. (Том 1 а.с.27-28).
Суди зробили висновок, що вирішення спору віднесено до компетенції окружного адміністративного суду.
Проаналізувавши обставин справи, суд зробив висновок, що між поясненнями ОСОБА_2 і показаннями свідка ОСОБА_3 (з однієї сторони) та поясненнями ОСОБА_1 і показаннями свідка ОСОБА_4 (з другої сторони) наявні суттєві протиріччя.
Показання свідка ОСОБА_3 не можна вважати безсторонніми, оскільки мова йде про визнання протиправними дій колеги під час спільного виконання службових обов'язків.
Більше того, свідок ОСОБА_4 , який працював та працює правоохоронцем, вказав про застосування фізичної сили стосовно позивача і свідком ОСОБА_3 .
Згадані протиріччя мали би усунути шляхом перегляду відеозапису події, який вівся відеореєстратором, котрим обладнаний службовий автомобіль працівників міліції.
Свідок ОСОБА_3 та ОСОБА_6 показали, що відеозапис існував і передали посадовим особам, які проводили службове розслідування.
ОСОБА_6 не надав доказів передачі.
Управління 2 та Управління 3 повідомили, що під час службового розслідування відеозапис події не досліджувався, оскільки його не надали.
Відеозапис не мав у своєму розпорядженні і орган досудового розслідування.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що відеозапис події вівся відеореєстратором службового автомобіля працівників міліції та не переданий для вивчення під час проведення службового і досудового розслідування з невідомих суду причин.
Тому ОСОБА_2 та Управління 3 не спростували пояснень позивача і свідка ОСОБА_4 .
Пояснення ОСОБА_1 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_4 (правоохоронець).
Ця ж сукупність узгоджується з висновками судово-медичних експертиз про спричинення позивачу 13 травня 2015 року тілесних ушкоджень за обставин, які навів під час слідчого експерименту.
Отже, суд зробив висновок, що мала місце спроба затримання ОСОБА_1 працівником Управління 3 ОСОБА_2 зі застосуванням фізичної сили.
Вирішуючи питання про правомірність дій працівника міліції, суд керується приписами частини 1 статті 13 Закону України «Про міліцію».
Цією нормою права встановлено, що працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов'язків.
Обставини справи, які встановив суд, не надавали відповідачу право застосовувати заходи фізичного впливу.
Так, ОСОБА_2 пояснив, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складався у зв'язку з малозначністю останнього та не мали намір затримувати позивача.
З урахуванням пояснень ОСОБА_1 і показань свідка ОСОБА_4 застосування фізичної впливу обумовлено намаганням позивача повідомити правоохоронні органи про протиправні дії працівників міліції щодо зупинки транспортного засобу та вимагання коштів.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про задоволення позову.
Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 640 грн. (Том 1 а.с.63).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
Судові витрати має сплатити Управління 3, так як суд оцінював дії його працівника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправними дії заступника командиру взводу із забезпечення супроводження роти ДПС УДАІ УМВС в Кіровоградській області Крилова Сергія Олександровича стосовно застосування фізичного впливу до ОСОБА_1 близько 11:00 години 13 травня 2015 року по просп.Леніна (Соборний) у м.Олександрія Кіровоградської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 640 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей