м. Вінниця
12 жовтня 2020 р. Справа № 120/4752/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Воронюк В.В.
представника позивача: Скляра О.В.
представника відповідача: Бертман Р.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку визначеному статтею 287 КАС України адміністративну справу
за позовом: Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 37836770, місцезнаходження: вул. Пирогова, буд. 4, м. Вінниця, 21000)
до: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ - 43316784, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)
про: визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 18892,00 грн
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (далі - позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 18892,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 02.09.2020 позивачем отримано постанову відповідача, про стягнення виконавчого збору у сумі 18892,00 грн по виконавчому провадженні ВП№62854608, відкритому за виконавчим листом № 120/3932/19 виданим 17.08.2020 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі № 120/3932/20. Позивач з постановою про стягнення виконавчого збору не погоджується та зазначає, що положення Закону України "Про виконавче провадження", які визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, що не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору. Виконання судового рішення можливе лише боржником, а саме повторно розглянути заяву про надання дозволу на імміграцію виключно Управління ДМС України у Вінницькій області.
Водночас, позивач вказує на те, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2020 державним виконавцем примусово не виконувалось, оскільки Управлінням ДМС України у Вінницькій області 05.06.2020 добровільно виконано рішення суду та, відповідно до висновку заступника начальника Управління ДМС України у Вінницькій області, прийнято до повторного розгляду заяву громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , про надання дозволу на імміграцію відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про імміграцію", як особі яка має право на набуття громадянства України за територіальним походженням, із урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.
Так, заява громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , про надання дозволу на імміграцію буде розглядатися впродовж року від 12.05.2020 по 12.05.2021, за розглядом якої будуть здійснені усі передбачені заходи відповідно до Законом України "Про імміграцію" та Постанови Кабінету міністрів України від 26 грудня № 1983 "Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень", після чого буде прийматися рішення про надання дозволу на імміграцію або відмові у наданні такого дозволу.
Таким чином, державний виконавець не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відповідне рішення виконане.
Позивач, серед іншого здійснює посилання на рішення Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18, в якому вказано, що на момент виникнення спірних правовідносин обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору мають бути: фактичне виконання виконавчого документа; вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Вищенаведені обставини стали підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Ухвалою від 14.09.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання зазначеної ухвали, позивачем 23.09.2020 подано до суду матеріали на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 29.09.2020 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку визначеному статтею 287 КАС України. Призначено справу до судового розгляду на 12.10.2020 об 14:00 год. Витребувано у відповідача та зобов'язано надати суду в строк до 05.10.2020 матеріали виконавчого провадження ВП №62854608.
07.10.2020 адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх. №30571, у якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. Зазначає, що державним виконавцем 20.08.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору, копії яких надіслано сторонам виконавчого провадження. 04.09.2020 до відділу надійшла заява ОСОБА_1 про повернення вищевказаного виконавчого листа стягувачу, у зв'язку з чим, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", 08.09.2020 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.
У відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження боржником надано лист № 0501.9-5500/05.1-20 від 04.09.2020 про виконання рішення суду, в підтвердження якого надано копію висновку щодо поновлення розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Білорусь ОСОБА_1 . При цьому, доказів щодо повторно розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.02.2019 про надання дозволу на імміграцію, боржником не надано.
Відтак, відповідач діяв відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" при винесенні оскаржуваної постанови та не порушив норм чинного законодавства.
Одночасно, представником відповідача додано копії матеріалів виконавчого провадження ВП №62854608.
В судовому засіданні представник позивача підтримав поданий адміністративний позов та просив його задовольнити. Представник відповідача в ході засідання заперечувала щодо позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що оскаржувана постанова прийнята виключно в межах повноважень та з дотриманням приписів Закону України "Про виконавче провадження".
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, встановив такі фактичні обставини.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №120/3932/19-а адміністративний позов задоволено частково та, серед іншого, зобов'язано Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2019 про надання дозволу на імміграцію відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про імміграцію" як особі, яка має право на набуття громадянства України за територіальним походженням, із урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.
17.08.2020 судом по даній справі видано виконавчий лист, який передано до виконання Відділу примусового виконання рішень.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П., розглянуто заяву ОСОБА_1 від 17.08.2020, про примусове виконання виконавчого листа №120/3932/19-а, виданого 17.08.2020 Вінницьким окружним адміністративним судом. 20.08.2020 відкрито виконавче провадження ВП №62854608 щодо виконання згаданого листа, надано боржнику 10-денний строк на виконання рішення суду та надання документального підтвердження такого виконання. Крім того постановлено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 18892,00 грн.
Одночасно, 20.08.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П., винесено постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн.
04.09.2020 на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшла заява від стягувача - ОСОБА_1 про повернення виконавчого листа по справі №120/3932/19-а виданого 17.08.2020 Вінницьким окружним адміністративним судом.
За результатами розгляду заяви, 08.09.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Крім того, 04.09.2020 на адресу відповідача надійшов лист за вх. №0501.9-5500/05.1-2020 від позивача про виконання рішення суду. Відповідно до листа вказано, що ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). На виконання постанови від 20.08.2020 повідомлено, що судове рішення у справі №120/3932/19-а виконане 05.06.2020 та, відповідно до висновку заступника начальника Управління ДМС України у Вінницькій області щодо поновлення розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Білорусь ОСОБА_1 , прийнято до повторного розгляду заяву громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , про надання дозволу на імміграцію відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про імміграцію", як особі яка має право на набуття громадянства України за територіальним походженням, із урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.
Листом від 09.09.2020 відповідач повідомив позивача, що останнім не надано доказів повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.02.2019, що виключає можливість закінчення виконавчого провадження, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Не погоджуючись із винесеною постановою від 20.08.2020 про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
У силу статей 1, 5 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1403-VIII).
Законом № 1403-VIII визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).
Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно зі статтею 27 вказаного Закону, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Згідно із частиною п'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Також частиною дев'ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
За правилами частини п'ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
За приписами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Аналіз наведених норм дає підстави суду вважати, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Відтак, за своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.
Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Аналогічний висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 по справі №2540/3203/18.
Відповідно до матеріалів справи, 20.08.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П., винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн.
04.09.2020 на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшла заява від стягувача - ОСОБА_1 про повернення виконавчого листа по справі №120/3932/19-а, виданого 17.08.2020 Вінницьким окружним адміністративним судом.
08.09.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Крім того, встановлено, що позивачем на виконання рішення суду від 12.02.2020 складено висновок заступника начальника Управління ДМС України у Вінницькій області щодо поновлення розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Білорусь ОСОБА_1 , яким прийнято до повторного розгляду заяву громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , про надання дозволу на імміграцію відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про імміграцію", як особі яка має право на набуття громадянства України за територіальним походженням, із урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні. Вказана заява ОСОБА_1 буде розглянута, як стверджує позивач, у межах положень Закону України "Про імміграцію".
В ході судового розгляду встановлено, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2020, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження ВП №62854608 та не заперечується відповідачем з приводу вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у постанові від 20.08.2020 про стягнення виконавчого збору, тому така постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно вимог ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, понесені позивачем, як суб'єктом владних повноважень, судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П. від 20.08.2020 про стягнення виконавчого збору.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк з дня їх проголошення.
Реквізити: Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 37836770, місцезнаходження: вул. Пирогова, буд. 4, м. Вінниця, 21000); Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ - 43316784, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)
Повний текст рішення складено: 12.10.2020
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна