09 жовтня 2020 року Справа № 160/12314/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши позовну заяву приватного підприємство "Павлоградська зернова компанія" (вул. Ганни Світличної, 59-л, м. Павлоград, 51400, код ЄДРПОУ 31572760) до відповідач 1: головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 43145015), відповідача 2: Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
02 жовтня 2020 року приватне підприємство "Павлоградська зернова компанія" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділу у місті Дніпро головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1666368/31572760 від 24.06.20р.
2. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати складе* Приватним підприємством «Павлоградська зернова компанія» податкої накладну №1 від 07.04.20р. на суму ПДВ - 46666,66 грн. в Єдиному реєст податкових накладних датою її подання.
3. Стягнути з відповідачів на користь Приватного підприємства «Павлоградсьі зернова компанія» витрати по сплаті судового збору за рахунс бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській облас та Державної податкової служби України.
4. Розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні за присутності представників сторін спору.
Зазначений спір підсудний адміністративному суду, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.2 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Враховуючи п. 20 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, суд зробив висновок, що дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З наведеного, суд зробив висновок, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України, є незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження згідно до ч.6 ст.12, ч.2, ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стосовно клопотання позивача про розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні за присутності представників сторін спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно пункта 1 та 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 КАС України; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
Окремо, суд звертає увагу на те що, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України . Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
В свою чергу, відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому чисті щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
На переконання суду характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають її розгляду у відкритому судовому засіданні за присутності представників сторін спору, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 4, 12, 160, 161, 171, 248, 257, 258, 260, 262 КАС України, суддя,-
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за присутності представників сторін спору у справі № 160/12314/20 - відмовити.
Відкрити провадження в адміністративній справі № 160/12314/20.
Справа розглядатиметься суддею Ніколайчук С.В. одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Запропонувати відповідачу у разі невизнання адміністративного позову протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання (вручення) копії цієї ухвали, надати відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову разом із доказами, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачу, що відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів, з дня його отримання, а відповідачу - заперечення протягом п'яти днів, з дня отримання відповіді.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Особи, які беруть участь у справі, або їх представники допускаються до участі у судовому засіданні при наявності документа, що посвідчує особу кожного, та документа, що засвідчує повноваження їх представників.
Інформацію щодо розгляду даної справи її учасники можуть отримати в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Ніколайчук