Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 жовтня 2020 р. Справа№200/8280/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича
третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»
про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2020 року ВП № 61866506.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що виконавче провадження відкрито із порушенням ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Позивач зареєстрований у м. Маріуполь Донецької області, оскаржувана постанова направлена відповідачем за адресою у м. Києві, де позивач ніколи не мешкала та зареєстрована не була. Округом відповідача є м. Київ. Згідно зі ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Враховуючи порушення виконавцем правил територіальної діяльності та прийняття виконавчого документа до виконання за відсутності на те підстав, позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами Глави 11 Розділу 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» КАС України та призначено засідання на 09 жовтня 2020 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Романом Васильовичем надано відзив на позовну заяву (а.с. 42-48). В обґрунтування незгоди з позовною заявою зазначає, що відповідно до ст.ст. 19, 24 Закону України «Про виконавче провадження» право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу; право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
У виконавчому документі місцем проживання позивача визначено, у тому числі, м. Київ, що відповідає межам виконавчого округу м. Києва. Беручи до уваги, що підстав для повернення виконавчого документи та відмови у відкритті виконавчого провадження не було, приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з дотриманням положень Закону України «Про виконавче провадження». Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчий дій з перевірки інформації про боржника на стадії відкриття виконавчого провадження. Беручи до уваги вказане, відповідач вважає, що ним не порушено норм Закону України «Про виконавче провадження».
З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Письмові пояснення, щодо заявленого позову не надав.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 6-7). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
07 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» був укладений договір № 13377/0008XSGF про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту (а.с. 63-64). Відповідно до договору позивачу відкрито поточний рахунок та надано кредитний ліміт у розмірі 5000,00 гривень.
10 березня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем вчинений виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за період з 22 лютого 2018 року по 15 листопада 2019 року в сумі 12307,34 гривень (а.с. 65-66).
В виконавчому написі зазначено, що правонаступником усіх прав та обов'язків публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс».
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (стягувач) до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клименка Р.В. подана заява від 23.03.2020 року № 1105/ПВ/20 про примусове виконання рішення. Згідно заяви стягувач просив відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках боржника в межах суми заборгованості. В додатках до заяви вказані: платіжне доручення про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису, копія довіреності представника стягувача (а.с. 61-62).
17 квітня 2020 року приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем на підставі заяви ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» від 23.03.2020 року № 1105/ПВ/20, в якій також як і виконавчому написі вказано дві адреси позивача (м. Маріуполь Донецької області та м. Київ), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61866506 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості у сумі 12307,34 гривень (а.с. 70-71).
Постанова про відкриття виконавчого провадження № 61866506 направлена позивачу на адресу реєстрації: АДРЕСА_2 , та на адресу місця проживання: АДРЕСА_3 , однак постанова про відкриття виконавчого провадження не отримана позивачем ні за адресою реєстрації ні за адресою проживання, що підтверджується копією конверту з довідками про причини повернення конвертів (а.с. 72-75).
17 квітня 2020 року приватним виконавцем Клименком Р.В. винесена постанова про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 61866506 про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на рахунках у банках (а.с. 84).
Постанова про арешт коштів прийнята до виконання АТ «ПУМБ» та 23.04.2020 року накладено арешт на рахунки відкриті в банківській установі, що підтверджується листом АТ «ПУМБ» від 24.04.2020 року Реф. 116/4480-62/07БТ (а.с. 86).
У зв'язку з блокуванням банківських рахунків, ОСОБА_1 звернулась з заявою до приватного виконавця Клименка Р.В. щодо отримання постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт коштів боржника (а.с. 11-12).
Листом від 29.07.2020 року приватний виконавець Клименко Р.В. направив на адресу ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника (а.с. 13).
Позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною та такою, що винесена з порушенням правил територіальності її виконання та вчинення виконавчих дій, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до інформаційної довідки № 33260920200911 від 11.09.2020 року в Єдиному реєстрі приватних виконавців України виконавчим округом приватного виконавця Клименка Романа Васильовича є територія міста Києва (а.с. 30).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VIII).
Згідно із ст. 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону № 1404-VIII, право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у виконавчому написі та заяві про примусове виконання рішення (а.с. 61-62, 65) зазначено місце проживання боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , що територіально відноситься та підпорядковано приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Клименку Роману Васильовичу.
При цьому, суд звертає увагу, що положеннями Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця не покладено обов'язку щодо перевірки місцезнаходження боржника зазначеного у виконавчому документі.
Окрім зазначеного вище, суд звертає увагу на положення ч. 3 ст. 26 Закон України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Згідно абз. 5 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Як зазначено у ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місць проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Таким чином, фактичне місце проживання особи може відрізнятися від зареєстрованого у встановленому законом порядку. Проте ні стягувач, ні виконавець не можуть зобов'язати боржника зареєструвати чи перереєструвати адресу свого місця проживання у разі розбіжностей між фактичною та зареєстрованою адресами.
Отже, положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з ч. 3 ст. 26 того ж Закону, щодо відомостей про «місце проживання», «місце перебування» чи «місцезнаходження» особи не можна тлумачити виключно як вказівку на зареєстроване місце проживання адже, в Законі України «Про виконавче провадження» застосовуються всі три окремих поняття.
Аналогічна правова позиція була висловлена Першим апеляційним адміністративним судом у постановах від 09.06.2020 року у справі № 200/4040/20-а, від 09.06.2020 року у справі № 200/4257/20-а та від 28.07.2020 року у справі № 200/5858/20-а.
На підставі зазначеного вище, 17 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Романом Васильовичем правомірно керуючись ст. ст. 4, 24, 26, 28 Закону України «Про виконавче провадження» та виходячи із зазначеної стягувачем у заяві про примусове виконання рішення інформації про місце проживання боржника та адреси проживання, яка зазначена у виконавчому написі, відкрито виконавче провадження за місцем проживання боржника та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61866506.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, відповідачем доведено правомірність дій у виконавчому провадженні вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Питання судових витрат не вирішується у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (місцезнаходження згідно даних з Єдиного реєстру приватних виконавців України: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 31, номер посвідчення 0415), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, код ЄДРПОУ 39508708) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 09 жовтня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.Б. Голубова