Справа № 658/1939/20 Головуючий в суді І інстанції - Марків Т.А.
Провадження №33/819/384/20 Доповідач - Коломієць Н.О.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
09 жовтня 2020 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Коломієць Н.О., при секретарі Березовському С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 07.09.2020 року, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого трактористом в ПП "Шато", адреса реєстраційного обліку місця проживання: АДРЕСА_1 ,визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Відповідно до постанови ОСОБА_1 18 червня 2020 року о 08.15 год. по вул. Грушевського в смт. ОСОБА_2 , керував транспортним засобом - трактором «Беларус-82.1» (номерний знак НОМЕР_1 ) в стані алкогольного сп'яніння, згідно результатів газоаналізатора «ALCOTEST 6810», тест № 816 результат 1.17 ‰, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Мотивуючи свої вимоги зазначає, що розглянувши справу в його відсутності, суд порушив його право на захист, крім того при розгляді справи не з'ясував всі фактичні обставини, що мають значення для правильного її вирішення. Зазначає, що суд неправильно оцінив зібрані у справі докази, чим порушив принцип презумпції невинуватості, безпідставно послався на письмові пояснення свідків, зазначених у протоколі, які не можуть бути допустимими доказами на підтвердження його винуватості, оскільки безпосередньо вказані особи не допитувались в судовому засіданні. Суд безпідставно не допитав інспектора поліції, який склав протокол, не з'ясував - чи має він спеціальне звання та право на проведення огляду водія на стан сп'яніння, не звернув уваги, що відеозапис події у справі відсутній. Єдиним доказом його винуватості є показання алкотесту, однак результати вимірювання цим приладом є недопустимим доказом, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про повірку цього приладу, цей прилад не містить оцінки відповідності та державної реєстрації.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника Вознюка О.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Оцінюючи доводи апелянта про порушення його права на захист, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції неодноразово призначав розгляд справи.
ОСОБА_1 кожного належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, однак жодного разу не з'явився, доказів на підтвердження поважних причин неявки суду не надав.
Отже ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП Каховським міськрайонним судом, однак не з'явився без поважних причин, що дало суду підстави провести судовий розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зважаючи на розумність строку розгляду справи та враховуючи встановлений ст. 38 КУпАП 3-місячний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи решту доводів апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п.2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правовими положеннями ст.266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі по тексту - Інструкція).
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 свою вину не визнав та на обґрунтування своєї позиції послався на недопустимість зібраних у справі доказів.
Однак вказані доводи апеляційної скарги оцінюються апеляційним судом критично, адже вони повністю спростовуються матеріалами провадження.
З матеріалів справи (протоколу про адміністративне правопорушення, показників алкотесту "Drager Alcotest 6820 від 18.06.2020 року, письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), вбачається, що 18.06.2020 року 18 червня 2020 року о 08.15 год. по вул. Грушевського в смт. ОСОБА_2 , керував транспортним засобом - трактором «Беларус-82.1» (номерний знак НОМЕР_1 ), на місці зупинки транспортного засобу поліцейськими було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та водію запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу - алкотесту «Drager»..Після чого, у присутності двох свідків, працівниками поліції було проведено перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою алкотесту «Drager». Водій ОСОБА_1 погодився. Алкотест «Drager» показав результат 1,17% проміле (а.с. 2).
Зміст протоколу відповідає вимогам статті 256 КУпАП, у якому зазначено суть адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 цього ж Кодексу, об'єктивною стороною якого є саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. При цьому, у змісті протоколу про адміністративне правопорушення зафіксовано, що ОСОБА_1 були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджено його особистим підписом у протоколі.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено даних, які би давали підстави вважати, що інспектор поліції був упереджений при складанні ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в нього були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, і що він зацікавлений у результатах розгляду справи.
ОСОБА_1 при складанні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не виклав будь-яких заперечень щодо дій інспектора поліції, не оскаржував він дій поліцейського у встановленому законом порядку до суду, та у письмових поясненнях не заперечував правомірність проведеного в присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан сп'яніння із застосуванням газоаналізатора "Drager Alcotest 6820», як і результатів проведеного огляду.
Отже посилання апелянта на те, що суд безпосередньо на допитав свідків, в присутності яких проводився огляд апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки цього факту в своїх поясненнях ОСОБА_1 не заперечував і це не спростовує правильності висновків суду та не свідчать про незаконність винесеної постанови.
Клопотань про дослідження додаткових доказів, в т.ч. про допит свідків, при апеляційному розгляді сторона захисту не заявляла.
Присутність двох свідків, зазначених в протоколі, при огляді ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та письмовими поясненнями цих осіб.
Доводи апелянта по те, що поліцейським незаконно не проводилась відеозйомка на місці події є безпідставними, оскільки імперативної вимоги про проведення відеофіксації факту проходження водія огляду на стані сп'яніння та оформлення поліцейським матеріалів законом не передбачено.
Оцінюючи апеляційні доводи ОСОБА_1 про недійсність результатів огляду із застосуванням газоаналізатора "Drager Alcotest 6820» апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених п.3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з п.3 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Що стосується доводів апелянта про відсутність у справі відомостей про повірку приладу Драгер «Алкотест 6820», а тому огляд на стан сп'яніння був проведений з порушенням закону, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до Наказу «Про державну реєстрацію медичних виробів» Держлікслужби України від 29.12.2014 №1529 затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення під №43 зазначеного переліку вказано газоаналізатори Drager Alcotest, реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено.
Крім того, газоаналізатори «Drager Alcotest» сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за №UA-МІ/1-96-2014 від 01.09.2014 та відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію № 14455/2014 внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України.
Інформаційним листом Міністерства охорони здоров'я України Українського медичного центру сертифікації від 18.01.2018 року за № 45, встановлено, використання медичних виробів «Газоаналізатори Drager Alcotest», виробництва Drager Safety AG & CO KGaa (Germany), які були завезені та реалізовані на території України та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010 року по 19.02.2015 року є можливим за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання.
Пунктом 1статті 17Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016.
Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) «Alcotest 6810», виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина), що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерство економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 і становить 1 рік.
З роздрукованого результату приладу Драгер «Алкотест 6820», за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 14.04.2020 року, а ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння 18.06. 2020 року, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу Драгер «Алкотест 6820», відтак підстави для визнання його результатів недійними відсутні.
З огляду на вище викладене, огляд проведений у відповідності до ст. 266 КУпАП.
В апеляційній скарзі не наведено переконливих та обґрунтованих мотивів - з яких письмові докази, зібрані у справі є неналежними або недопустимим, крім того ОСОБА_1 в своїх первісних поясненнях (а.п. 3) не заперечував факт вживання алкоголю перед поїздкою, хоча і стверджує, що на момент огляду він був тверезим, однак це спростовується результатами огляду.
Отже, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, апеляційний суд приходить до переконання, що викладені у постанові доводи про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП та необхідності накладення на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, є обґрунтованими.
У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані у повній мірі.
Із огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 07.09.2020 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Херсонського
апеляційного суду підпис Н.О. Коломієць