Справа № 182/4844/20
Провадження № 6/0182/200/2020
Іменем України
02.10.2020 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Рунчевої О.В.,секретаря - Нагаєвої Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі Дніпропетровської області подання старшого державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта боржника ОСОБА_2 ,-
Старший державний виконавець Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Логвиненко Т. М. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта боржника ОСОБА_2 .
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на виконанні Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться зведене виконавче провадження № 62656875 у складі якого перебувають ВП 62004216 з виконання вимоги про сплату боргу № ф-2764-58у виданої 21.11.2018 року у розмірі 15819,54 грн.; ВП 62654991 з виконання вимоги про сплату боргу № ф-2764-58 виданої 17.02.2020 року у розмірі 13473,90 грн.
Боржником рішення суду до цього часу не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.
Під час виконання виконавчих документів, майна належного боржнику на праві власності не виявлено.
Виконавцем 07.05.2020 року, 24.07.2020 року на адресу боржника надсилалися виклики щодо явки до виконавця для подання пояснень, щодо причин невиконання рішення суду, однак боржник на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив.
ОСОБА_2 перебуває на обліку як фізична особа підприємець, однак кошти по виконавчим документам не сплачує.
За повідомленням Державної міграційної служби України, боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Оскільки рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення, старший державний виконавець Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Логвиненко Т .М. просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа.
Розглянувши подання старшого державного виконавця Логвиненко Т .М., суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до приписів ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у правів виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Відповідно доп. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно дост. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Як встановлено судом, на виконанні Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться знаходиться зведене виконавче провадження № 62656875 у складі якого перебувають ВП 62004216 з виконання вимоги про сплату боргу № ф-2764-58у виданої 21.11.2018 року у розмірі 15819,54 грн.; ВП 62654991 з виконання вимоги про сплату боргу № ф-2764-58 виданої 17.02.2020 року у розмірі 13473,90 грн (а.с. 4-6).
З подання вбачається, що ОСОБА_2 добровільно рішення суду не виконує.
Проте старшим державним виконавцем не надано суду жодних доказів які свідчили б про те, що боржник ОСОБА_2 навмисно ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судом.
Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними і цьому Пакті.
Стеттею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, зокрема коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Зі змісту наведених норм вбачається, що законом передбачено тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України лише за умов ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього за рішенням суду або рішенням інших органів (посадових осіб), а не за наявності факту невиконаних зобов'язань.
Тобто, ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 старший державний виконавець не прийняв до уваги, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання (ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», п.19 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, дане подання розглядається судом без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається обов'язок доказування.
У зв'язку з цим, заявником не надано суду належних та допустимих доказів того, що дійсно боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язаннь в повному обсязі або частково, зокрема докази того, що він має змогу виконувати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин, а також доказів, що боржник має намір виїхати за межі України з метою невиконання покладених на неї зобов'язань.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом певного строку, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Доводи старшого державного виконавця про те, що майно належне боржнику на праві власності відсутнє, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки невиконання рішення суду через відсутність доходу або майна на яке може бути звернено стягнення не свідчить про навмисне ухилення та не є достатнім для обмеження у праві виїзду за межі України, тому подання задоволенню не підлягає.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Таким чином, належних доказів, які б свідчили про те, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що він ухилявся від виконання своїх боргових зобов'язань, заявником не надано.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає доцільним відмовити старшому державному виконавцю Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Логвиненко Т .М.у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2
Керуючисьст. 33 Конституції України,ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України»,ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 441 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні подання старшому державному виконавцю Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя: О. В. Рунчева