ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" жовтня 2020 р. справа № 300/1446/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Державної митної служби, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання обов'язку з повернення надміру сплачених позивачем митних платежів згідно поданих заяв від 03.09.2019, 25.05.2020, та зобов'язання скласти та подати до відповідного органу Державного казначейства України висновок про повернення позивачу надміру сплачених митних платежів в сумі 29654,03 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення вимог статті 301 Митного Кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №643 від 18.07.2017, йому не повернуто надмірно сплачені кошти. Надмірна сплата коштів утворилася внаслідок переплати митних платежів з митної вартості автомобіля на виконання рішення відповідача про коригування митної вартості товарів, яке за рішенням суду визнано протиправним та скасовано.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.07.2020 суд ухвалою відмовив у задоволенні клопотання Галицької митниці Держмитслужби про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін (а.с.26, 27).
Ухвалою суду від 24.07.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, з підстав пропуску строку встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України на звернення з позовом до суду (а.с.37, 38).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Відзив надійшов до суду 30.07.2020 (а.с.43-50). Відповідно до відзиву представник Галицької митниці Держмитслужби зазначив, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності щодо невиконання обов'язку з повернення надміру сплачених митних платежів, оскільки обґрунтовано відмовив у поверненні надміру сплачених позивачем митних платежів у зв'язку із невірним зазначенням в заяві позивача суми коштів для повернення (суму ввізного мита та суму податку на додану вартість) та у зв'язку із невиконанням позивачем вимог Порядку №643 від 18.07.2017 щодо подання копії митної декларації, виконавчого листа суду та/або рішення суду, що набрало законної сили. Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити в задоволенні позову.
У встановлений судом строк позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив відповідача.
Суд зазначає, що розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, було доповнено пунктом 3 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом №731-IX від 18.06.2020 з відповідною заявою про продовження процесуального строку, встановленого судом для подання відповіді на відзив, позивач не звертався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 в адміністративній справі №300/88/19, яке набрало законної сили 03.05.2019, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби №UA206010/2018/000194/2 від 06.12.2018 (вебсайт: http://reуestr.court.gov.ua/Review/80861243).
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини, встановлені рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 в адміністративній справі №300/88/19, що набрало законної сили, не потребують доказування при розгляді даної справи.
Вказаним рішенням суду в адміністративній справі №300/88/19 встановлено, що декларантом фізичною-особою підприємцем в інтересах ОСОБА_1 , як одержувача товару, 05.12.2018 подано до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA206010/2018/414901, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: автомобіль легковий, вживаний, марки Peugeot, модель 3008, номер кузова НОМЕР_1 , у якій позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 80222,17 грн., що відповідає еквіваленту за курсом НБУ (32,08886900 грн. за 1 євро) 2500,00 євро. Івано-Франківською митницею ДФС здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206010/2018/000194/2 від 06.12.2018, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України) у розмірі 5450,00 євро. 07.12.2018 представник позивача подав нову митну декларацію за №UA206010/2018/415068 із визначеною відповідачем вартістю транспортного засобу в розмірі з урахуванням рішення про коригування митної вартості 172471,24 грн., що відповідає еквіваленту за курсом НБУ (31,64609900 грн. за 1 євро) 5450,00 євро.
За результатом розгляду заяви позивача про повернення надмірно сплачених митних платежів від 23.08.2019, Івано-Франківська митниця ДФС відповіддю від 03.09.2019 за №1233/10/09-70-10-21 повідомила позивача про відсутність підстав для повернення коштів, оскільки в порушення вимог Порядку №643 від 18.07.2017 до поданої заяви позивачем не долучено: виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці ДФС, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені, зокрема належним чином завірена копія митної декларації (а.с.5, 6).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби" від 02.10.2019 №858 утворено як юридичну особу публічного права Галицьку митницю Держмитслужби. Реорганізовано Івано-Франківську митницю ДФС шляхом їх приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.
16.05.2020 позивач звернувся до Галицької митниці Держмитслужби із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, за результатом розгляду якої, відповідач відповіддю від 25.05.2020 за №7.4-1-15/10/14026 повідомив позивача про відсутність підстав для повернення коштів, оскільки сума коштів, розрахована митницею за митною декларацією, можлива до повернення становить 29873,92 грн., (ввізне мито - 9335,60 грн. ПДВ - 20538,32 грн.), що не відповідає зазначеній в заяві позивача сумі коштів - 29654,03 грн. Також, зазначено, що в порушення вимог Порядку №643 від 18.07.2017 до поданої заяви позивачем не долучено: виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці ДФС, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені, зокрема належним чином завірена копія митної декларації (а.с.8, 9).
Вважаючи протиправною бездіяльність Галицької митниці Держмитслужби щодо невиконання обов'язку з повернення надміру сплачених позивачем митних платежів, позивач просить суд зобов'язати відповідача скласти та подати до відповідного органу Державного казначейства України висновок про повернення позивачу надміру сплачених митних платежів сумі 29654,03 грн.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно частини 2 статті 301 Митного Кодексу України у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата (частина 7 статті 301 Митного Кодексу України).
Частиною 1 статті 301 Митного Кодексу України визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Згідно з пунктом 43.2 статті 43 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
У відповідності до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Згідно з пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Відповідно частини 3 статті 301 Митного Кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до частини п'ятої статті 299, частини третьої статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 наказом Міністерства фінансів України №643 від 18.07.2017 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.
Розділом III Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №643 від 18.07.2017, врегульовано порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені.
Відповідно до частини 1 розділу III Порядку №643 від 18.07.2017, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Частиною 3 розділу III Порядку №643 від 18.07.2017 визначено, що у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.
До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
У відповідності до пунктів 4, 5, 6 розділу III Порядку №643 від 18.07.2017 заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
Пунктом 8 розділу III Порядку №643 від 18.07.2017 передбачено, що у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.
Отже, за поданою до митного органу заявою митний орган, після опрацювання цієї заяви платника та перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати, готує висновок щодо повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, який передається до органу казначейської служби для здійснення перерахування цих коштів платнику податків, або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням.
Наявність судового рішення, яке набрало законної сили, свідчить про правильність визначення митної вартості заявленої позивачем, проте, на підставі спірного рішення про коригування митної вартості, позивач подав нову митну декларацію, зазначивши скореговану Митницею митну вартість товару, та відповідно фактично сплатив неправомірно донараховані відповідачем митні платежі в якості гарантії з метою випуску товару у вільний обіг.
Суд зазначає, що всі відомості внесені до митної декларації на підставі скасованого рішення про коригування митної вартості, є помилковими, що підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили, а сплачені на підставі скасованого рішення про коригування митної вартості митні платежі, відповідно, є надміру сплаченими та підлягають поверненню.
Як встановлено, представником позивача 05.12.2018 подано до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA206010/2018/414901, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: автомобіль легковий, вживаний, марки Peugeot, модель 3008, номер кузова НОМЕР_1 , у якій позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 80222,17 грн., що відповідає еквіваленту за курсом НБУ (32,08886900 грн. за 1 євро) 2500,00 євро.
Івано-Франківською митницею ДФС здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206010/2018/000194/2 від 06.12.2018, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України) у розмірі 5450,00 євро. 07.12.2018 представник позивача подав нову митну декларацію за №UA206010/2018/415068 із визначеною відповідачем вартістю транспортного засобу в розмірі з урахуванням рішення про коригування митної вартості 172471,24 грн., що відповідає еквіваленту за курсом НБУ (31,64609900 грн. за 1 євро) 5450,00 євро.
Таким чином, за курсом НБУ (31,64609900 грн. за 1 євро) на день випуску автомобіля у вільний обіг за митною декларацію №UA206010/2018/414901 від 05.12.2018, різниця між заявленою декларантом і визначеною органом доходів і зборів митною вартістю складала 93355,99 грн.
Відповідно, різниця митних платежів склала: за митом 9335,60 грн., по ПДВ 20538,32 грн., всього різниця платежів становить 29873,92 грн.
Крім цього, судом не встановлено, а відповідачем не доведено того, що позивач надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу).
Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів.
Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення, на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття митним органом, що здійснював оформлення митної декларації, висновку про повернення.
Визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.
Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону. При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів Державного казначейства України, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У відповідності до пунктів 6, 7 розділу III Порядку №643 від 18.07.2017 якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів. На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання. Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.
Тому у цьому випадку вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти Висновок про повернення та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 2 лютого 2016 року в справі №804/14800/14 (№21-4125а15).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як зазначено Конституційним Судом України у п.4.1 рішення від 14 грудня 2011р. №19-рп/2011, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Як вказано в рішенні Європейського суду з прав людини від 13.05.1980 у справі "Артіко проти Італії", Конвенція повинна гарантувати не теоретичні або ілюзорні права, а їх практичне і ефективне здійснення.
Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття "майно" першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatis mutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).
За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).
Враховуючи вищенаведене, в даній справі вимога позивача зобов'язати Галицьку митницю Держмитслужби скласти та подати до відповідного органу Державного казначейства України висновок про повернення позивачу надміру сплачених митних платежів є вказівкою на спосіб відновлення порушеного права, який має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення чи бездіяльність відповідача та необхідність повторного звернення до суду.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, слід визнати протиправною бездіяльність Галицької митниці Держмитслужби щодо нездійснення складення та подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Львівській області висновку про повернення надміру сплачених позивачем митних платежів відповідно до скасованого рішення про коригування митної вартості товарів №UA206010/2018/000194/2 від 06.12.2018 та зобов'язати відповідача скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Львівській області висновок про повернення позивачу надміру сплачених митних платежів в сумі 29873,92 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Галицької митниці Держмитслужби щодо нездійснення складення та подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Львівській області висновку про повернення надміру сплачених ОСОБА_1 митних платежів відповідно до скасованого рішення про коригування митної вартості товарів №UA206010/2018/000194/2 від 06.12.2018.
Зобов'язати Галицьку митницю Держмитслужби скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Львівській області висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплачених митних платежів в сумі 29873 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 92 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДПРОУ 43348711, вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Григорук О.Б.