ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" жовтня 2020 р. справа № 300/1761/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап?юка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову у видачі довідки та зобов'язання вчинити певні дії, -
20.07.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмову у видачі довідки про наявний страховий стаж; зобов'язання зарахувати у страховий стаж періоди роботи з 01.10.1977 до 31.12.1979 та з 01.05.1979 до 23.02.1992 для призначення з 01.02.2020 тимчасової соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла пенсійного віку; зобов'язання видати довідку про наявний страховий стаж, для призначення тимчасової соціальної допомоги.
27.07.2020 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Позивач заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що з досягненням нею 60-ти річного віку, визначеного частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та наявності більше 15 років страхового стажу у позивача виникло право на отримання тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. На заяву позивача відповідач відмовив у видачі довідки про наявний у неї трудовий стаж, зазначивши, що страховий стаж позивача становить 7 років 8 місяців, при необхідних 15 роках, та не зарахував у її страховий стаж періоди роботи з 01.10.1977 до 31.12.1979 та з 01.05.1979 до 23.02.1992.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» за №211 від 11.03.2020, та подальшими змінами до неї, суд продовжив процесуальні строки в даній адміністративній справі.
Враховуючи, що розгляд даної адміністративної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій справ незначної складності, встановленими статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій заявами по суті справи є: позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив), і учасники справи належним чином виконали покладені на них обов'язки та реалізували надані їм процесуальні права щодо подання заяв по суті справи, визначених статтею 263 цього Кодексу, тому, суд вважає про відсутність необхідності продовжувати строки розгляду даної адміністративної справи до закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, та, з метою забезпечення вирішення даного спору, суд ухвалив продовжити розгляд даної справи за наявними матеріалами
Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що до стажу роботи враховано період роботи позивача в колгоспі ім. Франка, “Прикордонник”, “Гуцульщина” протягом 1977-1992 років з урахуванням довідки № П-334 від 09.08.2018. Для зарахування до стажу повних років роботи в колгоспі законодавчих підстав немає. Оскільки, наявний страховий стаж ОСОБА_1 складає менше 15 років то у відповідача відсутні підстави для видачі довідки про наявний страховий стаж для призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
Предметом та підставою звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до суду є відмова відповідача у видачі довідки про наявний страховий стаж та неврахування у страховий стаж періоди роботи з 01.10.1977 до 31.12.1979 та з 01.05.1979 до 23.02.1992 для призначення з 01.02.2020 тимчасової соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла пенсійного віку.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Відповідно до пункту 1.1 «Загальні положення» Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Також, відповідно пункту 1 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постанов Кабінету Міністрів України за №637 від 12.08.1993, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Суд встановив, що згідно записів у трудовій книжці серії УКР за № 2620789 позивач, 01.05.1979, прийнята в члени колгоспу «Прикордонник». 23.02.1992 звільнена з членів колгоспу «Гуцульщина» у зв'язку з реорганізацією колгоспу. 11.03.1999 розпочато виплату допомоги по безробіттю, виплату якої закінчено 06.09.1999. Також, 14.10.1999 розпочато виплату матеріальної допомоги по безробіттю, виплату якої закінчено 10.04.2000.
Згідно архівної довідки за № П-334 від 09.08.2018 позивач працювала у колгоспі імені Івана Франка з 01.10.1977 до 31.12.1979, у колгоспі «Прикордонник» - 01.01.1980 до 30.04.1990, з 01.05.1990 до 31.12.1992 позивач працювала у колгоспі «Гуцульщина». Ці періоди робити відповідач зарахував до страхового стажу позивача, загальна кількість якого, з врахуванням трудоднів, становить 7 років 8 місяців. Інших документів про підтвердження стажу роботи позивач не пред'явила.
Як наслідок, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання зарахувати у страховий стаж позивача періоди її роботи з 01.10.1977 до 31.12.1979 та з 01.05.1979 до 23.02.1992 для призначення з 01.02.2020 тимчасової соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла пенсійного віку, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимоги позивача про визнання протиправною відмову у видачі довідки про наявний страховий стаж та зобов'язання видати довідку про наявний страховий стаж, для призначення тимчасової соціальної допомоги, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» установлено, що в період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року особам, які досягли віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та не набули страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за умови наявності у них не менше 15 років страхового стажу, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.
Зазначена тимчасова державна соціальна допомога призначається органами соціального захисту населення і виплачується до досягнення такими особами віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії. Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, призначається з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і виплачується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за№ 1098 від 27.12,2017, під час досягнення пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особа звертається до органів Пенсійного фонду України із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж.
Довідка про наявний страховий стаж за формою згідно з додатком видається органами Пенсійного фонду України за заявою особи, до якої додаються копія трудової книжки та у разі потреби документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 за № 637.
Обчислення страхового стажу проводиться відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Органи Пенсійного фонду України надсилають (або надають під особистий підпис у журналі реєстрації видачі довідок) особі довідку про наявний страховий стаж у двох примірниках та пам'ятку про порядок призначення тимчасової допомоги у формі, затвердженій Мінсоцполітики, як правило, в день звернення, але не пізніше ніж через п'ять робочих днів.
Копія трудової книжки, документи, що підтверджують трудовий стаж, подані особою органу Пенсійного фонду України, зберігаються в особовій справі до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває права на пенсійну виплату.
Суд, враховуючи аналіз вказаних норм права, погоджується з висновками відповідача про відсутність підстави для видачі довідки про наявний у позивача страховий стаж для призначення державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, оскільки її страховий стаж становить 7 років 8 місяців, тобто менше 15 років, встановлених пунктом 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Як наслідок, позовні вимоги позивача про визнання протиправною відмову відповідача у видачі довідки про наявний страховий стаж та зобов'язання видати довідку про наявний страховий стаж, для призначення тимчасової соціальної допомоги, є необґрунтованими та задоволенні не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги необґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати, які підлягають розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (індекс 78723, село Голови, Верховинський район, Івано-Франківська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправною відмову у видачі довідки та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано
Суддя Остап'юк С.В.