Справа № 169/693/20
Провадження № 1-кп/169/141/20
12 жовтня 2020 року смт Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Обенижі Турійського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має професійно-технічну освіту, одружена, є пенсіонером, громадянкою України, несудима,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 185 Кримінального кодексу України, та угоду про примирення, укладену 14 серпня 2020 року між представником потерпілого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_4 , та обвинуваченою ОСОБА_5 ,
ОСОБА_5 25 червня 2020 року о 11 годині 30 хвилин, перебуваючи в будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з корисливих мотивів умисно таємно викрала з внутрішньої кишені піджака, що висів у спальній кімнаті, грошові кошти в сумі 5100 гривень, що належать ОСОБА_6 , чим завдала майнової шкоди потерпілому на вказану суму.
Обвинувачена ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчинила кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 185 Кримінального кодексу України.
14 серпня 2020 року між представником потерпілого та обвинуваченою укладено угоду про примирення, за змістом якої обвинувачена повністю визнає свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального проступку і щиро розкаюється у вчиненому; сторони угоди констатують факт добровільності її укладення і що завдана потерпілому кримінальним проступком шкода повністю відшкодована; сторони узгодили, що покарання обвинуваченій за вчинення вказаного кримінального проступку призначається у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 Кримінального процесуального кодексу України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 Кримінального процесуального кодексу України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена, представник потерпілого просили затвердити укладену між ними угоду про примирення, прокурор, вказуючи на відповідність угоди вимогам закону, не заперечувала проти її затвердження.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди з таких мотивів.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 469 Кримінального процесуального кодексу України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Частиною п'ятою статті 469 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до положень статті 12 Кримінального кодексу України є кримінальним проступком, правову кваліфікацію органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про примирення укладено після повідомлення ОСОБА_5 про підозру, будь-яких претензій майнового чи морального характеру потерпілий до обвинуваченої не має, узгоджене сторонами покарання передбачене санкцією частини першої статті 185 Кримінального кодексу України в редакції закону про кримінальну відповідальність станом на час вчинення інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення і відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим Кримінальним кодексом України.
Зміст угоди про примирення відповідає вимогам статті 471 Кримінального процесуального кодексу України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Також судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє та усвідомлює права, визначені в пункті 1 частини п'ятої статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені частиною першою статті 473 Кримінального процесуального кодексу України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою та вид покарання, яке до неї буде застосовано.
Під час підготовчого судового засідання з'ясовано у представника потерпілого, що він цілком розуміє та усвідомлює наслідки затвердження угоди, передбачені частиною першою статті 473 Кримінального процесуального кодексу України.
Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що в розглядуваному випадку відсутні фактичні підстави для визнання винуватості чи обвинувачена не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, судом встановлено не було, що не заперечувалося у підготовчому судовому засіданні сторонами угоди.
Умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення підпадає під категорію кримінальних проступків, щодо яких передбачена можливість укладення угоди про примирення.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 314, 370, 374, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 14 серпня 2020 року між представником потерпілого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_4 , та обвинуваченою ОСОБА_5 .
Визнати винуватою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 185 Кримінального кодексу України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази:
-прозору полімерну плівку, яка знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Турійського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області (спецпакет № 4322848), знищити;
-грошові кошти в сумі 2700 (дві тисячі сімсот) гривень (три купюри номіналом 500 гривень, шість купюр номіналом 200 гривень) передати у володіння ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Головуючий