справа № 208/8311/19
№ провадження 2/208/1120/20
Іменем України
22 липня 2020 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Вілкової Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженню з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 укладений договір № 26252018747657 видано кредит у формі овердрафту з лімітом 17200,00 строком на 60 місяців, а саме до 20.02.2020 року.
19.07.2016 р. Публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк». Зазначена обставина підтверджується випискою з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Акціонерне товариство «Перший Український Банк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал», що підтверджується випискою з статуту.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання довготривалий строк. Заборгованість перед позивачем станом на 23.07.2019 р. складає 128 060,00 грн. яка складається з:
19 167,85 грн. - заборгованість за кредитом (17200,00 грн.- кредит та 1967,85 грн. несанкціонований овердрафт); 25 684,70 грн. - заборгованість процентами; 83 207,45 грн. - штрафні санкції.
Тому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в розмірі 128 060,00 грн. за кредитним договором та судові витрати.
Представник позивача просить суд розглядати справу за відсутністю представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без їх участі. Крім того надано відзив в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (офертою) від 02.04.2013 року та застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості договором (офертою) від 02.04.2013 року (зі змінами від 20.02.2015 року), у та AT «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ».
Вважає, що позивачем було пропущено трирічний строк позовної давності з його зверненням до суду та скорочений річний строк по сплаті штрафних санкцій, договору закінчився 20.02.2017 року, а тому нарахування штрафів, процентів та пені необґрунтованим.
Крім того, відповідачем надано додаткові пояснення з приводу розрахунку заборгованості, де зазначає, що заборгованістю перед відповідачем за тілом кредиту у розмірі 17200,00 грн. та за процентами за його користування у розмірі 25 684,70 грн. погасила в повному обсязі. А намагання позивача стягнути додатково 83 207,45 грн. штрафних санкцій виходить за межі річного строку позовної давності і могли заявлятись лише в межах річного строку виникнення на їх стягнення, але не більш, ніж до спливу річного строку після закінчення дії кредитного договору, тобто не пізніше, ніж чим до 02.04.2019 р. (кредитний договір припинив свої сили 02.04.2018 р.)
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 укладений договір № 26252018747657 видано кредит у формі овердрафту з лімітом 17200,00 строком на 60 місяців, а саме до 20.02.2020 року.
19.07.2016 р. Публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк». Зазначена обставина підтверджується випискою з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Акціонерне товариство «перший Український Банк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал», що підтверджується випискою з статуту.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання довготривалий строк. Заборгованість перед позивачем станом на 23.07.2019 р. складає 128 060,00 грн. яка складається з: 19 167,85 грн. - заборгованість за кредитом (17200,00 грн.- кредит та 1967,85 грн. несанкціонований овердрафт); 25 684,70 грн. - заборгованість процентами; 83 207,45 грн. - штрафні санкції.
Згідно зі ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно до кредитного договору (оферти) від 02.04.2013 року (зі змінами від 20.02.2015 року) відповідачу було встановлений в AT «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» кредитний ліміт у розмірі 17 200,00 грн. під 46 % строком на 24 місяці з щомісячним зобов'язанням повернення поточних платежів.
Відповідач сплачувала на користь AT «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» кредитні кошти, що підтверджується банківськими документами.
15.06.2018 року постановою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. закрите виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого напису № 2979 від 03.05.2018 року, що видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., що підтверджується копією листа Приватного виконавця Вольф Т.Л. від 15.06.2018 року та в межах цього виконавчого провадження винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату від 15.06.2018 року згідно якої постановлено відраховувати за місцем роботи відповідача в ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», що підтверджується копією цієї постанови.
На підставі цієї постанови за місцем роботи з ОСОБА_1 було утримано грошові кошти у розмірі 24 903,83 грн, з доходів, що підтверджується копіями розрахункових листків та звітів про відрахування, які видані мені за місцем роботи.
Вищезазначений виконавчий напис № 2979 від 03.05.2018 року, що видав приватний нотаріус Київського Міського нотаріального округу Хара Н.С. оскаржила в судовому порядку.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2020 року виконавчий напис № 2979 від 03.05.2018 року, що видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було визнано таким, що не підлягає виконанню.
Судом було встановлено, що «сторонами до договору внесені зміні шляхом надіслання пропозиції про зміни до договору карткового рахунку страхування (оферта), яким встановлений кредитний ліміт у розмірі 17 200,00 грн. зі сплатою 46 %, строк користування - 24 місяці.
Позивачем долучені квитанції, у період з травня 2013 р. до червня 2015 року, за якими сплачувалися кошти на погашення заборгованості за кредитом і на поповнення карткового рахунку.
У вищезазначеному рішенні суду зазначено, що сума заборгованості, яка була визначена з боку Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» у виконавчому нотаріуса складає 46 820,92 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою 789,68 грн.; прострочена заборгованість за комісією -100 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 25 560,46 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту 2 599,89 грн. заборгованість за комісією - 0 грн.; строкова заборгованість за процентами - 770,89 грн.
В рішенні суду зазначено, що «як свідчать надані нотаріусом документи ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» взагалі не було долучено до посвідчують правонаступництво ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» прав і обов'язків від AT «Банк Ренесанс Капітал», у т.ч за кредитним договором, укладеним позивачкою. Також не був наданий оригінал самого кредитного договору (пропозиції укласти договір карткового рахунку та договору страхування (оферта) від 02.04.2013р., а до пропозицію про зміни до договору карткового рахунку та договору страхуванні 20.02.2015р.
Жодних доказів того, що між ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк Ренесанс Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги, на підставі якого АТ «Банк Ренесанс Капітал» відступило право вимоги за кредитним договором від 02.04.2013 р. зі змінами до нього від 20.02.2015р., відповідач не надав.
ОСОБА_1 заперечується та обставина, що вона отримувала від ПАТ «Перши Міжнародний Банк» повідомлення про відступлення права вимоги і про усунення порушення (письмову вимогу про погашення заборгованості).
Відповідно до ч.2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку нового кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав та обов'язків.
Суд приймає до уваги пояснення щодо відсутності факту повідомлення про обставини укладання між ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» і АТ «Банк Ренесанс Капітал» договору про відступлення прав вимоги та про усунення порушень. Позивач не надав суду доказів, того, що відповідачеві направлялось вказане повідомлення. Не надано суду доказів ані договору про відступлення права вимоги, ані додатків до нього, які посвідчують про перехід права вимоги до нього як до нового кредитора заборгованості стосовно якої учинений виконавчий напис. Отже позивач не довів, що в нього взагалі виникло право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.04.2013 р. та змін до нього від 20.02.2015 р.
Крім того, посилання відповідача на те, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості обґрунтовані з огляду на наступне.
Позивач може пред'явити позов до позичальника протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником кредитного зобов'язання.
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором 18 грудня 2019 року в той час коли строк дії за кредитним договором від 20.02.2015 , який укладений строком на 60 місяців, заборгованість розрахована позивачем станом на 30.10.2019 року та виходить за її межі.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 та 255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Враховуючи, що за умовами договору погашення кредиту та процентів за його користування повинне здійснюватись позичальником щомісячно, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Проте, у зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредиту банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право вимагати стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором, звернувшись до суду із позовом лише в грудні 2019 року про стягнення заборгованості за кредитним договором, при тому, що останній платіж відповідачем був внесений у вересні 2016 році.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України).
Перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності окремо для погашення всієї заборгованості за кредитним договором.
У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі ст. 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду процентів, а також попередніх не внесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.
Як вбачається з тексту позовної заяви позивача загальний розмір заборгованості, який стягується складає 128 060,00 грн, з яких 19 167,85 грн заборгованість по кредиту, 25 684.70 грн -проценти та 83 207,45 грн -штрафні санкції.
Позивачем не наведено обставин та підстав, за яких ним було пропущено строк загальної позовної давності та не наведено поважності причин пропуску такого строку. Із заявами про поновлення такого строку АТ «Перший Український міжнародний Банк» також не зверталося.
Тому, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений трирічний строк позовної давності зверненням до суду із позовом, у зв'язку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
При цьому судом враховується, що перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Таким чином суд, вважає за необхідне застосувати до позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості, строк позовної давності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору позивачу відшкодуванню не підлягають, у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 274-279 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Похваліта С. М.