Ухвала
08 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 760/5471/19
провадження № 61-14377cк20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди квартири та завданих збитків,
У лютому 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди квартири та завданих збитків, у якому просила стягнути з відповідача на її користь: орендну плату за період з липня 2017 року по лютий 2018 року (включно) у розмірі 240 000,00 грн; вартість житлово-комунальних послуг у розмірі 16 085,08 грн за період з червня 2017 року по лютий 2018 року (включно); завдану внаслідок залиття квартири шкоду у розмірі 84 468,35 грн, а всього стягнути 340 553,00 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 340 553,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року змінено та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 256 085,08 грн. В решті рішення залишено без змін.
29 вересня 2020 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ціна позову у справі № 760/5471/19 становить 340 553,00 грн та не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди квартири та завданих збитків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков