Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 жовтня 2020 р. Справа№200/8283/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - відповідач) у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 01.09.2020 року;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 28.08.2020 року № 7639 із врахування до пільгового стажу періоди роботи з 15.07.1988 року по 21.08.1992 року, з 03.11.1992 року по 31.12.1997 року, з 01.01.2003 року по 25.04.2004 року, з 01.10.2004 року по 18.10.2004 року, з урахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням відповідача від 01.09.2020 року їй було відмовлено у призначені на пенсії на пільгових умовах та не включено до пільгового стажу періоди роботи з 15.07.1988 року по 21.08.1992 року, з 03.11.1992 року по 31.12.1997 року, з 01.01.2003 року по 25.04.2004 року, з 01.10.2004 року по 18.10.2004 року оскільки підприємство на якому вона працювала у вказані періоди знаходиться на тимчасово окупованій території.
Позивач зазначає, що відомостей трудової книжки та поданих нею додаткових документів достатньо для підтвердження стажу роботи у спірні періоди.
Позивач вважає, що має право на відповідну пенсію та документи, що його підтверджують, не згодна з рішенням відповідача, вважає його незаконним та таким, що порушує її конституційні права.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, серед іншого, зазначив, що 28.08.2020 року через Web-портал до управління звернулась ОСОБА_1 із заявою щодо призачення пенсії за віком згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV/
При розгляді наданих документів встановлено, що ОСОБА_1 надала сканкопію довідки № 016-923 від 04.08.2020 року про пільговий стаж роботи з 15.07.1988 року по 21.08.1992 року, з 03.11.1992 року по 25.04.2004 року, з 01.10.2004 року по 18.10.2004 року на підприємстві «Філія № 12 ЗАО «Внешторгсервіс», яке знаходиться на території непідконтрольній українській владі.
Відповідно до пункту 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованісь їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених закодавством для визначення права на пенсію.
Відповідач зазаначає, що згідно переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженого розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014 року місто Алчевськ належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Оскільки підприємство знаходится на тимчасово окупованій території зарахувати періоди роботи з 15.07.1988 року по 21.08.1992 року, з 03.11.1992 року по 31.12.1997 року, з 01.01.2003 року по 25.04.2004 року, з 01.10.2004 року по 18.10.2004 року до пільгового стажу не можливо.
Періоди роботи з 01.01.1998 року по 30.11.1999 року та з 01.01.2000 року по 31.12.2002 року зарховані до пільгового стажу роботи згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підставі наданих позивачем документів та індивідуальних відомостей, пільговий стаж позивача складає 4 роки 11 місяців, при загальному стажі роботи 29 років 3 місяці 18 днів.
З огляду на викладене відповідач вважає, що приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу діяв в межах наданих йому законами та нормативно - правовими актами та не порушив вимоги чинного законодавства.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 5-6).
ОСОБА_1 була взята на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 09.11.2017 року № 1426-89796 (а.с. 8), згідно з якою позивач постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 і перемістилася та зареєструвалася за адресою:
АДРЕСА_2 включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р.
З матеріалів справи судом встановлено, що 28 серпня 2020 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 31).
До заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи:
- заява про призначення пенсії № 7639 від 28.08.2020 року;
- сканкопія паспорту серії ЕК № 601585 від 01.10.1997 року;
- сканкопія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
- сканкопія трудової книжки НОМЕР_3 від 15.07.1988 року;
- сканкопія довідки про пільговий стаж роботи на підприємстві «Філія» № 12 ЗАО «Внештогрсервіс» № 016-923 від 04.08.2020 року;
- сканкопії постанов про результати атестації робочих місць за умовами праці № 229 від 29.11.2000 року та № 308 від 29.12.1997, № 418 від 16.09.1994 року, № 27 від 19.02.2003 року (а.с. 20-21 ).
01 вересня 2020 року Управлінням Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області прийнято рішення № 254 про відмову в призначенні пільгової пенсії, відповідно до наданих документів (а.с. 20-21).
Зі змісту рішення видно, що заявник претендує на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Вказане рішення мотивовано тим, що при розгляді наданих документів встановлено що ОСОБА_1 надала сканкопію довідки № 016-923 від 04.08.2020 року про пільговий стаж роботи з 15.07.1988 року по 21.08.1992 року, з 03.11.1992 року по 25.04.2004 року, з 01.10.2004 року по 18.10.2004 року на підприємстві «Філія № 12 ЗАО «Внештогрсервіс», яке знаходиться на підконтрольній Україні території у м. Алчевськ.
Посилаючись на пункт 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зазначив, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадків перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1058-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», місто Алчевськ належить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у зв'язку з чим провести перевірку первинних документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи немає можливості.
Тому не можливо зарахувати до пільгового стажу роботи періоди з 15.07.1988 року по 21.08.1992 рік, з 03.11.1992 року по 31.12.1997 рік, з 01.01.2003 року по 25.04.2004 рік, з 01.10.2004 року по 18.10.2004 рік, оскільки підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території.
Крім цього, зазначено, що згідно абзацу 7 п. 20 Прядку, у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тому періоди роботи з 01.01.1998 року по 30.11.1999 рік та з 01.01.2000 року по 31.12.2002 рік зараховані до пільгового стажу роботи згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підставі наданих ОСОБА_1 документів та індивідуальних відомостей, пільговий стаж складає 4 роки 11 місяців 0 днів, при загальному стажі роботи 29 років 3 місяці 18 днів.
Вказано, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком ОСОБА_1 набуде починаючи з 1 січня 2028 року після досягненням нею пенсійного віку за наявністю страхового стажу не менше 35 років.
За таких обставин прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с.20-21).
Інших підстав обґрунтування спірне рішення відповідача не містить, що виключає право відповідача посилатись у своїх запереченнях на інші обставини та інше обґрунтування підстав його прийняття.
Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_4 позивач у спірні періоди працювала:
- з 15.07.1988 року прийнята в Комунарському металургійному комбінаті
до відділу технічного контролю контролером у виробництві чорних металів на гарячих ділянках обжимного цеху 4 розряду (розпорядження № 144 від 15.07.1988 року);
- з 03.11.1992 року переведена в обтискний цех сортувальником-здавачів метала 2 розряду (розпорядження № 379 від 03.11.1992 року);
- з 22.01.1993 року переведена в обжимний цех сортувальником-здавачів метала 3 розряду (розпорядження № 10/к від 22.01.1993 року);
- з 16.09.1994 року після атестації робітники на сортування метала і готової продукції (наказ № 418 від 16.09.1994 року);
- з 01.02.1995 року Металургійний комбінат перейменовано в «Алчевський металургійний комбінат» (наказ № 270 від 14.06.1994 року);
- 29.12.1997 року за результатами атестації робочого місця і умов праці, підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 -сортувальник - здавач метала (Постанова № 308 від 29.12.1997 року);
- 30.12.2002 року за результатами атестації робочого місця і умов праці, підтверджено право на пенсію на загальних підставах - сортувальник - здавач метала (Постанова № 27 від 19.02.2003 року);
- з 19.10.2004 року переведена в обтискний цех бригадиром на обробці, сортуванню, приймання, здавання, пакетування та пакування металу і готової продукції 5 розряду (розпорядження № 1957 від 19.10.2004 року);
- з 01.08.2005 року призначена інженером 2 категорії бюро виконання замовлень виробничого відділу управління комбінату (наказ № 600/к від 09.08.2005 року);
- Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» перетворено в Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат»;
- з 01.12.2015 року призначена інженером 1 категорії бюро виконання замовлень виробничого відділу управління комбінату (наказ № 376/к від 04.12.2015 року) (а.с. 9-10).
Крім цього, згідно з довідкою від 04.08.2020 року №016-923 та від 19.05.2020 року № 016-551 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працювла повний робочий день на Коммунарському металургійному комбінаті та в період з 15.07.1988 року по 21.08.1992 року виконувала металургійне виробництво у відділі технічного контролю, ділянці обжимного цеху на посаді «контролер виробництва чорних металів», зайнята на гарячих частках робіт, що передбачено Списком № 2, розділ ІІІ підрозділ 3 пункт 2040300а, код КП 12942, підстава Постанова КМ СРСР від 26.01.1991 року № 10.
В період з 03.11.1992 року по 25.0.2004 року виконувала роботу в обжимному цеху (чорна металургія) на посаді сортувальник-здавач метала, зайнята сортуванням металу і готової продукції, як робочий, що передбачено Списком № 2 розділом ІІІ підрозділу 3 пунктом 3.3а, підстава Постанова КМУ від 16.01.2003 року № 36.
В період з 01.10.2004 року по 18.10.2004 року виконувала роботу в обжимному цеху (чорна металургія, (персонал зміни), на посаді сортувальник-здавач метала, зайнята сортуванням металу і готової продукції, як робочий, що передбачено Списком № 2 розділом ІІІ підрозділу 3 пунктом 3.3а, підстава Постанова КМУ від 16.01.2003 року № 36. (а.с. 11-12).
Крім того, позивачем на підтвердження пільгового стажу були надані копії наказів про атестацію робочого місця № 418 від 16.09.1994 року, № 308 від 29.12.1997 року, № 27 від 19.02.2003 року, № 229 від 29.11.2000 року (а.с. 14-18).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 “Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” (далі по тексту - Порядок № 637) та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів, шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення”.
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з нормами пункту 2 частини 2 статті 114 зазначеного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку.
Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм Постанови КМУ № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Суд зазначає, що указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII статтею 1 Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. 30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (зазначене розпорядження є чинним відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18327/14 від 09 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 04.2015р.). Крім того, згідно додатку до вказаного розпорядження та постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2015р. № 254-VIII “Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями” до визначених на законодавчому рівні пунктів належить і місто Первомайськ Луганської області, яке тимчасово перебуває під окупацією, а на території Луганської області до теперішнього часу триває антитерористична операція.
Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.
На виконання вимог Закону № 1669 Кабінетом Міністрів України 07.11.2014 року прийнято Розпорядження № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення”, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Відповідно до Розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р місто Алчевськ, Луганської області входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Приписами частини 1 статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” № 1207-VII від 15.04.2014 року передбачено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що частиною 2 статті 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Проте, суд зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.
З аналізу наведених норм видно, що у зв'язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком пенсійний орган зобов'язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи, якими документами це підтверджується.
У разі прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії пенсійний орган повідомляє про це заявника і зазначає причини відмови.
У свою чергу предметом доказування у даній справі є встановлення, зокрема того, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на пенсійне забезпечення, через те, відповідач не має можливості провести перевірку первинних документів позивача.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Суд зазначає, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_4 (а.с. 9-10) містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах.
Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами.
За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
У рішенні від 08 липня 2004 року у справі “Ілашку та інші проти Молдови та Росії”, ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем “Молдавської Республіки Придністров'я”. Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах “Пічкур проти України”, “Ілашку та інші проти Молдови та Росії” як джерело права відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно з пунктом 10 Порядку 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року.
Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтями 13,62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд зазначає, що до Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановами Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постановами КМУ № 162 від 11.03.94 р. та № 36 від 16.01.03 р. (далі - Список №2), який діяв у відповідні періоди роботи позивача, були включені посади (професії) на яких працювала позивач.
Судом встановлено, що не дивлячись на те, що, як вказано вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, у довідці № № 016-551 від 19.05.2020 року, 016-923 від 04.08.2020 року (а.с. 11-12) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вказано, що робота позивача передбачена Списком № 2 та відповідно до копії наказів про атестацію робочого місця № 418 від 16.09.1994 року, № 308 від 29.12.1997 року, № 27 від 19.02.2003 року, № 229 від 29.11.2000 року (а.с. 14-18) було проведено відповідну атестацію робочих місць.
Отже, позивачем доведено факт наявності пільгового стажу роботи на посадах, що віднесені до Списку № 2 за період з 15.07.1988 року по 21.08.1992 року, з 03.11.1992 року по 31.12.1997 року, з 01.01.2003 року по 25.04.2004 року, з 01.10.2004 року по 18.10.2004 року в Публічному акціонерному товаристві «Алчевський металургійний комбінат».
Суд зазначає, що законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.
Відповідно до ст. 19 Конституції України орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, відповідач, не врахувавши пільговий стаж позивача на посадах, що віднесені до Списку № 2, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже рішення відповідача № 254 від 01.09.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
На підставі вищевикладеного суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України, Законами України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 “Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: вул. Поштова, буд. 5, м. Краматорськ, Донецька область, 84302, код ЄДРПОУ 23346787) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 01.09.2020 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: вул. Поштова, буд. 5, м. Краматорськ, Донецька область, 84302, код ЄДРПОУ 23346787) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 28.08.2020 року № 7639 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні про те, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.07.1988 року по 21.08.1992 року, з 03.11.1992 року по 31.12.1997 року, з 01.01.2003 року по 25.04.2004 року, з 01.10.2004 року по 18.10.2004 року в Публічному акціонерному товаристві «Алчевський металургійний комбінат».
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: вул. Поштова, буд. 5, м. Краматорськ, Донецька область, 84302, код ЄДРПОУ 23346787).
Рішення складено у повному обсязі 12 жовтня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч