Справа № 182/5654/20
Провадження № 1-кп/0182/1158/2020
09.10.2020 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у приміщенні суду в м. Нікополь Дніпропетровської області у спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040340001759 від 29.06.2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою АДРЕСА_2 , уродженця м. Нікополь, громадянина України, українця, який має повну середню освіту, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2017 р.н. та 2019 р.н., раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
установив:
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.
27.06.2020 близько 13:00 години перебував у гостях у своєї бабусі ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , де у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів належний ОСОБА_3 , та які зберігались у жіночій сумці у вищевказаній квартирі.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в той же день та в той же час, ОСОБА_2 перебуваючи у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_3 та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дії та бажаючи їх настання викрав грошові кошти, що знаходились у сумці чорного кольору на загальну суму 10 000 гривень купюрами по 500 грн., які належать ОСОБА_3 після чого залишив приміщення квартири з викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 10 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_2 умисно, таємно, з корисливих мотивів. Вчинив таємне викрадення майна ОСОБА_3 спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 10 000 гривень.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Ухвалою суду від 05.10.2020 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.06.2020 за № 12020040340001759 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
В направленому обвинувальному акті прокурором ОСОБА_4 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні та без його участі (а.с.6-7). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Потерпілою ОСОБА_3 надано також письмову заяву, в якій остання погодилась зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначила, що вона ознайомлена із обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодилась із розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с.8).
Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 не оспорює пред'явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, також не оспорюються потерпілою судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників провадження.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.
Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) від 28.06.2020 року ( а.п. 12); протоколу проведення слідчого експерименту від 29.09.2020 ( а.п. 52).
Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз'яснено та дотримано.
Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред'явленого обвинувачення.
Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.
Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_2 має на утриманні двох малолітніх дітей 2017 р.н. та 2019 р.н.( а.п. 31-32), одружений, не працює, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо (а.п. 27), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.п. 26), раніше не судимий (а.п. 25).
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).
Обставини, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах..
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Враховуючі вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008), з врахуванням вимог ч.3 ст.5 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Саме таке покарання, на думку суду, слугуватиме не тільки справедливою карою за вчинене кримінальне правопорушення, але й буде запобігати вчиненню обвинуваченим нових злочинів, внесе корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність, позбавить можливості вчиняти нові злочини і буде необхідним для попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Відповідно до ч.3 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, який набрав чинності з 01 липня 2020 року, внесено зміни до Кримінального кодексу України, якими введено такий вид кримінальних правопорушень як кримінальний проступок, визначено строки погашення судимості за цей вид кримінального правопорушення, тощо. Також вказаним законом санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, викладена в іншій редакції, що відповідно відносить вказане кримінальне правопорушення до кримінальних проступків.
Санкція ч.1 ст. 185 КК України в редакції зазначеного закону передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Тому, відповідно до приписів ч.3 ст.5 КК України, розмір штрафу, який в новій редакції, більший ніж в попередній, повинен визначатися в розмірі, встановленому попередньою редакцією санкції статті, яка діяла на час вчинення злочину, а саме - до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Таким чином, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу ( в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008) в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009) і призначити покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот ) грн.
Запобіжний захід стосовно щодо ОСОБА_2 не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні,
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддя: ОСОБА_1