12 жовтня 2020 р. Справа № 160/12555/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Соборного відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Соборного відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- зобов'язати Соборне ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровської області негайно здійснити конкретні дії - провести службове розслідування з метою пошуку і подальшого повернення ОСОБА_1 зниклих з матеріалів даного кримінального провадження перерахованих далі важливих медичних документів померлої дочки - ОСОБА_2 , переданих слідчій Соборного ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровської області для тимчасового користування, як доповнення для проведення комісійної судово-медичної експертизи, яка так і не проводилась, а саме:
1) оригінал медичного висновку доктора Король від 23.06.2016 року (в ламінаті);
2) доплерографія артерій нижніх кінцівок від 01.07.2016 року (в ламінаті);
3) доплерографія судин верхніх кінцівок від 01.07.2016 року (в ламінаті);
4) доплерографія вен нижніх кінцівок від 01.07.2016 року (в ламінаті);
5) оригінал медичного висновку доктора Гольдфарб від 14.12.2017 року (в ламінаті);
6) оригінал медичного висновку доктора Максименко від 15.12.2017 року (в ламінаті);
7) диски MPТ га КТ в кількості 3 шт. (підписані).
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд при вирішенні питання щодо відкриття провадження у цій адміністративній справі, виходить з наступного.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За змістом п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Органи поліції під час здійснення своїх повноважень в спірних правовідносинах виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Отже, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому, статтею 24 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Тобто, захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості в межах кримінального провадження права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів поліції. При цьому, таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, спірні відносини, які виникли між ОСОБА_1 та Соборним відділенням поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, не є управлінськими.
Адміністративний суд не має повноважень на відновлення, порушених у рамках кримінального процесу, прав заявника.
За таких обставин, вимоги ОСОБА_1 повинні розглядатись у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Соборного відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька