Справа № 620/4324/20 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.
11 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Кобаля М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року (суддя Заяць О.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської територіальної виборчої комісії, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Іванівської сільської територіальної виборчої комісії, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати Постанову №143 Іванівської сільської територіальної виборчої комісії від 30.09.2020;
- зобов'язати Іванівську сільську територіальну виборчу комісію зняти з реєстрації кандидатів на голову Іванівської сільської ради, котрі є жителями м. Чернігова.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позивні вимоги.
В апеляційній скарзі позивач вказує, що виключне право на місцеве самоврядування є у територіальних громад - жителів села, селища, міста чи добровільного об'єднання жителів кількох сіл у сільську громаду, однак, місцем проживання кандидатів на посаду сільського голови Іванівської сільської ради: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , є місто Чернігів, а жителі міста Чернігова є членами відповідної територіальної громади і можуть реалізувати своє право на участь в місцевому самоврядуванні виключно в місті Чернігові, права на участь в місцевому самоврядуванні в інших населених пунктах: селах, селищах та містах у них немає.
Також, апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що чинним законодавством України не встановлено цензу осілості для кандидатів на голову сільської ради, не відповідає дійсності, адже згідно ст. 2.2.2 Статуту Іванівської сільської об'єднаної територіальної громади, затвердженого 03.02.2017, членами територіальної громади є громадяни, котрі зареєстрували своє місце проживання в населених пунктах громади.
10.10.2020 до суду апеляційної інстанції від Іванівської сільської територіальної виборчої комісії надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративною суду від 07 жовтня 2020 року та відмовити в задоволенні апеляційної скарги, та зазначає, що вжитий у пункті 8 частини 1 статті 231 Виборчого кодексу України термін «обставини, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом стосується тих вимог, яким повинна відповідати особа, яка балотується в депутати (а саме вимог щодо віку, громадянства, дієздатності та відсутності судимості тощо) і в разі недотримання яких, особа втрачає право бути обраною. Відповідач наголошує, що жодним діючим нормативно правовим актом, що регулює виборчий процес не передбачено таких підстав скасування реєстрації кандидата на посаду сільського голови, які вказує ОСОБА_1 у своєму позові, а відмінність місця реєстрації (проживання) кандидата на сільського голови з місцем його балотування, не є обставиною, яка позбавляє особу права бути обраною.
Учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву а неї, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 15 липня 2020 року Верховною Радою України прийнято постанову №795-ІХ «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році», якою призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 25 жовтня 2020 року.
Центральна виборча комісія (надалі також - ЦВК) постановою від 08.08.2020 №160 призначила перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів на 25.10.2020.
Згідно Відомостей про зареєстрованих кандидатів на посаду сільського голови Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, зареєстрованими кандидатами, зокрема, є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (а.с.3-4, т.1).
29.09.2020 ОСОБА_1 до голови Іванівської сільської ТВК подано заяву, у якій зазначено, що три кандидати на посаду сільського голови не є членами громади, та поставлено питання, чи не суперечить вказане Статуту громади.
30.09.2020 ОСОБА_5 до Іванівської сільської ТВК подав скаргу, у якій вказав, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають в населених пунктах, котрі не відносяться до Іванівської ОТГ, а тому просив Іванівську сільську ТВК розглянути питання і скасувати реєстрацію таких кандидатів.
Постановою Іванівської сільської територіальної виборчої комісії №143 від 30.09.2020 розглянуто заяву кандидата на посаду голови Іванівської сільської ради гр. ОСОБА_1 та скаргу кандидата на посаду голови Іванівської сільської ради гр. ОСОБА_5 відповідно до ст.ст.216-228, 231 Виборчого Кодексу України, та постановлено, зокрема: відмовити кандидатам на посаду голови Іванівської сільської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у задоволенні їх прохання про скасування реєстрації кандидатів на посаду голови Іванівської сільської ради, які не зареєстровані на території Іванівської ОТГ та не ставити дане питання на розгляд для голосування.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що чинним законодавством України не встановлено цензу осілості для кандидатів на голову сільської ради.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Відповідно до ст. 71 Конституції України Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Порядок підготовки та проведення виборів депутатів усіх рівнів визначено Виборчим кодексом України від 19.12.2019 №396-IX (з наступними змінами і доповненнями, далі також ВК України).
Так, ст. 6 Виборчого кодексу України закріплені основні виборчі права громадян України, а саме: право вільно обирати (право голосу на виборах); право бути обраним.
Відповідно до ст. 11 ВК України громадяни України, які є виборцями, мають право висування кандидатів на виборах, яке реалізується ними через політичні партії та їхні місцеві організації або шляхом самовисування у порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною 5 ст. 12 ВК України визначено, що рівність прав і можливостей кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу брати участь у виборчому процесі відповідних виборів забезпечується:
1) забороною привілеїв чи обмежень кандидатів в залежності від суб'єкта висування, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, інвалідності та стану здоров'я, за мовними або іншими ознаками;
2) забороною втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та службових осіб у виборчий процес, за винятком здійснення повноважень, передбачених цим Кодексом;
3) рівним та неупередженим ставленням органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, закладів, установ, організацій, їх посадових та службових осіб до кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів відповідного виборчого процесу;
4) забороною використання для фінансування передвиборної агітації інших коштів, крім коштів виборчого фонду партії (кандидата, організації партії);
5) рівним та неупередженим ставленням засобів масової інформації, інформаційних агентств до кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу.
Згідно зі статтею 193 ВК України депутатом, сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України.
Депутатом, сільським, селищним, міським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.
В свою чергу, статтею 70 Конституції України передбачено, що право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.
Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.
Водночас, статтею 216 ВК України встановлено загальний порядок висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.
Так, висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за сорок днів до дня голосування і закінчується за тридцять днів до дня голосування.
Право висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) реалізується виборцями через місцеві організації політичних партій (далі - організація партії) у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Право висування кандидатів у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) реалізується виборцями через організації партій або шляхом самовисування у порядку, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів зазначає, що виборче право охоплює як активну правоздатність - право обирати, так і пасивну - право бути обраним, для яких можуть бути встановлені певні умови володіння ними (такі як вік, громадянство, тощо).
Щодо пасивного виборчого права у ст. 141 Конституції України та ст. 193 ВК України передбачені наступні цензи:
- громадянства, відповідно до якого право обиратись на місцевих виборах мають громадяни України;
- віковий, який передбачає вимогу досягнення на день виборів вісімнадцяти років;
- дієздатності, згідно якого не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними;
- моральний, відповідно до якого не може бути обраним депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи приписи чинного законодавства, колегія суддів приходить висновку, що пасивне виборче право не залежить від місця реєстрації особи та вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що чинним законодавством України не встановлено цензу осілості для кандидатів на посаду сільського голови.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що ним, в даному випадку, виконано.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, зважаючи на доведеність правомірності винесення оскаржуваної постанови, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки приймаючи оскаржувану постанову відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо та з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, тобто у відповідності до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з цим, доводи апелянта про те, що кандидатами на посаду Іванівського сільського голови не можуть бути особи, які проживають у м. Чернігові, так як це суперечить ст. 2.2.2 Статуту Іванівської сільської об'єднаної територіальної громади, затвердженого 03.02.2017, є необґрунтованими та відхиляються колегією суддів, оскільки ч. 2 ст. 1.3.3. Статуту Іванівської сільської об'єднаної територіальної громади передбачено, що у разі невідповідності окремих положень Статуту Конституції та законам України, указам Президента України та постановам Кабінету Міністрів України діють норми останніх, як актів вищої юридичної сили, а Конституція України та Виборчий кодекс України не встановлюють цензу осілості для кандидатів на посаду сільського голови.
Інші доводи апеляційної скарги є такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавства, а відтак, не можуть бути прийняті судом до уваги.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з'ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
На час подання апеляційної скарги позивачем (апелянтом) судовий збір не сплачувався, відповідно, питання про стягнення судового збору підлягає вирішенню під час прийняття даної постанови.
Згідно частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою стані 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, враховуючи, що при зверненні з апеляційною скаргою позивачем не було сплачено судовий збір, з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України слід стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 1261, 20 грн. за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 272, 273, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду (Отримувач: УК у Печерському районі/Печерський район, ЄДРПОУ отримувача: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку: 899998, рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: 101; (ЄДРПОУ/РНОКПП апелянта); за розгляд апеляційної скарги (назва апелянта); Шостий апеляційний адміністративний суд; справа № (номер судової справи)) судовий збір у розмірі 1261 (тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 (двадцять) коп.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді М.І. Кобаль
О.О. Беспалов