Справа № 164/1430/20
п/с 1-кп/164/177/2020
12 жовтня 2020 року Смт. Маневичі
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження № 12020035160000038 від 28 серпня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, -
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
Сторони погодились, що злочин було вчинено за наступних обставин: 28 серпня 2020 року приблизно о 00 годин 30 хвилин в с. Прилісне Маневицького району по вул. Центральній під час перевірки посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , виявлено ознаки підробки.
Так, приблизно в березні 2020 року (точну дату та час встановити неможливо) ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою підробки невстановленою дізнанням особою посвідчення водія, яке згідно «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 340від 8 травня 1993 року, є документом, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом та видається після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, передбаченому Міністерством охорони здоров'я, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складання теоретичного і практичного іспитів у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, через всесвітню мережу Інтернет, надав вищезазначеній невстановленій особі персональні анкетні дані про себе та власне фотозображення в електронній формі, які були використані нею для підробки у невстановленому місці та невстановлений час посвідчення водія категорій «А», «В» серії НОМЕР_1 , виданого 11 січня 2020 року на ім'я ОСОБА_4 сервісним центром МВС № 0741 (згідно відомостей у самому документі). Після незаконного виготовлення даного документу, ОСОБА_6 отримав його у відділенні № НОМЕР_2 Нової пошти, що за адресою: вул. Луцька, 19, смт. Маневичі Волинської області.
Згідно висновку судової технічної експертизи документів № 320 від 3 вересня 2020 року, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, так як виготовлений не у відповідності до вимог, які пред'являються до даного виду об'єктів. Також, згідно відповіді регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області № 31/3-949 від 10 вересня 2020 року, ОСОБА_4 зазначене посвідчення водія не видавалось. Дане посвідчення водія серії НОМЕР_1 видавалось 15 лютого 2020 року у ТСЦ 1445 РСЦ МВС у Донецькій області на ім'я ОСОБА_7 .
Своїми умисними протиправними діями, що виразилися в пособництві невстановленій особі у підробленні посвідчення, яке видається державною установою та надає право, з метою його використання, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи про те, що всупереч п. 16 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року, не проходив медичного огляду у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та не складав теоретичного і практичного іспитів в сервісному центрі МВС, тобто не мав права на отримання посвідчення водія, приблизно в березні 2020 року через всесвітню мережу Інтернет придбав у невстановленої дізнанням особи підроблене посвідчення водія категорій «А», « «В», серії НОМЕР_1 , видане на його ім'я 11 січня 2020 року сервісним центром МВС №0741 (згідно відомостей у самому документі). Відтоді ОСОБА_4 зберігав вказаний підроблений документ, однак 28 серпня 2020 року о 00 годин 30 хвилин під час руху проїжджою частиною вулиці Центральна, що в с. Прилісне, за кермом мопеда марки «Honda ТАСТ» був зупинений працівниками поліції та під час складання адміністративних матеріалів пред'явив дане посвідчення водія. В ході перевірки встановлено, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 видавалось іншій особі, а також на ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БАА №887053 про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.ч. 5, 6 ст. 121 КУпАП, тому даний документ у ОСОБА_4 був вилучений.
Згідно висновку судової технічної експертизи документів № 320 від 03 вересня 2020 року, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, так як виготовлений не у відповідності до вимог, які пред'являються до даного виду об'єктів. Згідно відповіді регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області №31/3-949 від 10 вересня 2020 року, ОСОБА_4 зазначене посвідчення водія не видавалось. Дане посвідчення водія серії НОМЕР_1 видавалося 15 лютого 2020 року у ТСЦ 1445 РСЦ МВС у Донецькій області на ім'я ОСОБА_7 .
Своїми умисними протиправними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.
23 вересня 2020 року між прокурором Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_3 , якому, на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12020035160000038 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості.
За умовами вказаної угоди ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а також зобов'язався у межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності співпрацювати з правоохоронними органами у викритті та виявленні відомих йому правопорушень.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1700 гривень.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом установлено, що правову кваліфікацію кримінальних проступків органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає, узгоджена сторонами міра покарання передбачена санкцією ст. 391 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Також судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, кожного зокрема, які просили затвердити угоду, суд вважає, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
Оскільки судом установлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, державним та суспільним інтересам, суд приходить висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 .
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
Цивільний позов у справі - відсутній.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 7 вересня 2020 року, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, - скасувати.
Витрати на залучення експертів на загальну суму 980 гривень 70 копійок стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 вересня 2020 року між прокурором Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_3 та обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12020035160000038 від 28 серпня 2020 року ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України, призначивши покарання:
-за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,
-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1700 гривень.
Арешт, накладений на посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали слідчого судді від 7 вересня 2020 року, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, - скасувати.
Речовий доказ: посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Витрати на залучення експертів на загальну суму 980 гривень 70 копійок - стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Маневицького районного суду ОСОБА_1