Справа № 167/1103/20
Номер провадження 1-кс/167/275/20
09 жовтня 2020 року м. Рожище
Слідчий суддя Рожищенського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області клопотання слідчого СВ Рожищенського ВП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Рожищі Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020030180000270 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України,
Слідчий Рожищенського ВП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 , за погодження з начальником Рожищенського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Рожищенського районного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні під № 12020030180000270.
Клопотання обґрунтовується тим, що приблизно о 16:00 7 жовтня 2020 року в літній кухні на АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час словесної суперечки з дружиною ОСОБА_9 , яка виникла на грунті ревнощів, умисно, у короткий проміжок часу, один за одним, завдав не менше двох ударів кулаком руки в голову ОСОБА_9 , чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді набряку-набубнявіння головного мозку з крововиливами пій його оболонки, закритої черепно-мозкової травми, що перебуває у прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_9 .
8 жовтня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК. Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий та прокурор обгрунтовують існуванням ризиків: переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання у виді позбавлення волі через його тяжкість, незаконний вплив на показання свідків та потерпілих.
В судовому засіданні заступник начальника слідчого відділення ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 повністю підтримали внесене клопотання та просили його задовольнити. З їх пояснень вбачається, що ОСОБА_5 , який є непрацевлаштованим та не має постійного джерела прибутку, обгрунтовано підозрюється вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, а також існують ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 заперечували проти обрання такого запобіжного заходу, натомість просили про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання. З пояснень захисника ОСОБА_6 слідує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК, стороною обвинувачення не доведено, а непрацевлаштованість ОСОБА_5 не свідчить про відсутність джерел доходу, оскільки останній займається веденням особистого селянського господарства. Підозрюваний ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, до кримінальної відповідальності не притягувався. Крім того, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зазначає на неможливість застосування найбільш суворого запобіжного заходу виключно через суворість покарання, яке може загрожувати його підзахисному.
Потерпіла ОСОБА_7 підтримувала позицію підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 .
Заслухавши пояснення заступника слідчого відділення ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання виходячи з такого.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК).
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а якщо так, то чи для запобігання ризикам, у разі їх існування, неможливим є застосування більш м'яких запобіжних заходів, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Слідчим суддею встановлено, що Рожищенським відділенням поліції Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020030180000270 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Згідно з копією протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 8 жовтня 2020 року, ОСОБА_5 фактично затриманий о 22:05 7 жовтня 2020 року.
8 жовтня 2020 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з таких підстав.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться у поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, ОСОБА_5 підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: копією протоколу огляду місця події від 7 жовтня 2020 року, копією протоколу огляду трупа від 8 жовтня 2020 року, копією протоколу допиту потерпілої ОСОБА_7 від 8 жовтня 2020 року, копіями протоколів допитів свідків ОСОБА_10 від 7 жовтня 2020 року, ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 8 жовтня 2020 року, копією лікарського свідоцтва про смерть від 8 жовтня 2020 року №465.
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК.
Відповідно до положень ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст. 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК , слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик переховування цієї особи від органів досудового розслідування та суду. При цьому вказаний ризик може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий та прокурор послалися на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, а в подальшому від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, показання яких є необхідними для досудового розслідування.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування, а в подальшому від суду, стверджується тим, що ОСОБА_5 , який є непрацевлаштованим та не має легальних джерел доходу, повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, що передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та планувати втечу. Натомість, стороною захисту на виконання положень КПК щодо самостійного обстоювання своїх позицій, прав, свобод і законних інтересів та на підтвердження своїх доводів, зокрема, щодо наявності джерел доходу, не подано слідчому судді будь-яких доказів про протилежне, відтак не спростовано доводів прокурора.
Досить вірогідним є заявлений ризик можливого незаконного впливу на свідків. Сторона обвинувачення у даному кримінальному провадженні посилається на свідків, зокрема і дітей ОСОБА_5 , які проживають разом із підозрюваним, а також свідків, які проживають поблизу місця проживання підозрюваного, і в разі застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ОСОБА_5 матиме реальну можливість шляхом вмовляння, підкупу чи примушування їх давати неправдиві показання. На цій підставі слідчий суддя відхиляє посилання сторони захисту щодо недоведеності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК.
Ризик незаконного впливу на інших осіб об'єктивізується також з огляду на встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Тому при обранні запобіжного заходу є необхідність врахування ризику незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків у згадуваному кримінальному провадженні.
Слідчий та прокурор довели під час розгляду клопотання, що на цій стадії кримінального провадження застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, зокрема й цілодобового домашнього арешту, не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного.
Враховуючи, окрім наведеного вище, дані щодо особи обвинуваченого, ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до норми п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Сімейне оточення та соціальні зв'язки ОСОБА_5 в даному випадку не є визначальними чинниками у формуванні поведінки підозрюваного. Покликання захисника на необхідність догляду за господарством також не усувають ризиків, з якими пов'язана необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному. Крім того, слідчий суддя приймає до уваги, що за обставинами підозри, ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину за місцем свого проживання. Наведені мотиви свідчать, що більш м'який запобіжний захід до підозрюваного, зокрема домашній арешт, не буде дієвим для запобігання вищезазначених ризиків.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викликане інтересами дієвості кримінального провадження, з метою запобігання можливостям підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування і у подальшому суду, незаконно впливати на свідків.
Отже, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, беручи до уваги вимоги п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, тому слідчий суддя одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає запобіжний захід у вигляді застави та її розмір, враховуючи встановлені підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 194, 196, 309, 376 КПК, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Рожищенського ВП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Рожища Волинської області, жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 5 грудня 2020 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 22 год. 05 хв. 7 жовтня 2020 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Повне судове рішення оголошено 12 жовтня 2020 року о 15:00.
Слідчий суддя ОСОБА_1