Ухвала
06 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 200/8749/15-ц
провадження № 61-13774ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_5 , Відділ опіки та піклування Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, державний нотаріус Сьомої державної нотаріальної контори Єремєєва Анастасія Володимирівна, про визнання договору дарування недійсним,
встановив:
У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Рішенням Бабушкінського районного суду містаДніпропетровська від 05 липня 2016 року позов ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним задоволено.
Визнано недійсним договір дарування від 01 грудня 2001 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Слободян Є. Б., зареєстрований в реєстрі за № 11194.
Скасовано реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 , запис в реєстровій книзі № 4384 за реєстрованим № 496-477 від 14 січня 2002 року. Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 липня 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 03 липня 2019 року зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 16 березня 2017 року резолютивну частину рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 липня 2016 року роз'яснено, не змінюючи її змісту.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 16 березня 2017 рокувизнано неподаною та повернуто заявнику.
У вересні 2020 року ОСОБА_7 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року, у зазначеній вище справі.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга подана у строк, передбачений законом, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року ОСОБА_7 зазначив, що апеляційним судом порушено норми процесуального права, зокрема, суд не дослідив надані докази на підтвердження наявності у заявника підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Оскільки наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження та викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ухвалив:
Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.
Витребувати з Бабушкінського районного суду містаДніпропетровська цивільну справу № 200/8749/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_5 , Відділ опіки та піклування Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, державний нотаріус Сьомої державної нотаріальної контори Єремєєва Анастасія Володимирівна, про визнання договору дарування недійсним.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 06 листопада 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук