про залишення позову без розгляду
08 жовтня 2020 року м. Рівне №460/5350/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Перспектива-1"
доГоловного управління Державної податкової служби у Рівненській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Перспектива-1" (далі - ТОВ "Торговий дім "Перспектива-1", позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 28.10.2019 №1316274/42753581;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача від 05.06.2019 №9 (загальна сума коштів - 77775,00грн, у т.ч.ПДВ - 12962,50грн).
Ухвалою суду від 14.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 10.09.2020, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У судове засідання 10.09.2020 представник позивача не прибув, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, прибула представник відповідача.
У судовому засіданні оголошено перерву до 08.10.2020 з метою витребування додаткових доказів.
У судове засідання 08.10.2020 сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи положення ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглянув справу у письмовому провадженні.
10.09.2020 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтоване тим, що ТОВ "Торговий дім "Перспектива-1" скористалося правом на досудове врегулювання спору, подавши скаргу на спірне рішення Головного управління ДПС у Рівненській області до Державної податкової служби України.
Зазначена скарга залишена без задоволення.
Враховуючи вимоги п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України та ст.122 КАС України, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду.
11.09.2020 від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом, обґрунтована тим, що однією з передумов забезпечення доступу до суду є наявність в особи права на судовий захист.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові та практичні перешкоди для здійснення цього права.
Позивач просив врахувати, що він користувався правовими висновками Верховного Суду, згідно з якими у даних правовідносинах застосовується строк давності тривалістю 1095 днів згідно зі ст.102 Податкового кодексу України.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Згідно з абз.1 ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст. 56 Податкового кодексу України.
Згідно з п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Відповідно до абз.3 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Дія ст.56 Податкового кодексу України поширюється також рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням особливостей, зазначених у п.56.23 ст.56 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 28.10.2019 №1316274/42753581 (а.с.24), що є предметом спору у даній справі, було оскаржене ТОВ "Торговий дім "Перспектива-1" в адміністративному порядку.
За наслідками розгляду скарги позивача комісією Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 12.11.2019 №41590/42753581/2, яким скаргу ТОВ "Торговий дім "Перспектива-1" залишено без задоволення (а.с.78).
Отже, позивач використав досудовий порядок вирішення спору, а тому строк звернення до суду становить три місяці з дня вручення ТОВ "Торговий дім "Перспектива-1" рішення комісії Державної податкової служби України від 12.11.2019 №41590/42753581/2.
Згідно з п.15 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що рішення комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 12.11.2019 №41590/42753581/2 було надіслано ТОВ "Торговий дім "Перспектива-1" засобами електронного зв'язку 15.11.2020 (а.с.77).
Позивач факту своєчасного направлення на його електронну адресу зазначеного рішення комісії від 12.11.2019 №41590/42753581/2 не заперечує.
Даний адміністративний позов було подано до суду 18 липня 2020 року (а.а.с.27-28), тобто після закінчення тримісячного строку, встановленого абз.1 ч.4 ст.122 КАС України.
Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на ст.102 Податкового кодексу України як на норму права, яка встановлює інші строки звернення до суду, з огляду на таке.
За приписами п.п.102.1, 102.2 ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Отже, зазначена норма права безпосередньо не визначає строк звернення платника податку до суду з позовом щодо оскарження рішення контролюючого органу.
Поряд з цим, п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України вказує на можливість оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу у строк, передбачений ст. 102 Податкового кодексу України - 1095 днів.
Відповідно до абз.1 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Як раніше зазначалося, ст.56 Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо оскарження рішень контролюючого органу, у тому числі рішень про відмову в реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування 1095-тиденного строку звернення до суду у разі оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, суд враховує, що в абз.1 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України міститься посилання не лише на податкові повідомлення-рішення, а й на інші рішення контролюючого органу.
Однак, для правильного визначення змісту абз.1 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України необхідно також враховувати положення ст.102 Податкового кодексу України.
Проаналізувавши абз.1 п.56.18 ст.56 та ст.102 Податкового кодексу України у їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що:
- у абз.1 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України закріплене загальне право платника податку оскаржувати в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення;
- зазначене право може бути реалізоване платником податків з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, лише щодо тих рішень контролюючого органу, які впливають на розмір грошових зобов'язань такого платника податків;
- інші рішення, які безпосередньо не впливають на розмір грошових зобов'язань платника податків, можуть бути оскаржені до суду у межах строку, визначеного процесуальним законом, у даному випадку - Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, тобто, якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, не надано доказів поважності причин пропуску такого строку, позовну заяву належить залишити без розгляду.
При цьому, на виконання приписів ч.5 ст.242 КАС України, судом було враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18.
У зазначеній постанові судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступила від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17).
Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV є джерелом права, також містить положення, відповідно до яких право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інш. проти Великобританії" (заява №22083/93), рішення від 27.02.1980 у справі "Девеер проти Бельгії" (заява №6903/75)).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України" (заява №72286/01) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Керуючись статтями 240, 241, 256, 295 КАС України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Перспектива-1" (вул.Басейна, буд.5-Б, м.Київ, 01024, код за ЄДРПОУ 42753581) до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023, код за ЄДРПОУ 39394217), Державної податкової служби України (пл.Львівська, буд.8, м.Київ, 04053, код за ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу суду складено 08 жовтня 2020 року
Суддя О.М. Дудар