м. Вінниця
09 жовтня 2020 р. Справа № 120/2468/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення остаточного розрахунку при звільненні з військової служби, а саме невключення щомісячної додаткової грошової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №899 від 22.09.2009 року, до складу його грошового забезпечення, з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 29 повних календарних років з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №899 від 22.09.2009 року, із урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при звільнені його з військової служби не було розраховано по всім видам грошового забезпечення, тому звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок грошової допомоги при звільненні та її виплату з включенням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, яка виплачується згідно з Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» з урахуванням виплаченої суми, та надати детальний розрахунок виплаченої одноразової грошової допомоги з зазначенням складових грошового забезпечення, їх розміру, які були включені до розрахунку, а також надати довідку про розмір грошового забезпечення за останньою штатною посадою позивача на час звільнення з військової служби, у якій вказати конкретні складові грошового забезпечення (оклад за посадою, оклад за військовим званням, премію, ЩДГВ, надбавку за таємність та інші). За результатами розгляду звернення позивача повідомлено про неможливість надати запитувану інформацію, тому що відомості по грошовому забезпеченню передані в Державний галузевий архів МОУ, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 16 (фонд 3914, опис №2 протокол здачі комісії №3 від 25.01.2017 року (період 2011-2013 роки). Виправдовувальні документи по грошовому забезпеченню знищені згідно акта №15 від 30.01.2017 року. Відтак, вважаючи, що при виплаті грошової допомоги при звільненні, відповідачем не було включено до її розміру, додаткову грошову допомогу, позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду від 16.06.2020 року позовну заяву залишено без руху.
24.06.2020 року позивачем усунуто виявлені судом недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 06.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зазначає, що пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб назадницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» визначено граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення. На виконання вказаної постанови, наказом Міністра оборони України від 24.10.2016 року № 550 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України. Відповідно до пункту 8 цієї Інструкції винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових видів грошового забезпечення, відтак, підстави для задоволення даного позову відсутні.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, встановив наступне.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 30.03.2013 року №78 позивача звільнено з військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.04.2013 року №67 позивача виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.
Відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивачу нараховано та виплачено грошову допомогу при звільненні у запас в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за повних 29 років календарної служби.
Разом з тим, на думку позивача, при нарахуванні даного забезпечення до розрахунку не було включено щомісячну грошову винагороду, яка була запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій".
У зв'язку з чим, позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з проханням здійснити перерахунок грошової допомоги при звільненні та її виплату з включенням до 50% грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, згідно з Постановою № 889.
Листом №350/118/1624/ПС від 01.06.2020 року військова частина НОМЕР_1 повідомила про неможливість надання інформації.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, протиправною та з метою стягнення недоплаченої йому грошової допомоги при звільненні, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначені Законом України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011-XII).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів; до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII).
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" Уряд установив, з-поміж іншого, щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Наказом Міністерства оборони України від 15.11.2010 року № 595 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2013 року № 37 внесено зміни до наказу Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 “Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за № 1194/18489 (із змінами). Відповідно до якого, заголовок наказу викласти в такій редакції: “Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України”.
Згідно п.п. 2.2. Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2013 року № 37 виплата винагороди здійснюється в таких розмірах на місяць: військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 2.1 цього пункту): з 01 квітня 2013 року - до 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 вересня 2013 року - до 40 відсотків місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п. 38.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 року № 260 (Інструкція №260) особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з п. 38.6 Інструкції №260 військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення); які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад), - посадовий оклад, оклад за військовим званням на день звільнення з військової служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), що отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами відповідно до законодавства України.
Як уже зазначено, позивача звільнено з військової служби на підставі пункту «а» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за віком). При цьому, на момент звільнення позивача його календарна вислуга років складала 29 повних календарних років служби.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 №1299 від 11.05.2017 року про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії складає 246351,05 грн. Згідно примітки, що міститься в зазначеній довідці судом встановлено, що щомісячна грошова винагорода була введена в дію постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року окремим категоріям військовослужбовців. На підставі наказу Міністерства оборони України №370 від 07.06.2013 року буди внесені зміни до вищенаведеної постанови про виплату винагороди в розмірі 20% всім військовослужбовцям з 01.04.2013 року. На день набрання чинності наказу ОСОБА_1 був звільнений з військової служби, тому підстав для виплати даної винагороди не було.
Згідно частин 5, 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
При цьому, питання щодо складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17.
У постанові від 06.02.2019 року по справі № 522/2738/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як свідчать матеріали справи, зокрема довідка військової частини НОМЕР_1 №1299 від 11.05.2017 року про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 , позивачу на постійній основі перед звільненням не нараховувалась та не виплачувалась щомісячно додаткова грошова винагорода грошового забезпечення на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 889, а тому підстави включати таку винагороду до грошового забезпечення відсутні.
Таким чином, відповідач правомірно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні, щомісячну додаткову грошову винагороду грошового забезпечення, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 889.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_3 )
Відповідач - військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна