Єдиний унікальний номер справи: 665/762/19 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Номер провадження: 11-кп/819/1032/20 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України
08 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участі прокурора: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12019230250000089 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20.07.2020 року,якою до ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с.Гончарівка Рогатинського району Івано-Франківської області, проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України,
застосовано примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, -
за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
Вказаною ухвалою ОСОБА_8 застосовано примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Суд встановив, що ОСОБА_8 11.02.2019 року о 09:00 год. пройшов до подвір'я ОСОБА_9 , розташованого по АДРЕСА_1 , де з метою крадіжки чужого майна та подальшого обернення його на власну користь, шляхом вільного доступу через незамкнені вхідні двері проник до вказаного житлового будинку, з якого, скориставшись тимчасовою відсутністю власниці, таємно, умисно вчинив крадіжку пічного чавунного листа з двома комплектами чавунних кілець у кількості сім штук у зборі, бувших у використанні, вартістю 616 грн. 66 коп. Винісши викрадене майно з будинку та маючи реальну можливість розпорядитися ним на власний розсуд, ОСОБА_8 чавунний лист сховав за господарською будівлею на цьому ж подвір'ї, а чавунні кільця одразу продав, обернувши їх таким чином на свою користь, та не маючи при цьому права на розпорядження особистим майном потерпілої, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 616 грн. 66 коп.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 просить ухвалу скасувати, провадження закрити через відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження факту крадіжки майна ОСОБА_9 ОСОБА_8 .
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд не дав належної оцінки показанням потерпілої ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , законного представника ОСОБА_8 - ОСОБА_14 , які у вироку виклав вибірково і якими не підтверджується факт вчинення крадіжки саме ОСОБА_8 . Зокрема з цих показань вбачається, що односелець цих осіб - ОСОБА_12 , який має негативну репутацію, примусив ОСОБА_8 зізнатись в крадіжці, при цьому сам ОСОБА_8 до будинку потерпілої ОСОБА_9 ніколи не приходив. Письмові докази - заява про вчинення кримінального правопорушення, протокол огляду місця події від 11.02.2019 не підтверджують винуватість ОСОБА_8 , оскільки жодним чином не містять інформації щодо його причетності до злочину. Стверджує, що розмір заподіяної злочином шкоди на суму 616 грн. 66 коп. належними доказом не підтверджено, а висновок товарознавчої експертизи№ 467-МТ від 20.02.2019 не може слугувати таким доказом, оскільки експертом безпосередньо не досліджувались предмети крадіжки, а дослідження проводилось виключно виходячи з вихідних даних, зазначених в ухвалі судді без відомостей про достовірну товщину чавунної плити та кілець. З протоколу огляду від 11.02.2019 року вбачається, що потерпіла впізнала 7 чавунних кілець, але саме за якими ознаками у протоколі не відображено, що ставить під сумнів достовірність впізнання.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 , підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу за закрити кримінальне провадження.
ОСОБА_8 , законний представник ОСОБА_8 - ОСОБА_14 , потерпіла ОСОБА_9 до апеляційного суду не з'явились - про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не подавали.
Прокурор ОСОБА_6 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, позиції сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення судів першої інстанцій у межах апеляційної скарги.
Зміст і форма кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру повинні відповідати закріпленим у ст. 7 КПК України загальним засадам, у тому числі презумпції невинуватості. Виходячи з наведеного, особа вважається такою, що не вчиняла суспільно небезпечного діяння, і не може бути піддана примусовим заходам, доки факт вчинення нею такого діяння не буде доведено в порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено відповідним судовим рішенням, що набрало законної сили.
За змістом положень статей 18, 19, 92, 93 КК України, ст. 503 КПК України підставою для застосування щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, примусових заходів медичного характеру є наявність у такому діянні юридичних ознак складу злочину, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, за винятком осудності як ознаки суб'єкта.
З урахуванням наведеного та положень ч. 1 ст. 505 КПК України у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру доказуванню підлягають, зокрема: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння; вчинення діяння цією особою; наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння чи на час досудового розслідування; небезпечність особи внаслідок її психічного стану для себе самої та інших, а також можливість завдання іншої істотної шкоди такою особою.
Наведених законодавчих приписів у цьому кримінальному провадженні належним чином дотримано.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, орган досудового розслідування при зверненні до суду з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру встановив, що останній вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Суд належним чином перевірив обставини, передбачені ч. 1 ст. 505 КПК України та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до ОСОБА_8 примусового заходу медичного характеру у виді госпіталізації в психіатричну установу зі звичайним наглядом, зважаючи на доведення факту вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки ч. 3 ст. 185 КК та встановлення факту вчинення ним цього діяння у стані неосудності.
Зокрема такого висновку суд дійшов на підставі показань потерпілої ОСОБА_9 про те, що 11.02.2019, повернувшись додому, вона виявила, що на пічному опаленні відсутній чавунний лист з кільцями, її будинок був не замкнений. Цього ж дня вона знайшла чавунний лист у своєму дворі за літньою кухнею без кілець. Працівниками поліції на пункті приймання металобрухту їх повідомили, що кільця з пічного опалення здав на металобрухт ОСОБА_8 , якого вона знає як мешканця села. Коли пішла до ОСОБА_8 запитали про викрадений з її будинку пічного чавунного листа та кілець до нього, побачила що у ОСОБА_8 були руки в сажі та він зізнався у вчиненому.
Показання потерпілої узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що 11.02.2019, ближче до вечора, він зустрів ОСОБА_8 , який проживає неподалік від будинку потерпілої і який ніс у сумці металеві кружки від пічного опалення. Коли він у нього запитав де він їх узяв, ОСОБА_8 повідомив, що йому їх подарували.
Показання потерпілої узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що 11.02.2019 до нього прийшов ОСОБА_8 та запропонував купити у нього чавунні кільця від пічного опалення в кількості близько 7 штук, на що він погодився. Ввечері цього ж дня до нього прийшли працівники поліції та він видав їм куплені у ОСОБА_8 чавунні кільця.
Будь- яких підстав ставити під сумнів достовірність показань потерпілої та свідків чи підстав вважати, що потерпіла чи свідки оговорили обвинуваченого, суд не встановив.
Не наведено таких підстав стороною захисту і в ході апеляційного розгляду.
Показання потерпілої та свідків узгоджуються з протоколом огляду місця події від 11.02.2019 року та фототаблицею до нього, яким зафіксовано, що під час огляду будинку потерпілої за адресою АДРЕСА_1 було виявлено, що на пічному опаленні відсутня чавунна плита з кільцями, а при огляді подвір'я, за вказаним будинком була виявлена чавунна плита з пічки, без кілець до неї (а.п.172-175), протоколом огляду від 11.02.2019 року та фототаблицею до нього, яким зафіксовано факт видачі ОСОБА_13 працівникам поліції чавунних кілець в кількості 7 штук та факт впізнання потерпілою ОСОБА_9 цих кілець як тих, що були викрадені з її помешкання, огляд цих кілець та їх опис (а.п.179-182).
Висновком судової товарознавчої експертизи №467-МТ від 20.02.2019 року, встановлено, що вартість чавунного листа з двома комплектами чавунних кілець у кількості сім штук у зборі, б/в, в придатному для експлуатації стані, без будь яких пошкоджень, на момент вчинення крадіжки 11.02.2019 року могла складати 616,66 грн (а.п.220-222).
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №164 від 09.04.2019 року ОСОБА_8 виявляє легку розумову відсталість в ступені вираженої дебільності, основний тип дефекту: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. У період часу, що цікавить слідство, був психічно хворим, тоді не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_8 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізацію в психіатричний заклад зі звичайним наглядом (а.п.206-210).
Всупереч твердженням апеляційної скарги захисника, протоколи огляду місця події відповідають вимогам КПК. Переконливих доводів про визнання цих протоколів недопустимими доказами, в апеляційній скарзі не наведено.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість як доказу висновку товарознавчої експертизи через його неповноту та неправильність, оскільки відповідно до ст. 22 КПК сторони самостійно обстоюють їхні правові позиції. Проте, під час судового розгляду в суді першої інстанції сторона захисту не оспорювала цього висновку і не заявляла клопотань про його недопустимість. Передбачених законом підстав для визнання цього доказу недопустимим захисник не наводить і в апеляційній скарзі. Доказів на спростування визначеної експертом вартості викраденого майна, захисник не надав.
Враховуючи наведене, а також з огляду на викладені в ухвалі суду першої інстанції переконливі докази про вчинення ОСОБА_8 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК апеляційний суд не знаходить підстав для скасування ухвали та закриття кримінального провадження, як про те просить апелянт, тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Вид застосованого до ОСОБА_8 виду примусового заходу медичного характеру в апеляційній скарзі не оспорюється.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 418, 419 КПК України, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20.07.2020 року, якою до ОСОБА_8 застосовано примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня оголошення.
Судді: три підписи