ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" жовтня 2020 р. справа № 300/1359/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення грошової премії, -
ОСОБА_1 19.06.2020 звернувся в суд з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання нарахувати та виплатити грошову премію, яка виплачувалась у грудні 2019 року у відповідності до розпорядження командувача Національної гвардії України від 18.12.2019 №27/324-9079.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не було виплачено позивачу грошову премію у грудні 2019 року, у зв'язку з тим, що на нього було раніше накладене стягнення, а саме, догана, оголошена першим заступником командира частини начальником штабу підполковником ОСОБА_2 за порушення форми одягу. Однак, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/2305/19 від 14.01.2020 його позов задоволено повністю та визнано протиправним і скасовано накладене 06.11.2019 першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 - начальником штабу підполковником ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення застосоване до ОСОБА_1 у вигляді догани. Тому, на думку позивача, на момент виплати грошової премії у грудні 2019 року, він вважався таким, який не мав дисциплінарного стягнення, а отже, мав право, як і весь особовий склад військової частини НОМЕР_1 , на отримання грошової премії у грудні 2019 року згідно розпорядження командувача Національної гвардії України від 18.12.2019 № 27/324-9079. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.07.2020. У відзиві проти задоволення позовних вимог представник відповідача заперечив, вказав, що згідно п. 31.7. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та деяким іншим особам, затвердженої Наказом МОУ №260 від 11.06.2008, військовослужбовці не преміюються за той розрахунковий місяць, у якому вони допустили порушення чи проступок. Відтак, відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, командиром частини було прийняте рішення щодо заохочення особового складу частини у вигляді преміювання, а саме, нагородження грошовою премією, яке відобразилось у наказах командира військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2019 №722 "Про заохочення особового складу", в якому, за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків протягом року ряд військовослужбовці частини були заохочені у вигляді преміювання, а прапорщику ОСОБА_1 грошова премія не була виплачена у грудні 2019 року у зв'язку з тим, що було раніше накладено стягнення, а саме "догана", оголошена 06.11.2019 року першим заступником командира начальником штабу підполковником ОСОБА_2 за порушення форми одягу. Також, вказує на те, що наказ командира частини від 24.11.2017 № 628, яким на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення не пов'язаний із правом наданим командиру частини Дисциплінарного статуту Збройних сил України. З врахуванням викладеного, позовні вимоги позивача до військової частини НОМЕР_1 щодо визнання протиправною бездіяльність та стягнення грошової премії є необґрунтованими та не підлягають задоволенню (а.с.20-21).
Вищенаведений відзив на позовну заяву відповідачем був вручений позивачу 13.07.2020, що підтверджується його підписом позивача на поданому відзиві (а.с. 21 зворотній бік). Однак, відповіді на відзив у строк, встановлений судом та інших заяв позивач не подав, поважних причин ненадання відповіді на відзив у встановлений судом строк не повідомив.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020, з метою належного з'ясування обставин справи, у військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України витребувано належним чином засвідчену копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2019 №27/324-9079 "Про заохочення особового складу" (а.с.23-24).
На виконання вимог ухвали суду від 16.09.2020, на адресу суду 30.06.2020 від відповідача надійшов лист, до якого долучено копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.12.2019 №722 "Про заохочення особового складу військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
Сержант з матеріального забезпечення, старший прапорщик ОСОБА_1 з 13.06.1995 по даний час, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.12.2019 №722 "Про заохочення особового складу військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України " у відповідності до статті 13 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків протягом року та відповідно до колективного договору на 2016-2020 роки за трудові досягнення та винахідливість, військовослужбовці частини були нагороджені грошовою премією, однак, ОСОБА_1 грошова премія не була призначена (а.с.28-40).
10.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України із рапортом в якому просив роз'яснити підстави невиплати у грудні 2019 року грошової премії (а.с.8).
Згідно наданої командиром військової частини НОМЕР_1 відповіді №50/41-134 від 24.01.2020, позивачу роз'яснено, що грошова премія у грудні 2019 року йому не виплачувалась у зв'язку накладенням дисциплінарного стягнення, а саме, догани, що оголошена першим заступником командира частини - начальником штабу підполковником ОСОБА_2 за порушення форми одягу, а згідно розпорядження командувача Національної гвардії України від 18.12.2019 № 27/324-9079, дана премія виплачувалась у вигляді заохочення та розповсюджується на військовослужбовців, у яких немає стягнень (а.с.9).
14.01.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом, ухвалено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано накладене 16.11.2019 першим заступником командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - начальником штабу підполковником ОСОБА_3 на сержанта з матеріального забезпечення 1-ї патрульної роти патрульного батальйону старшого прапорщика ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення "догана" (http://reestr.court.gov.ua/Review/86985657) (а.с.10-12).
Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), вищенаведене рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 набрало законної сили 14.02.2020, що також підтверджується довідкою від 16.09.2020 (а.с.46).
Вважаючи, що на момент виплати грошової премії у грудні 2019 року, позивач вважався таким, який не мав дисциплінарного стягнення, а отже, мав право, як і весь особовий склад військової частини НОМЕР_1 , на отримання грошової премії, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, слід вийти із наступних мотивів.
Згідно частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011), який встановлює єдину систему соціального захисту військовослужбовців, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За змістом статті 9 Закону № 2011 встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування визначено Законом України Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України № 551-XIV (далі Закон № 551).
Відповідно до статті 15 Закону № 551 до військовослужбовців застосовуються такі заохочення: а) схвалення; б) подяка; в) додаткове звільнення з розташування військової частини або корабля на берег поза чергою (для військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); г) повідомлення батькам або колективу за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до призову (вступу) на військову службу про зразкове виконання ним військового обов'язку та отримані заохочення; ґ) додаткова відпустка строком до 5 діб (для військовослужбовців строкової військової служби); д) грамота; е) цінний подарунок; є) грошова премія; ж) занесення прізвища військовослужбовця до Книги пошани військової частини (корабля); з) дострокове присвоєння чергового військового звання; и) почесні нагрудні знаки; і) відомчі заохочувальні відзнаки.
Відтак, відповідно до пункту «є» статті 15 Дисциплінарного статуту до військовослужбовців застосовується таке заохочення як грошова премія.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України визначається Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за № 405/31857 (далі- Інструкція № 200).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції № 200 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Розділ XVII Інструкції № 200 визначає преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Пунктом 1 розділу XVII Інструкції № 200 передбачено, що командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби. Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину.
Згідно з пунктами 2, 3 розділу XVII Інструкції № 200 розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.
Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.
За рішенням командира військової частини премія за грудень може бути виплачена в кінці грудня поточного бюджетного року. При цьому наказ про встановлення розмірів премії видається в грудні поточного року. У разі допущення проступків військовослужбовцями, які потребують зменшення (позбавлення) премії за грудень, після видання наказу до нього вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок у цьому або наступному місяці.
Матеріалами справи підтверджено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2019 №722, наказано нагородити премією військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 за грудень 2019 року, однак, ОСОБА_1 грошова премія не була призначена (а.с.28-40).
На момент розгляду справи вказаний наказ, прийнятий на виконання та є чинним. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.
Водночас, пункт 4 розділу XVII Інструкції №200 визначає, що командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір у межах показників, визначених у положенні про преміювання військовослужбовців військової частини. При цьому військовослужбовці можуть бути позбавлені премії в повному обсязі або її розмір може зменшуватися виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
Судом встановлено, що єдиною підставою для невиплати відповідачем позивачу премії за грудень 2019 року, стало те, що на ОСОБА_1 16.11.2019 накладене стягнення, а саме, догана, оголошена першим заступником командира частини - начальником штабу підполковником ОСОБА_2 за порушення форми одягу, що підтверджується листом командира військової частини НОМЕР_1 №50/41-134 від 24.01.2020.
Натомість, рапорту з клопотанням про позбавлення позивача премії та рішення про позбавлення ОСОБА_1 премії за грудень 2019 оформленого наказом командира військової частини відповідно до вимог п. 4 розділу XVII Інструкції №200 відповідачем не надано.
При цьому суд зазначає, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року в справі № 300/2305/19, визнано протиправним та скасовано накладене 16.11.2019 першим заступником командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - начальником штабу підполковником ОСОБА_3 на сержанта з матеріального забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення "догана". Вказане рішення суду набрало законної сили 14.02.2020.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи те, що єдиною підставою до депреміювання позивача слугувала наявність дисциплінарного стягнення у вигляді догани від 16.11.2019, яке визнано протиправним та скасовано рішенням суду у справі № 300/2305/19, а відтак суд дійшов висновку, що старший сержант з матеріального забезпечення, старший прапорщик ОСОБА_1 перебував у рівних умовах у порівнянні з іншими військовослужбовцями з аналогічним військовим званням військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України при преміюванні у грудні 2019 та вважається таким, який не мав вказаного дисциплінарного стягнення.
Суд критично оцінює доводи відповідача зазначені у відзиві, про те, що наказ командира частини від 24.11.2017 № 628, яким на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення не пов'язаний із правом наданим командиру частини Дисциплінарним статутом Збройних сил України, з огляду на наступне.
Згідно наданої командиром військової частини НОМЕР_1 відповіді №50/41-134 від 24.01.2020, позивачу чітко роз'яснено, що грошову премію у грудні 2019 року ним не отримано у зв'язку з накладанням на нього стягнення, а саме, догани за порушення форми одягу(а.с.9).
Таким чином, зміна підстави прийняття рішення суб'єктом владних повноважень в судових процедурах, є неприйнятною з огляду на принцип правової визначеності, який притаманний як судовим рішенням, так і рішенням суб'єктів владних повноважень. В іншому випадку це вже будуть інші правопорушення за інших підстав, запровадження позиції зміни підстав прийняття рішень, після їх прийняття, як способу реалізації владних управлінських функцій, призведе до свавілля суб'єктів владних повноважень.
Також, суд звертає увагу відповідача на п. 4 розділу XVII Інструкції №200, який наділяє командира військової частини правом на позбавлення премії за той календарний місяць, у якому військовослужбовець допустив порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Однак, позивача було позбавлено премії за грудень 2019, тоді як ним було допущено порушення форми одягу та оголошено догану у листопаді 2019.
Посилання відповідача на те, що преміювання здійснюється згідно Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України 11 червня 2008 року №260, суд вважає необґрунтованим, оскільки вказаний наказ втратив чинність 20.07.2018.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява № 63134/00).
Відтак, проаналізувавши наведені вище норми законодавства в контексті встановлених обставин справи та враховуючи скасування накладеного 16.11.2019 на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, який слугував єдиною підставою для невиплати відповідачем позивачу премії за грудень 2019 року, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову премію, яка виплачувалась у грудні 2019 року у відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.12.2019 №722 "Про заохочення особового складу військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 грошової премії, яка виплачувалась у грудні 2019 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову премію, яка виплачувалась у грудні 2019 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.12.2019 №722 "Про заохочення особового складу військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України ".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 14323422, вул. Чорновола, 161, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76005).
Суддя /підпис/ Микитин Н.М.