Справа № 164/860/20
п/с 1-кп/164/122/2020
12 жовтня 2020 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
представника служби у справах дітей
Маневицької районної державної
адміністрації Волинської області ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання від 9 жовтня 2020 року прокурора Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020030160000112 від 3 квітня 2020 року, про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, учня Маневицького професійного ліцею Волинської області,раніше судимого: 22 березня 2019 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК, ст. 104 КК України - із звільненням від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку 1 рік; 12 липня 2019 року Камінь-Каширським районним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України - із звільненням від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку 2 роки. Вироком Волинського апеляційного суду від 5 листопада 2019 року вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 12 липня 2019 року в частині призначеного покарання скасовано, вважати засудженим за ч. 3 ст. 185 КК, ч. 4 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК, ст. 104 КК України - із звільненням від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку 2 роки; 3 серпня 2020 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 186 КК, ст. 71 КК України на 5 років позбавлення волі, покарання не відбув, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, на додатковий строк у 60 днів.
Клопотання надійшло до суду 12 жовтня 2020 року.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників кримінального провадження - прокурора ОСОБА_3 , неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника служби у справах дітей Маневицької районної державної адміністрації Волинської області ОСОБА_7 , законного представника ОСОБА_6 , -
В провадженні Маневицького районного суду Волинської області знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020030160000112 від 3 квітня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
8 травня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
12 травня 2020 року ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області відносно підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на термін 60 днів до 10 липня 2020 року включно.
24 червня 2020 рокуухвалою Маневицького районного суду Волинської області відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на термін 60 днів до 22 серпня 2020 року включно.
17 серпня 2020 рокуухвалою Маневицького районного суду Волинської області відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на термін 60 днів до 15 жовтня 2020 року включно.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184, 199 КПК України.
Дія попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 15 жовтня 2020 року.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 довів:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, що підтверджується представленими прокурором матеріалами кримінального провадження;
2) наявність обставин, які свідчать про існування ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, зокрема, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що на час розгляду даного клопотання вказаний ризик не зменшився, що виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання даному ризику;
4) необхідність продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 на додатковий термін у 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , законний представник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили відносно продовження строку тримання під вартою, вважають, що для цього на даний час відсутні визначені законом підстави, просили змінити обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід на домашній арешт.
Представник служби у справах дітей Маневицької районної державної адміністрації Волинської області ОСОБА_7 в судовому засіданні просила змінити обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід на домашній арешт.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою оцінено в сукупності наступні обставини:
1) ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої;
2) вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяють застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
3) ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, є раніше судимий, зареєстрований в АДРЕСА_1 , непрацюючий, має постійне місце проживання, навчався у Маневицькому професійному ліцеї, в минулому тричі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, вчинив умисний тяжкий злочин під час звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення умисного тяжкого злочину.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає достатньо обґрунтованими доводи прокурора про наявність вищезазначеного ризику та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання даному ризику.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК Українистрок дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, його ступінь тяжкості та покарання, що йому загрожує у випадку визнання винуватим у його вчиненні, враховуючидані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , які викладені вище, а також те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, є раніше судимий, обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, який вчинив під час звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення умисного тяжкого злочину, суд вважає, що клопотання прокурора необхідно задовольнити і продовжити строк тримання під вартою на додатковий термін у 60 днів,оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені в ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому в такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави судом враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , його майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з наведеного, заставу слід визначити у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 126120 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою суд також бере до уваги вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 є обґрунтованим, оскільки застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання вказаному ризику. Вказані обставини підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків та запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України, керуючись ст.ст. 110, 131-132, 176-178, 182, 183-184, 186-187, 193-194, 196-197, 199, 369, 372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, на 60 днів до 10 грудня 2020 року включно.
Визначити заставу в розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 126120 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять) гривень.
Обвинувачений ОСОБА_4 , інші особи як заставодавці, мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну місця проживання.
Ці зобов'язання застосовуються до ОСОБА_4 на строк до 10 грудня 2020 року включно.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що після внесення застави у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава може бути звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію даної ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя районного суду ОСОБА_1