09 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.002980
адміністративне провадження № К/9901/24420/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси Захід» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
23.09.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2020.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС підстави для касаційного оскарження судових рішень.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
ГУ ДПС в касаційній скарзі зазначає підставами касаційного оскарження пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС та посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999, на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, а також на те, що судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені з порушенням норм процесуального права (статей 2, 72, 74, 75, 76, 242, 244, 246 Кодексу адміністративного судочинства України), в тому числі судом встановлені обставини у справі на підставі недопустимих доказів.
На обґрунтування доводів щодо підстав касаційного оскарження ГУ ДПС вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтували висновок про підтвердження позивачем задекларованої в рядку 2180 «Інші операційні витрати» звіту про фінансовий результат за 9 місяців 2018 року суми оцінкою оборотно-сальдових відомостей, які позивач надав суду і які є відмінними від тих, що були надані під час перевірки, тобто недопустимими доказами.
Як свідчить зміст постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2020, суд апеляційної інстанції дав оцінку доводу ГУ ДПС, що позивач надав суду документи, які не були надані під час перевірки, і визнав цей довід не доведеним відповідачем.
Висновок суду апеляційної інстанції щодо підтвердження позивачем значення рядку 2180 звіту зроблений на підставі оцінки, як оборотно-сальдових відомостей по рахунках бухгалтерського обліку 92, 93, 94, так і субрахунку 903 (собівартість реалізованих послуг), щодо показників якого в акті перевірки зауважень не зроблено.
Фактично доводи ГУ ДПС щодо підстав касаційного оскарження стосуються оспорювання оцінки судом апеляційної інстанції доказів у справі.
Враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2020.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ять статті 332, статтею 359 КАС,-
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2020 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяЄ.А. Усенко