Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 жовтня 2020 р. Справа№200/7659/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37803258, 84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Соборна, б.3) про визнання протиправним та скасування рішення від 03.08.2020 №88 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 30.06.2020 №04-484-20; зобов'язання здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 30.06.2020 №04-484-20, виплатити заборгованість (з урахуванням раніше виплачених сум) у зв'язку з недоплатою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що виникла з 19 лютого 2020 року.
В обґрунтування зазначено, що відповідач порушив конституційні права позивача, відмовивши йому у перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням показників довідки від 30.06.2020 №04-484-20. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України, позивач зазначає про те, що грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя.
25 серпня 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надати суду у строк до 04 вересня 2020 року належним чином засвідчені копії: протоколу призначення щомісячного грошового утримання судді, заяви про взяття на облік, заяви про перерахунок пенсії від 30 липня 2020 року (з додатками). Встановлено строк для надання відзиву - десять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.
02 вересня 2020 року до суду надійшов відзив, в якому зазначено про відсутність підстав для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв'язку з не прийняттям після 18.02.2020 нормативно-правових актів щодо збільшення розміру складових суддівської винагороди. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 -суддя у відставці Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, про що свідчить посвідчення №02089. Перебуває на обліку у Слов'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, отримує довічне грошове утримання судді у відставці, що не є спірною обставиною у справі.
30 червня 2020 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області видана довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (вих. №04-484-20), згідно якої станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 складає 117922,20 грн.
03 серпня 2020 року головою комісії з припинення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення №88 про відмову в перерахунку по заробітку за заявою позивача від 30.07.2020 №6316 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 30.06.2020 №04-484-20. Відмова вмотивована тим, що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виникне з 18.02.2020 у разі збільшення розміру суддівської винагороди.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VIII.
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина 2 статті 142 Закону №1402-VIII).
Частиною 3 статті 142 Закону №1402-VI передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Розділом ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності Законом № 1402-VIII пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”.
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів” (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).
Законом України від 16.10.2019 №193-IX “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”, який набрав чинності 07.11.2019, виключено пункти 22, 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення", якими передбачалося, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”.
Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення", становить з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
Пунктом 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності Законом №1402-VIII, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Досліджуючи поняття “щомісячне довічне грошове утримання судді”, Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).
Отже, судді, які вже перебувають у відставці з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
У зв'язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнав неконституційним.
Згідно з частиною 1 статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України” закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020, Закон № 1402-VIII не містить норм, які по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд у постановах від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Отже, перерахунок, який просить здійснити позивач з 19.02.2020, обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
Доводи відповідача, наведені в оскаржуваному рішенні, на відсутність підстав для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв'язку з не прийняттям після 18.02.2020 нормативно-правових актів щодо збільшення розміру складових суддівської винагороди не заслуговують на увагу, оскільки право у позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі зазначеної вище довідки, виникло з 19.02.2020, а саме з дати втрати чинності обмежень, встановлених пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.
Посилання відповідача на відсутність підстав для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в зв'язку з не прийняттям після 18.02.2020 нормативно-правових актів щодо збільшення розміру складових суддівської винагороди не заслуговують на увагу, оскільки право у позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі зазначеної вище довідки, виникло з 19.02.2020, а саме з дати втрати чинності обмежень, встановлених пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 30 червня 2020 року №04-484-20, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду України від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20.
Частиною 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі “Брумереску проти Румунії” (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania) принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними.
Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди у одних і тих самих правовідносини застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об'єктивність та прогнозованість правосуддя.
У Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів зазначено, що в цілому важливо (особливо для нових демократичних країни) передбачити спеціальні правові положення, що захищають грошову винагороду суддів від скорочення, а також забезпечити положення, що гарантують збільшення оплати праці суддів відповідно до зростання вартості життя (пункт 62).
Згідно з частиною другою статті 1 Загальної (Універсальної) хартії судді незалежність судді є важливою умовою для неупередженого судочинства, що відповідає вимогам закону. Незалежність є неподільною. Будь-які інституції чи органи влади як на національному, так і на міжнародному рівні повинні поважати, захищати та охороняти цю незалежність.
Забезпечення державою належної оплати праці судді є запорукою дотримання гарантій права особи на розгляд справи незалежним і безстороннім судом та збереження справедливого балансу між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права особи.
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення, зокрема суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого повністю залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Важливою є і послідовність дій законодавця, особливо з огляду на сферу суспільних відносин, у якій може проявлятись непослідовність.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, суд приходить до висновку, що рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.08.2020 №88 є протиправним і підлягає скасуванню.
При цьому, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за заявою від 30.07.2020 згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій від 30.06.2020 №04-484-20 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для допуску до негайного виконання даного судового рішення у межах суми стягнення за один місяць, суд виходить такого.
За приписами ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про:
1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;
2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;
3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;
5) уточнення списку виборців;
6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;
7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 263, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 283 КАС України.
Враховуючи те, що питання присудження (стягнення) грошового утримання судді у відставці не становить предмет даного публічно-правового спору, підстави для допущення негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць відсутні.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 17.08.2020.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 296, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03 серпня 2020 року №88 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 30.06.2020 №04-484-20.
Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37803258, 84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Соборна, б.3) здійснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 30 червня 2020 року №04-484-20 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37803258, 84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Соборна, б.3) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош