Справа № 202/6097/20
Провадження № 1-кс/202/7273/2020
09 жовтня 2020 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області - ОСОБА_3 ,
слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, офіційно не працюючого, місця реєстрації не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України, -
У провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040660001182 від 07 жовтня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи раніше неодноразово судимим за скоєння злочинів проти власності, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову повторно вчинив корисливий злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 07 жовтня 2020 року приблизно о 20 годині 15 хвилин знаходячись біля домоволодіння, огородженого парканом, на ділянці № НОМЕР_1 , в садовому товаристві «Металург», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальска,10. В цей час, у ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.
Знаходячись у вказаному місці та у вказаний час ОСОБА_6 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди та бажаючи їх настання, з метою власного незаконного збагачення, вчинюючи злочин повторно, перелізши через паркан опинився на території домоволодіння, та підійшов до вікна зазначеного будинку, та за допомогою заздалегідь заготовленого невстановленого досудовим розслідуванням предмету, пошкодив метало пластикове вікно, що знаходиться з правої сторони від вхідної двері будинку, шляхом віджиму незаконно проник до приміщення вказаного будинку.
Далі, ОСОБА_6 знаходячись в приміщенні будинку, розташованому на ділянці № НОМЕР_1 в садовому товаристві «Металург», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальска,10, продовжуючи реалізовувати свій раптово виниклий злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинюючи злочин повторно, побачив пилосос ТМ «LG VK8810MYMR» вартістю 9 000 грн., болгарку ТМ «COMPAS» вартістю 2000 грн., болгарку ТМ «ELTOS MWY 125-1250E» вартістю 1700 грн., бензопилу ТМ «SHTIL MS 180c» вартістю 7500 грн., мийку високого давління ТМ «Green Works Є5» вартістю 4999 грн., електроподовжувач довжиною 30 метрів вартістю 1700 грн, кабель ДКЗ енерго ШВВП 2х1,5 довжиною 100 метрів вартістю 1300 грн., кабель ДКЗ енерго ВВГПНГ 3х1,5 довжиною 100 метрів вартістю 1700 грн., металеву розкладну драбину ТМ «Дніпро М» вартістю 4 000 грн., які ОСОБА_6 визначив предметом свого злочинного посягання.
Після чого, ОСОБА_6 доводячи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, до кінця, разом з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення намагався втекти, проте довести свій злочинний умисел до кінця не зміг, з причин, що не залежали від його волі, так як був зупинений пересічними громадянами, у зв'язку з чим не зміг розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано 07 жовтня 2020 року о 20 годині 30 хвилин, у порядку ст. 208 КПК України та 08 жовтня 2020 року йому оголошено про підозру у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
09 жовтня 2020 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий в обґрунтування клопотання зазначив про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки є підстави вважати, що ОСОБА_6 знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів і за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести та з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин, може переховуватись від суду.
Крім цього, ОСОБА_6 може вчинити інший умисний корисливий злочин, адже підозрюваний систематично вчинює кримінальні правопорушення, та на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на іспитовому строці, окрім того підозрюваний не має постійного джерела доходу та офіційно не працевлаштований, у зв'язку з чим можна припустити, що підозрюваний, перебуваючи на волі може вчинити інший аналогічний злочин проти власності.
Враховуючи, те, що підозра в основному ґрунтується на показаннях свідків та потерпілого, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на них шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування змінити показання в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а також може чинити перешкоди кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий у своєму клопотанні звертає увагу слідчого судді на те, що запобіжні заходи не пов'язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню вказаних вище ризиків, у зв'язку із чим просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказані обставини на думку прокурора та слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаному ризику.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати до підозрюваного біль м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт у нічний час доби.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12020040660001182, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , суспільну небезпеку інкримінованих ОСОБА_6 кримінально протиправних дій, які полягали у крадіжці, вчинений під час іспитового строку, повторно, поєднаній з проникненням у інше приміщення.
Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого.
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів і за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести та з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин, може переховуватись від суду. Крім цього, ОСОБА_6 може вчинити інший умисний корисливий злочин, адже підозрюваний систематично вчинює кримінальні правопорушення, та на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на іспитовому строці, окрім того підозрюваний не має постійного джерела доходу та офіційно не працевлаштований, у зв'язку з чим можна припустити, що підозрюваний, перебуваючи на волі може вчинити інший аналогічний злочин проти власності. Враховуючи, те, що підозра в основному ґрунтується на показаннях свідків та потерпілого, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на них шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування змінити показання в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а також може чинити перешкоди кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням того, що ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі строком від 3 до 6 років, інкримінований корисливий умисний злочин вчинено під час іспитового строку, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про розмір застави вважає, що застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму (43 940 грн.) здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 20 год. 30 хв. 05 грудня 2020 року.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 43 940 (сорок три тисячі дев'ятсот сорок) грн. 00 коп.
У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі 43 940 (сорок три тисячі дев'ятсот сорок) грн. 00 коп., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою слідчого або суду, а також виконувати обов'язки на строк до двох місяців:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;
- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Визначити строк дії ухвали до 20 год. 30 хв. 05 грудня 2020 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1