01 жовтня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/3586/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:
позивача : не з'явились;
відповідачів: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7-а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ - 20632802)
до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7, код ЄДРПОУ - 43314918)
провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу, прийняту державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 21.08.2020 року по ВП №62512337 щодо накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду на 01.10.2020 року (а.с.38).
01.10.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому також просить заміни неналежного відповідача.
Клопотання вмотивовано тим, що в зв'язку зі структурними змінами в системі юстиції, запровадженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року №870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції", у складі новоутвореного Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) утворено структурний підрозділ - Управління забезпечення примусового виконання рішень, до складу яких входить Відділ примусового виконання рішень.
З огляду на зміни, внесені наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2019 року №4224/5 до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, цей відділ набув статусу органу державної виконавчої служби та з 28.12.2019 року - початку діяльності Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) забезпечує примусове виконання підвідомчих йому рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Розглянувши клопотання про заміну відповідача, суд дійшов до наступних висновків.
Представник відповідача просить суд у порядку статті 52 КАС України допустити процесуальне правонаступництво саме на відділ примусового виконання рішень суду, оскільки предметом даного спору є законність постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень про накладення на позивача штрафу.
За визначеннями, наведеними у пунктах 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частиною 3 статті 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" систему органів примусового виконання рішень становлять:
1) Міністерство юстиції України;
2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Предметом спору у даній справі є законність постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 21.08.2020 року про накладення штрафу.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2019 року №4362/5 "Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій" погоджено пропозицію Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо можливості забезпечення здійснення ним повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України від 23.06.2011 року №1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 року за №759/19497, та іншими нормативно-правовими актами, з 28.12.2019 року.
Відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2019 року №4224/5, яка діє з 28.12.2019 року) органами державної виконавчої служби є:
- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві);
- відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві;
- управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень);
- відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень;
- районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).
У пункті 4 розділу І цієї Інструкції зазначено, що відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі зокрема рішення, за якими боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.
Статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
У пункті 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" наголошено, що при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Подібна правова позиція щодо публічного правонаступництва органів державної влади викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року у справі №812/1408/16.
Відповідно до визначення, наведеного у статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Спірна постанова винесена старшим державним виконавцем саме відділу примусового виконання рішень, яке є структурним органом Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області, який в своє чергу є структурним відділом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Отже, суд дійшов висновку, що належним відповідачем у даній справі є саме старший державний виконавець є працівником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Попри те, що цей відділ не має статусу юридичної особи, він відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2019 року №4224/5) є органом державної виконавчої служби та суб'єктом владних повноважень у розумінні пунктів 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України.
Згідно частиною 1 статті 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
При цьому, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про процесуальну заміну на правонаступника в порядку статті 52 КАС України, оскільки в даному спорі не відбувається ні заміна на належного відповідача (відділ входить до структури управління), ні заміна його правонаступником (відділ не є правонаступником управління), а фактично є уточнення назви процесуального відповідача.
Згідно частини 2 статті 48 КАС України, якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.
Враховуючи те, що представник позивача до суду не прибув, що унеможливлює з'ясувати думку позивача щодо заміни відповідача, тому суд дійшов висновку про залучення другим відповідачем Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Керуючись ст.ст.3, 48, 257, 258, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача залишити без задоволення.
Залучити співвідповідачем у справі №340/3586/20 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Подальший розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук