про залишення позовної заяви без руху
12 жовтня 2020 року м. Київ №320/9313/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом про визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії ГУ НП в Київській області від 01.09.2020, яке викладене у вигляді висновку в атестаційному листі від 31.08.2020 у розділі ІУ, в частині визнання позивачки невідповідною займаній посаді та переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП в Київській області №262 о/с по особовому складу від 14.09.2020 в частині призначення ОСОБА_1 інструктором сектору моніторингу Сквирського відділу поліції; поновлення на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ставищенського відділення поліції Сквирського відділу поліції ГУ НП в Київській області; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши зміст позовної заяви та долучених до неї документів в порядку ст.171 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків шляхом зазначення: адреси електронної пошти або офіційної електронної адреси відповідача; обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги та докази, якими підтверджені викладені обставини, зокрема, але не виключно, викладення обставин проходження служби в органах Національної поліції України з моменту прийняття до моменту переведення із зазначенням посади та звання, які обіймала заявниця та, які їй було присвоєно під час служби із наданням копій документів, якими супроводжувалось просування по службі; подання суду копії послужного списку позивачки та посадової інструкції або наказу керівника про затвердження функціональних обов'язків старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції; обставин непроходження атестації 31.08.2020 та зазначення конкретних порушень умов проходження атестації, які на думку заявниці, можуть слугувати підставою для визнання рішення атестаційної комісії протиправним; надання завіреної належним чином копії ІНН позивачки у придатному для читання вигляді; копії наказу про проходження атестації, наказу про створення атестаційної комісії, протоколу засідання атестаційної комісії, в якому зазначено про невідповідність позивачки займаній посаді, атестаційного листа позивачки; витягу з наказу від 14.09.2020 №262 о/с по особовому складу; визначення загального розміру стягнення та обґрунтованого розрахунку суми середньої заробітної плати на виплату якої претендує позивачка у помісячному розрізі за виключенням вихідних, святкових днів та днів відпустки; визначення спірного періоду, за який необхідно провести оплату; надання довідки про середню заробітну плату за останні 5 років проходження служби. При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок передбачає не простий перелік сум виплат, а здійснення математичних дій за допомогою яких проведено обчислення витребуваної суми з наданням суду доказів, які підтверджують кожну складову математичного розрахунку; зазначення загального розміру грошових виплат, які позивачка одержала за спірний період із наданням документів, що підтверджують факт одержаних сум; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів позивачки оспорюваними рішеннями з розкриттям змісту порушених прав; оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2522,40 грн.
При цього суд наголошує, що наведення змісту положень законів та нормативно-правових актів, цитування їх приписів без фактичної аргументації, що оспорювані рішення є протиправним не є обґрунтуванням тверджень щодо її протиправності.
Згідно з ч.ч.1, 4 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За умовами п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована систем організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші копії документа.
В свою чергу, до позовної заяви додані копії не засвідчені у відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації".
Крім того, за приписами ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, з матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачкою не сплачений судовий збір, а у позовній заяві заявник посилається на п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Так, за п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Водночас, у позовній заяві ОСОБА_2 просить визнати протиправним і скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії ГУ НП від 01.09.2020, наказ ГУ НП в Київській області № 262 о/с від 14.09.2020 в частині звільнення з посади та призначення на іншу посаду; поновити на попередній посаді та зобов'язати нарахувати та виплатити різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
За змістом приписів ст.ст.94, 116, 117 КЗпП України та ст.ст. 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР “Про оплату праці” середній заробіток за час виконання нижчеоплачуваної роботи за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
За таких обставин, з урахуванням позовних вимог, ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір за позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення (висновку) атестаційної комісії ГУ НП від 01.09.2020, наказу ГУ НП в Київській області № 262 о/с від 14.09.2020 про звільнення та призначення на посаду та, зобов'язання нарахувати та виплатити різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн. Згідно з частиною 3 статті 6 закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачці слід сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру у розмірі 2522,40 грн.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Щодо клопотання представника позивача про витребування у відповідача копії наказів при призначення на посаду позивачки, про проходження позивачкою атестації, про створення атестаційної комісії; копії протоколу засідання атестаційної комісії, атестаційного листа, витягу з наказів від 14.09.2020 №262 о/с по особовому складу; інформації про середньомісячну та середньоденну заробітну плату позивачки на посаді старшого о/у сектору кримінальної поліції Ставищенського відділення поліції Сквирського відділу поліції ГУ НП в Київській області, суд зазначає наступне:
відповідно до ч.1 ст.80 КАСУ, суд може витребувати докази за клопотанням учасника справи лише у разі, коли останній доведе, що не може самостійно їх надати з представленням суду підтвердження самостійного їх витребування.
Дослідивши клопотання, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на таке:
механізм та порядок витребування доказів у справи визначено ст.80 КАСУ. Так, положеннями вказаної статті передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Посилання заявника на те, що на запит адвоката від 10.09.20 зазначені документи не були одержані, суд відхиляє та зауважує, що витребування доказів є правом, а не обов'язком суду і реалізація цього права поставлена в залежність від того наскільки сумлінно учасник справи використав надані йому процесуальні можливості для самостійного їх одержання.
Згідно Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатура забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Для виконання покладених обов'язків чинним законом адвокати наділені широким колом можливостей, в тому числі: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг, тощо , в тому числі і відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (ст.20 Закону).
Тому, суд вважає недостатнім для висновку про неможливість самостійного одержання адвокатом документів - доказів у справі лише посилання на копію адвокатського запиту від 10.09.2020, позаяк адвокат не позбавлений права одержати всі витребувані документи самостійно та в іншій спосіб, включаючи і судовий. Крім того, заявником не надані докази оскарження відмови в наданні інформації на адвокатський запит.
Перекладання такого обов'язку на суд є зловживанням наданими процесуальними правами, з урахуванням того, що витребувані документи не віднесені до складу інформації з обмеженим доступом.
Керуючись ст.ст. 77, 80, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Сови В.А. про витребування доказів, - відмовити.
Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.