08 жовтня 2020 року м. Херсон
Справа № 659/371/20
Номер провадження 22ц / 819/1427/20
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Приходько Л.А. (суддя-доповідач)
суддів: Базіль Л.В.,
Орловської Н.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 31 липня 2020 року у складі головуючого судді Цесельської О.С. повний текст рішення складено 04 серпня 2020 року,
22 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 є власником автомобіля «OPEL ASTRA», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
12 травня 2020 року у смт. Нижні Сірогози Херсонської області відповідач ОСОБА_2 умисно пошкодив скло належного позивачці легкового автомобілю марки «OPEL ASTRA», яким на той час керував ОСОБА_3 .
Відповідно кошторису складеного ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту склала 7150.00 гривень, які відповідач добровільно відмовився відшкодовувати, у зв'язку з чим позивачка просила суду стягнути з відповідача 7150.00 гривень заподіяної майнової шкоди, та відшкодувати 840.80 гривень витрат по сплаті судового збору та 800.00 гривень витрат на придбання пального, яке використовувала в зв'язку з поїздками з с. Демидівка Великолепетиського району Херсонської області до смт. Нижні Сірогози Херсонської області щодо отримання доказів.
Рішенням Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 31 липня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7150.00 гривень заподіяної майнової шкоди та 840.80 гривень судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що шкода в розмірі 7150,00 гривень заподіяна позивачу протиправними діями відповідача підлягає відшкодуванню в повній мірі з підстав статтей 22, 1166, 1192 ЦК України.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що наявність його вини у пошкодженні транспортного засобу позивача, а також розмір заподіяної шкоди позивачем належними доказами не доведено.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_2 , зазначила, що на її думку рішення суду є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки факт неправомірного заподіяння шкоди відповідачем доведений показаннями свідків, а розмір заподіяної матеріальної шкоди письмовими доказами щодо яких відповідач не заперечував в суді першої інстанції. Враховуючи зазначене просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року, відповідно до вимог частини 2 статті 369 ЦПК України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 є власником автомобіля «OPEL ASTRA», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
12 травня 2020 року у смт. Нижні Сірогози Херсонської області відповідач ОСОБА_2 умисно пошкодив скло належного позивачці легкового автомобілю марки «OPEL ASTRA», яким на той час керував ОСОБА_3 .
За результатами розгляду матеріалів зареєстрованих 12 травня 2020 року у журналі ЄО за №664 за повідомленням гр. ОСОБА_3 , ст. о/у СКП Н-Сірогози ВП капітаном поліції Каледіним Д.Ю. 19 травня 2020 року винесено висновок про закінчення перевірки за даним повідомленням та запропоновано зацікавленим особам звернутися до суду для відшкодування завданого матеріального збитку (а.с. 5).
Відповідно кошторису складеного ФОП ОСОБА_4 (яка відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, займається технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів (а.с.4)), вартість ремонту автомобіля «OPEL ASTRA» державний номер НОМЕР_2 з урахуванням вартості запчастин становить 7150.00 гривень.(а.с.3).
Зі змісту частин 1-3 статті 22 ЦК України вбачається, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала(частина 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2).
Отже, для настання відповідальності на підставах даної статті необхідна наявність складу правопорушення: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи, яка заподіяла шкоду; 3) причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою особи, що його заподіяла. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, що мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона, відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено наявність протиправних дій відповідача та завдання ним шкоди шляхом пошкодження належного позивачеві майна - автомобіля, крім того, доведено й наявність причинного зв'язку між поведінкою відповідача та настанням шкоди, та вину завдавача шкоди, а відповідачем не надано суду жодних доказів в обгрунтування своїх заперечень.
Вказаний висновок суду ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах. Так, з висновку про закінчення перевірки вбачається, що під час проведення перевірки встановлено, що 12 травня 2020 року о 09:28 годин до ЧЧ Н-Сірогозького надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12 травня 2020 року о 09:28 по вул. Таврійській в смт. Нижні Сірогози, Херсонської області розбили скло автомобіля «Опель Астра».
В ході виїзду СОГ, та проведення перевірки за даним фактом встановлено, що гр. ОСОБА_3 , 1969 року народження на автомобілі «Опель Астра» приїхав в смт. Нижні Сірогози до гр. ОСОБА_5 для вирішення власних питань, в ході чого, під час виниклої сварки гр. ОСОБА_6 по вул. Таврійській, смт. Нижні Сірогози рукою здійснив пошкодження заднього вікна автомобіля «ОпельАстра» (а.с. 5).
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що вони, як поліцейські Нижньосірогозького ВП у складі групи прибули за повідомленням ОСОБА_3 . При спілкуванні з ОСОБА_2 останній не заперечував факту пошкодження ним автомобілю та необхідності відшкодування шкоди.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що відповідач ОСОБА_2 12 травня 2020 року розбив заднє скло автомобілю, яким він керував, після чого він викликав поліцію.
Враховуючи, що вказані докази не суперечать один одному, іншим матеріалам справи та у своїй сукупності доводять факт пошкодження автомобілю, який належить позивачу, протиправними діями відповідача, а будь яких доказів на підтвердження своїх доводів які б спростовували досліджені судом докази відповідач не надав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав визначених законом для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню завданої ним шкоди.
Також не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_2 про недоведеність позивачем розміру заподіяної шкоди.
Статтею 1192 ЦК України визначені способи відшкодування шкоди. Так, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Не погоджуючись з розміром шкоди, визначеної судом, ОСОБА_2 посилався на відсутність допустимих, достовірних та достатніх доказів, а наданий позивачем кошторис, на його думку, не є таким доказом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підтвердження розміру заподіяної їй шкоди, надала, на виконання вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кошторис, складений ФОП ОСОБА_4 згідно якого ремонт автомобіля «OPEL ASTRA» державний номер НОМЕР_2 становить 7150.00 гривень. До кошторису включено вартість скла, матеріалів необхідних для його відновлення та ремонтних робіт.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Наданий позивачем кошторис на підтвердження розміру заподіяної шкоди містить відомості щодо найменування фізичної особи-підприємця його податковий номер, назву кількість та вартість запасних частин, матеріалів та робіт необхідних для ремонту автомобіля «OPEL ASTRA» реєстраційний № НОМЕР_2 .
Оскільки наданий позивачем кошторис містить інформацію щодо предмету доказування оформлений відповідно до вимог закону, на підставі нього можна встановити розмір заподіяної позивачу шкоди, в силу вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом.
Посилання апелянта на те, що розмір заподіяної позивачу шкоди може бути підтверджений лише висновком експертизи не ґрунтується на законі, оскільки чинним законодавством не передбачено, що розмір заподіяної шкоди, внаслідок пошкодження майна, визначається лише на підставі висновку експертизи.
Висновок експертизи, у даному випадку є одним із доказів, який суд оцінює у сукупності з іншими доказами, за правилами встановленими ст. 89 цього Кодексу та в силу вимог ст. 110 ЦПК України не має для суду заздалегідь встановленої сили.
Апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить посилань на нові обставини, що підлягають встановленню та докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
Зважаючи на те, що матеріали справи не містять, а відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що шкода позивачці, завдана не з його вини, а встановлений розмір шкоди не відповідає дійсності, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про доведеність наявність протиправних дій відповідача та завдання ним шкоди шляхом пошкодження належного позивачу майна та розмір збитків.
Розподіл судових витрат здійснений судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України та ч.1, п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» виходячи з мінімального розміру судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, на які сторони посилались в обґрунтування своїх вимог та заперечень, не допустив порушення норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 31 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Л.А. Приходько
Судді: Л.В. Базіль
Н.В. Орловська