Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 жовтня 2020 р. Справа№200/8256/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
04 вересня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії щодо не зарахування періоду проходження строкової військової служби з 04 травня 1981 року по 05 травня 1983 року як роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими праці; зобов'язання врахувати при призначенні пенсії 04 січня 2013 року період проходження строкової військової служби з 04 травня 1981 року по 05 травня 1983 року як роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими праці; зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 2013 року з урахуванням періоду проходження строкової військової служби з 04 травня 1981 року по 05 травня 1983 року як роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими праці.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що на виконання рішення суду щодо призначення пенсії на пільгових умовах, відповідачем не зараховано період військової служби до пільгового стажу за Списком № 1, який вже був зарахований рішенням пенсійного органу від 24 січня 2013 року № 45. Вважає протиправними дії відповідача щодо не зарахування періоду військової служби до пільгового стажу, оскільки на момент призиву на строкову військову службу позивач працював за професією, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах. Разом з позовними вимогами заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов в якому вказав, що ОСОБА_1 загальний страховий стаж ураховано абсолютно повністю на підставі наданих документів, при цьому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено врахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду проходження військової служби, крім випадків передбачених пунктом «а» статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Оскільки ОСОБА_1 станом на 01 січня 1992 рік не мав повний стаж на роботах за Списком№1 (10 років), для врахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби відповідно до пункту «а» статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відсутні. Крім того відповідач вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 09 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 , виданим 08 травня 1996 року Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області.
Рішенням управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя №45 від 24 вересня 2013 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку на 7 років за відсутності необхідного пільгового стажу у заявника. Згідно вказаного вище рішення загальний трудовий стаж ОСОБА_1 складає 36 років 09 місяців 29 днів, пільговий стаж роботи, що дає право на пенсію відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням періоду строкової військової служби, складає 06 років 11 місяців 19 днів, що дає право на зниження віку чоловікам на 6 років. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 22 серпня 1992 року по 13 грудня 1992 року за Списком №1, у зв'язку із відсутністю атестації робочих місць.
Позивач оскаржив вказане вище рішення у судовому порядку.
Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2013 року по справі №263/11387/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року, визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області №45 від 24 січня 2013 року; зобов'язано включити до пільгового стажу позивача період роботи з 22 серпня 1992 року по 13 грудня 1992 року у Вагонному депо м. Маріуполя ДП «Донецька залізниця» на посаді коваля 4-го розряду; зобов'язано призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04 січня 2013 року.
На виконання вказаного вище рішення суду відповідачем призначена пенсія ОСОБА_1 .
Разом з цим, на адвокатський запит, відповідач листом від 02 липня 2020 року повідомив, що період проходження ОСОБА_1 строкової військової служби з 04 травня 1981 року по 05 травня 1983 року враховано до стажу на загальних умовах (до пільгового стажу не зараховано), що також підтверджується розрахунком стажу.
Не погодившись із не зарахуванням періоду строкової військової служби до пільгового стажу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Отже, період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах або після демобілізації особа працювала за набутою спеціальністю в професійно-технічному закладі.
Так, згідно військового квитка ОСОБА_1 , серія НОМЕР_2 від 30 квітня 1981 року позивач призваний на військову службу 04 травня 1981 року та звільнений 05 травня 1983 року (а.с. 10).
Згідно трудової книжки позивача, на момент призиву на строкову військову службу ОСОБА_1 працював з 20 серпня 1979 року по 17 квітня 1981 року на посаді коваля на вільному куванні металу на молотах і пресах у Криворожському турбінному заводі «Восход», яка відноситься до Списку №1.
Звільнений позивач 17 квітня 1981 року у зв'язку із призивом на дійсну військову службу (Наказ №15-кд від 17 квітня 1981 року).
При цьому, вказаний вище період роботи позивача зараховано до пільгового стажу за Списком №1, що підтверджується розрахунком стажу та не заперечується відповідачем.
На підставі викладеного вище, враховуючи, що позивач проходив службу у складі Радянської Армії у період з 04 травня 1981 року по 05 травня 1983 року, що підтверджується записами у військовому квитку, та на момент призову працював за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано цей період до пільгового стажу.
Таким чином, оскільки пенсійним органом протиправно не зараховано період проходження строкової військової служби до пільгового стажу позивача, слід зобов'язати відповідача зарахувати спірний період до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов'язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом.
Згідно з частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2020 року по справі № 635/7878/16-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про визнання протиправними дії щодо не зарахування періоду проходження строкової військової служби до пільгового стажу позивача, зобов'язання зарахувати такий період до пільгового стажу та здійснити перерахунок пенсії з 04 січня 2013 року, в зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно квитанції від 02 липня 2020 року позивачем за подання адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Таким чином, судовий збір у зазначеному вище розмірі підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 періоду проходження строкової військової служби з 04 травня 1981 року по 05 травня 1983 року до пільгового стажу за Списком № 1.
Зобов'язати Маріупольське об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, б.27-а, код ЄДРПОУ 42171861) зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) період проходження строкової військової служби з 04 травня 1981 року по 05 травня 1983 року.
Зобов'язати Маріупольське об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, б.27-а, код ЄДРПОУ 42171861) здійснити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) перерахунок пенсії з 04 січня 2013 року з урахуванням періоду проходження строкової військової служби з 04 травня 1981 року по 05 травня 1983 року до пільгового стажу за Списком №1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, б.27-а, код ЄДРПОУ 42171861) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв