Справа № 182/5888/17
Провадження № 6/0182/103/2020
Іменем України
05.10.2020 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого-судді Рунчевої О.В., секретаря Нагаєвої Н.О., розглянувши подання старшого державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, -
21.05.2020 року на адресу Нікопольського міськрайонного суду надійшло подання старшого державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Логвиненко Т. М. для вирішення питання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань згідно виконавчого листа № 2/0182/860/2018 виданого Нікопольським міськрайонним судом 19.04.2018 року про стягнення боргу на користь ОСОБА_3 у розмірі 292 415,20 грн.
Подання мотивовано тим, що на виконанні Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавче провадження 60200657, відкрите 03.10.2019 року, з виконання виконавчого листа № 2/0182/860/2018 виданого Нікопольським міськрайонним судом 19.04.2018 року про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у розмірі 292 415,20 грн.
Боржник в добровільному порядку рішення суду не виконує.
В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що за боржником зареєстровано право власності на квартиру за адресою - АДРЕСА_1 , але звернути стягнення на неї неможливо у зв'язку з наявністю неповнолітніх дітей, які зареєстровані за вищевказаною адресою, іншого майна та доходів, на які можливо звернути стягнення, не виявлено.
Виконавцем на адресу боржника надсилалися виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак боржник на виклики суду не з'явилася,про причини неявки не повідомила.
Згідно повідомлення Державної прикордонної служби України, боржник неодноразово перетинала державний кордон України.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявний лист начальника Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), О. Григорук про розгляд справи без участі їх представника.
Від ОСОБА_3 надійшла заява в якій вона просить суд розглянути справу у її відсутність. Подання задовільнити.
Суд, розглянувши подання, прийшов до наступного.
Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до приписів ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у правів виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Як було встановлено в судовому засіданні, 19.04.2018 року Нікопольським міськрайонний судом видано виконавчий лист № 2/0182/860/2018 про стягнення з ОСОБА_2 на користь на користь ОСОБА_3 у розмірі 289 520,00 грн., судового збору у розмірі 2895,20 грн.
03.10.2019 року старшим державним виконавцем Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Логвиненко Т. М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного вище виконавчого документа. Постанову було направлено рекомендованим повідомленням боржнику за адресою її реєстрації.
З подання вбачається, що ОСОБА_2 добровільно рішення суду не виконує.
Проте старшим державним виконавцем не надано суду жодних доказів які свідчили б про те, що боржник ОСОБА_2 навмисно ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї судом.
Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними і цьому Пакті.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, зокрема коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Зі змісту наведених норм вбачається, що законом передбачено тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України лише за умов ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього за рішенням суду або рішенням інших органів (посадових осіб), а не за наявності факту невиконаних зобов'язань.
Тобто, ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 старший державний виконавець не прийняв до уваги, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання (ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», п.19 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, дане подання розглядається судом без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається обов'язок доказування.
У зв'язку з цим, заявником не надано суду належних та допустимих доказів того, що дійсно боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань в повному обсязі або частково, зокрема докази того, що він має змогу виконувати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин, а також доказів, що боржник має намір виїхати за межі України з метою невиконання покладених на неї зобов'язань.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом певного строку, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Таким чином, належних доказів, які б свідчили про те, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що він ухилявся від виконання своїх боргових зобов'язань, заявником не надано.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає доцільним відмовити старшому державному виконавцю Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 33 Конституції України,ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України»,ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 441 ЦПК України, суд,-
У задоволенні старшого подання державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О. В. Рунчева