Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 жовтня 2020 р. Справа№200/6525/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., при секретарі Барабашовій С.А., за участю представника відповідача Конопльової Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA700050/2020/000001/2 від 09.01.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700050/2020/00001 від 09.01.2020 року,
09.07.2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - Позивач) до Азовської митниці Держмитслужби (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA700050/2020/000001/2 від 09.01.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700050/2020/00001 від 09.01.2020 року.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив наступне.
Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, жодним чином не визначив конкретних обставин, які викликали сумніви щодо заявленої митної вартості і не визначив причини неможливості перевірки розрахунку на підставі наданих позивачем документів. Також зазначає, що внаслідок прийняття відповідачем необґрунтованого рішення про коригування митної вартості № UA 700050/2020/000001/2 від 09.01.2020 року, сума обов'язкових платежів, сплачених позивачем на підставі митної декларації, є більшою на 461516 грн., ніж якби позивач сплачував ці платежі на підставі митної вартості товару, встановленої за основним методом митної вартості.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
28.09.2020 року Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що при здійсненні митних формальностей за МД № UА 700050/2020/000120 від 09.01.2020 року к посадової особи митниці виникли сумніви у правильності визначення митної вартості товару. Зокрема, декларантом визначена митна вартість товару на рівні 32,71 Євро/кг на умовах поставки СРТ Маріуполь згідно Інкотермс-2010, у той час, як ринкова вартість товару “фероніобій марки FeNb 65” за 1 кг, згідно інформації сайту “Asian Metal” за період 10 днів, що передують складанню специфікації №8 від 07.01.2019 року до зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2015 року № 089LS-02/554, складає 38,638 Євро/кг. За результатом перевірки встановлено, що продавець “Metinvest international SA” і покупець “ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” є пов'язаними особами, що вплинуло на заявлену декларантом митну вартість. Вважає, що за вказаною поставкою, на законну вимогу митниці, декларантом не надано документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару. Отже, зважаючи на те, що заявлена декларантом митна вартість значно менша ніж на сайті компанії “Asian Metal”, митним органом застосовано другорядний метод (резервний метод) для визначення митної вартості, який дозволяє порівняння цін на товари різних виробників та продавців товару, навіть з різних країн походження товару. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник Позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник Відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (ідентифікаційний код 00191158) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис, згідно ст. 43 КАС України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Видами діяльності позивача за КВЕД визначено: 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів (основний); 19.10 Виробництво коксу та коксопродуктів; 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; 24.52 Лиття сталі; 85.32 Професійно-технічна освіта; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; 38.22 Оброблення та видалення небезпечних відходів; 38.32 Відновлення відсортованих відходів.
Відповідач - Азовська митниця Держмитслужби, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Митним кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
1 серпня 2015 року між Metinvest international SA, як продавцем, та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», як покупцем, укладений контракт № 089LS-02/554 на постачання фероніобію, за умовами якого кількість, ціна та технічні характеристики товару, а також його упаковка, маркування, зазначаються в специфікаціях (т. 1, арк. с. 23-33).
4 липня 2016 року між вказаними суб'єктами господарювання укладена додаткова угода № 3, стосовно зміни назви Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» та його реквізитів (Т. 1, арк.с. 34-35).
Додатковими угодами № 4 від 27.12.2016 (т.1, арк.с. 36-37), № 6 від 02.01.2018 (т. 1, арк.с. 38) та № 8 від 18.12.2018 (т.1, арк.с. 39) продовжений строк дії контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 до 31.12.2017, до 31.12.2018 і до 31.12.2019 відповідно.
7 січня 2019 року до контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 між сторонами укладена специфікація № 8 на постачання товару FeNb 65(111), FeNb 65 (112) у кількості 480 МТ +/- 10% за ціною 32,71 Євро за 1 кг чистого ніобію у сплаві на умовах CPT-Маріуполь, згідно Incoterms 2010 (т. 1, арк. с. 40-41).
Згідно із договором доручення № 089лт/002/2012 від 22.03.2012 року (т.1, арк. с. 68-94), з урахуванням додаткових угод, про надання послуг з митного декларування товарів, укладеним між позивачем, як замовником, та ТОВ «Скиф-Шиппинг» (у подальшому змінено назву на - ТОВ «Метінвест-Шиппінг»), як декларантом, замовник доручив, а декларант прийняв на себе зобов'язання з митного декларування товарів замовника, що переміщуються через митний кордон України.
Декларантом ТОВ «Метінвест-Шиппінг» в інтересах ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» подано митну декларацію від 09.02.2020 року № UА 700050/2020/00120 (т. 2, арк. с. 26), з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: фероніобію марки FeNb 65 (112) 20000 кг, ціна товару 429155,20 євро (32,71 євро/кг). Експортер Nobek B.V. (Нідерланди). Декларант розрахував митну вартість за основним методом (за ціною контракту).
Разом з декларацією надані: контракт № 089LS-02/554 від 01.08.2015 з додатковими угодами № 3 від 04.07.2016, № 4 від 27.12.2016 і № 8 від 18.12.2018; специфікація № 8 від 07.01.2019; сертифікати аналізу (якості) від 20.11.2018 № 23921 та № 23921А, сертифікат аналізу від 08.03.2019 б/н, рахунок № 90024056 від 10.12.2019; рахунок - фактура (інвойс) від 13.12.2019 року № 1226840; автотранспортна накладна від 13.12.2019 № 1907204, супровідний документ Т1 від 13.12.2019 № 19NL00085511926AD0, декларація про походження товару від 13.12.2019 № 122684; розрахунок ціни (калькуляція) Metinvest international SA від 29.01.2019, контракти із третіми особами пов'язані з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається, № 20160331 від 31.03.2016, CD/MI-1 від 01.08.2015; договір про надання послуг митного брокера № 089лт/002/2012 від 22.03.2012, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів 4975405, сертифікат ваги б/н від 13.12.2019.
З наведених документів вбачається, що виробником товару є компанія Brasileira de Metalurgia e Mineracao (CBMM) (Бразилія).
За результатом обробки зазначеної митної декларації посадовими особами відповідача складено повідомлення декларанту від 09.01.2020 (10:13) (т. 1, арк. с. 20), в якому зазначено, що орган доходів і зборів вважає, що існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем вплинув на задекларовану декларантом митну вартість, у зв'язку із чим, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію); 4) копію декларації країни відправлення. Також зазначено, що для підтвердження заявленої митної вартості товару можуть бути подані інші додаткові документи: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи; а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
На вказаному повідомленні міститься відмітка представника декларанта про те, що позивач не може надати наведені документи у встановлений МК України термін.
Згідно із повідомленням декларанту 09.01.2020 (10:41) (т.1, арк. с. 21), митним органом зазначено, що на вимогу митного органу, декларантом не надано додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, а також не надано експертний висновок ДП “Укрпромзовнішекспертиза” від за специфікацією № 8 від 07.01.2019 року до зовнішньоекономічного договору № 089LS-02/554 від 01.08.2015 року. За результатами опрацювання наданих документів і експертного висновку ДП “Укрпромзовнішекспертиза” від 25.01.2019 року №190 встановлені розбіжності, а саме: у специфікації № 8 від 07.01.2019 і в комерційному рахунку від 13.12.2019 № 122684 зазначено ціну 32,71 євро/кг на умовах поставки СРТ Маріуполь, а згідно експертного висновку ДП “Укрпромзовнішекспертиза” від 25.01.2019 року №190 ціна складає 37,77 - 38,65 євро/кг. Зазначено, що в якості масиву інформації використано Asian Metal із значенням біржових котирувань з 21.12.2018 по 04.01.2019, за якими розрахунок митної вартості за поточною партією товару має скласти 506930,56 євро.
Також у вказаному повідомленні позивачу запропоновано надати додаткову інформацію щодо застосування другорядних методів визначення митної вартості товару.
На вказаному повідомленні міститься відмітка представника декларанта про відсутність інформації щодо застосування інших другорядних методів.
Отже, з наведених повідомлень вбачається, що митний орган письмового обґрунтував наявності впливу взаємопов'язаності покупця та продавця тим, що наявна розбіжність між вартістю товару за наданими декларантом документами і вартістю за експертним висновком і спеціалізованого джерела Asian Metal.
09 січня 2020 року Азовською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000001/2, з огляду на встановлені розбіжності у заявленій ціні товару. Митним органом зазначено, що на вимогу митного органу, декларантом не надано додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, а також не надано експертний висновок ДП “Укрпромзовнішекспертиза” від 25.01.2019 року №190, який надавався при попередніх митних оформленнях за специфікацією № 8 від 07.01.2019 року до зовнішньоекономічного договору № 089LS-02/554 від 01.08.2015 року. За результатами опрацювання наданих документів і експертного висновку ДП “Укрпромзовнішекспертиза” від 25.01.2019 року №190 встановлені розбіжності, а саме: у специфікації № 8 від 07.01.2019 і в комерційному рахунку від 13.12.2019 № 122684 зазначено ціну 32,71 євро/кг на умовах поставки СРТ Маріуполь, а згідно експертного висновку ДП “Укрпромзовнішекспертиза” від 25.01.2019 року №190 ціна на фероніобій складає 37,77 - 38,65 євро/кг. Розрахунок вартості згідно інформації Asian Metal із значенням біржових котирувань з 21.12.2018 по 04.01.2019, за якими ціна складає 38,638 євро/кг. Також зазначено, що представник декларанта відмовився від подання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, митним органом використано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості. Загальна митна вартість товару визначена в розмірі 506930,56 євро (за 13120 кг).
У зв'язку з наведеним, Азовською митницею виписана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2020/00001 від 09.01.2020, якою відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів (т. 1, арк. с. 15-17).
09 січня 2020 року для випуску товару у вільний обіг було подано митну декларацію №UA 700050/2020/000138 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару, випуску товару у вільний обіг: фероніобію марки FeNb 65 (112) 20000 кг, внаслідок чого під гарантійні зобов'язання товар був випущений у вільний обіг.
Листом від 18.03.2020 № 033/2020-ОД (т.1, арк. с. 99-100) ТОВ «Метінвест - Шіппінг» надав Азовській митниці ДМС додаткові документи для підтвердження митної вартості, заявленої декларантом на фероніобій, а саме протокол тендерного комітету № 127-ФС від 10.12.2018, прайс-лист «СВММ's PRICE LIST FOR THE 4 st QUARTER 2019» від 13.09.2019 р., електронне листування з представником постачальника «СВММ Europе BV 2019» щодо надання знижки (8,5%). Декларант зазначив, що згідно з наданими документами, ціна не фероніобій між Metinvest international SA та CBMM Europe BV формувалася наступним чином: від ціни прайсу на FeNb 112 віднімалась знижка в розмірі 8,5%. Розмір знижки вказується в протоколі тендерного комітету № 127-ФС на постачання фероніобію, а також в електронному листуванні з представником постачальника СВММ Europe BV. Також наданий лист ПРАТ «МК «АЗОВТСАЛЬ» № 08.02.01/1032 про наявність кредиторської заборгованості та витяг з програмного масиву щодо кредиторської заборгованості. Декларант просив розглянути надані ПрАТ «МК «Азовсталь» для підтвердження митної вартості документи та відомості.
Листом № 7.1-08-1/7.1-28-05-01/13/1244 від 24.03.2020 р. «Про рішення щодо митної вартості» (т. 1, арк. с. 114-118) відповідач повідомив про відсутність законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості заявленої декларантом, оскільки товариством не доведено право на застосування знижки в розмірі 8,5%. Також відповідач посилався на зазначені відомості з Asian Metal, експертного висновку ДП “Укрпромзовнішекспертиза” від 25.01.2019 року №190, а також на відомості спеціалізованого видання «Метал - Експерт. Новини ринків феросплавів» від 07.01.2019 № 252.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з ч .1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 1 статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно з ч.ч. 2, 3 і 8 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Отже, під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод.
Суд зазначає, що застосування другорядного методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим, а пріоритетним до застосування є саме основний метод.
Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.
Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 Митного кодексу України).
Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За правилами частини третьої статті 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зі змісту статті 53 Митного кодексу України вбачається, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Ця норма кореспондує з положенням частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Водночас, частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже, за загальним правилом, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи: 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
При цьому, згідно з ч.ч. 13-15, 18 ст. 58 МК України, передбачено, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Суд враховує посилання позивача на правові висновки Верховного Суду щодо визначення митної вартості, які викладені в постановах № 801/9143/13-а від 19.09.2019, № 825/848/17 від 24.09.2019, № 820/11574/15 від 20.09.2019, № 810/2146/18 від 19.09.2019, № 813/4202/16 від 13.09.2019, № 815/5315/16 від 03.10.2019, № 801/9143/13-а від 19.09.2019, № 804/7761/15 від 11.06.2019, але зазначає, що спірні в справі № 200/6525/20-а правовідносини виникли з приводу правильності визначення митної вартості товару при продажу товарів між пов'язаними особами. Тому суд вважає за необхідне врахувати нижченаведені правові висновки Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 819/1077/16 зазначив наступні правові висновки “можливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (вартістю операції) при продажу товарів між пов'язаними особами поставлена в залежність від дотримання умови відсутності впливу взаємовідносин між такими особами на рівень ціни, що підлягає сплаті.
При цьому, саме на митний орган закон покладає обов'язок письмового обґрунтування наявності такого впливу (частина 13 статті 58) - як умови правомірності вимог до особи щодо доведення відповідності рівня ціни, що підлягає сплаті, звичайним цінам (частина 18 статті 58). Тобто, особа зобов'язана виконати приписи частини вісімнадцятої статті 58 Кодексу лише в разі дотримання митним органом вимог частин 12-14 цієї статті.”.
Аналогічні правові висновки наведені в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №819/1047/16.
Як було встановлено судом, з повідомлень митного органу від 19.03.2019 випливає, що митний орган письмово обґрунтував наявність впливу взаємопов'язаності покупця та продавця тим, що наявна розбіжність між вартістю товару за наданими декларантом документами і вартістю за експертним висновком і спеціалізованого джерела Asian Metal.
Суд вважає, що нижча вартість товару у відносинах між пов'язаними особами є достатнім і належним обґрунтуванням щодо наявності, на думку митного органу, впливу взаємозалежності продавця і покупця на ціну товару.
Крім того, суд ураховує наступні правові висновки Верховного Суду.
У постанові від 28.02.2020 у справі №825/3763/15-а Верховний Суд зазначив, що “саме на декларанта покладено обов'язок довести митному органу, що хоча продавець та покупець пов'язані між собою особи, однак такі відносини не вплинули на ціну імпортованих товарів.
Тобто позивач, заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов'язаної особи, за основним методом - за ціною договору, мав би при декларуванні такого товару надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 МК України.”.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 825/1973/17 та від 14 листопада 2019 року у справі №825/3799/15-а.
У постанові від 17 грудня 2019 року у справі № 826/5560/16 Верховний Суд зазначив, що “частиною вісімнадцятою статті 58 Митного кодексу чітко передбачено, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом - за ціною договору, у тому разі, якщо саме декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Такий обов'язок декларанта кореспондується і з частиною двадцятою статті 58 Митного кодексу України, де передбачено, що порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто позивач заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов'язаної особи, факт чого Товариством не заперечується, за основним методом - за ціною договору (контракту), мав би при декларуванні такого товару з власної ініціативи надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 Митного кодексу України.
Отже саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов'язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов'язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв'язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України.”.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 вересня 2019 року у справі №826/23039/15, від 5 лютого 2019 року у справі №826/1494/16 від 12 березня 2019 року у справі №826/1857/16 та від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16.
З наведеного суд дійшов висновку, що позивач (або декларант) на стадії декларування фероніобію марки FeNb 65 (112) 20000 кг за митною декларацією від 09.01.2020 № UА 700050/2020/000120 мав обов'язково подати передбачені ч. 18 ст. 58 МК відомості.
Проте з позовної заяви, митної декларації та інших доданих до позову і відзиву на позовну заяву документів випливає, що при митному оформленні вказаного товару органу доходів і зборів не були подані документи на підтвердження того, що заявлена вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 МК України;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 МК України.
Такі документи також не були подані разом з листом від 18.03.2020 № 033/2020-ОД.
Отже, з урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду, відсутні підстави для визначення митної вартості фероніобію марки FeNb 65 (112) 20000 кг за митною декларацією від 09.01.2020 № UА 700050/2020/000120 за першим методом, оскільки позивачем (декларантом) не виконані приписи ч. 18 ст. 58 Митного кодексу України.
При цьому, посилання позивача на надання митному органу калькуляції ціни як доказ відсутності впливу взаємозв'язку на ціну товару не впливає на застосовність вказаних висновків, оскільки такий документ не підтверджує передбачені ч. 18 ст. 58 МК України обставини.
Позивачем не наведені обґрунтовані доводи щодо можливості визначення митної вартості вказаного товару другорядними методами: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість).
При цьому, відповідач зазначив, що:
- другорядний метод за ціною договору ідентичних товарів не був застосований, оскільки у митниці відсутня інформація про вартість оформлення товару “фероніобій марки FeNb 65(112), з вмістом чистого ніобію Nb-64,8% - 13120,00 кг. Тому застосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до ст. 59 МК не є можливим,
- другорядний метод за ціною договору (контракту) щодо подібних (аналогічних) товарів не був застосований, оскільки у митниці відсутня інформація про вартість оформлених подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог ст. 60 МК, отже застосування методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст. 60 Митного кодексу України не є можливим,
- другорядний метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не був застосований, оскільки у митниці відсутня інформація, яка необхідна для застосування метода визначення митної вартості на основі віднімання вартості відповідно до ст. 62 Митного кодексу України, тому застосування методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості відповідно до ст. 62 МК не є можливим,
- другорядний метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не був застосований, оскільки у митниці відсутня інформація, яка необхідна для застосування метода визначення митної вартості на основі додавання вартості відповідно до ст. 63 Митного кодексу України, тому застосування методу визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) відповідно до ст. 63 МК не є можливим.
Частинами 1-3 ст. 64 МК України передбачено, що в разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
Аналогічні норми містяться у статті 7 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Приміткою до статті 7 передбачено, що митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1-6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.
З копії витягу з АСМО “Інспектор” з переліком індикаторів ризиків і переліку митних формальностей за митною декларацією № UА 700050/2020/000120 (т. 2, арк. с. 29) вбачається, що органом доходів і зборів ураховано наявність рішення про коригування митної вартості № UА 700050/2019/000093/2 від 04.12.2019, прийнятого стосовно позивача щодо товару фероніобій марки FeNb 65 (112) 13140 кг (СРТ Маріуполь), яким визначена митна вартість 38,638 євро/кг.
Указана митна вартість (за кг) відповідає митній вартості, яка зазначена в оскаржуваному в цій справі рішенні про коригування митної вартості № UA 700050/2020/000001/2 від 09.01.2020. Отже, фактично, ця митна вартість ґрунтується на раніше визначених органами доходів і зборів митних вартостях.
З постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 у справі № 200/12465/19-а випливає, що 30 січня 2019 року Донецькою митницею ДФС також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA700050/2019/000002/1 щодо товару фероніобій марки FeNb 65 (112) (СРТ Маріуполь) 38,638 євро/кг. Указане рішення про коригування митної вартості було чинним на момент прийняття оскаржуваного в цій справі рішення. Це також підтверджує, що визначена Донецькою митницею ДФС митна вартість ґрунтується на раніше визначених органами доходів і зборів митних вартостях.
Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 у справі № 803/1184/17 зазначив, що суд повинен досліджувати правомірність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень на момент їх прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися в майбутньому.
Відповідачем наданий до суду експертний висновок ДП “Укрпромзовнішекспертиза” від 25.01.2019 року №190 (т. 2, арк. с. 32), в якому зазначено, що відповідно до аналізу даних спеціалізованого джерела Asian Metal середній розрахунковий рішень цін на фероніобій (базовий вміст NB - 66%) становить 37,77 - 38,65 євро за 1 кг чистого ніобію на умовах поставки СРТ - міста України.
Також відповідачем надана до суду відповідна роздруківка з інтернет ресурсу Asian Metal за період з 01.12.2018 по 30.01.2019 щодо фероніобію (Brazilian 66% in Rotterdam) (т. 2, арк. с. 33).
Посилання позивача на недодержання приписів п. 5 ч. 3 ст. 64 МК України є необґрунтованим, оскільки відсутні підстави вважати, що органом доходів і зборів ураховано ціну товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн. Наведені відповідачем відомості не містять посилання про постачання за вказаними цінами товарів до певних третіх країн.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, б. 1, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00191158) до Азовської митниці Держмитслужби (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43333684) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA700050/2020/000001/2 від 09.01.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700050/2020/00001 від 09.01.2020 року - відмовити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення складено та проголошено в судовому засіданні 06 жовтня 2020 року.
Повний текст рішення суду виготовлений 12 жовтня 2020 року.
Суддя Є.В. Череповський