Справа № 420/1869/20
29 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В. за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Шишлюк В.Р., представника відповідача - Алексєєнко Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просить стягнути 234499,33 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 12.07.2016 року по 31.12.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2016 році він звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №635 о/с від 12.07.2016 р. в частині звільнення позивача з посади оперуповноваженого Суворовського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області та поновити його на посаді з 12.07.2016 року. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року адміністративний позов було задоволено. Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Суворовського відділу поліції в місті Одеса управління Національної поліції в Одеській області з 12.07.2016 року.
Позивач вказав, що 28 жовтня 2019 року Відділом примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60421061.
02 січня 2020 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області було видано наказ №4 о/с, згідно якого поновлено капітана поліції ОСОБА_1 (М-184640) на службі в поліції на посаді оперуповноваженого Суворовського відділу поліції в місті Одеса головного управління Національної поліції в Одеській області, з 12 липня 2016 року, відрахувавши з грошового забезпечення компенсацію за 18 діб невикористаної чергової відпустки за 2016 рік.
Позивач зазначив, що період з 12 липня 2016 року по 31 грудня 2019 року є вимушеним прогулом, тобто часом, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу
Позивач зазначив, що його середньоденна заробітна плата складає: 269,23 грн. (5250,00 грн. (заробітна плата за травень 2016 року) + 5250,00 грн. (заробітна плата за червень 2016 року) / (19 роб. днів (травень 2016 року) + 20 роб. днів (червень 2016 року).
Отже, сума середнього заробітку, який відповідач зобов'язаний сплатити на його користь становить 234499,33 грн.
Ухвалою від 10.03.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 06 квітня 2020 року о 14:30 год.
Підготовче засідання 06.04.2020 року відкладено на 07.05.2020 року на 11:30 год. у зв'язку з неявкою сторін через обмежувальні протиепідемічні заходи, що запроваджені в Україні постановою КМ України від 11.03.2020 року № 211.
Підготовче засідання 07.05.2020 року відкладено на 02.06.2020 року на 11:30 год. у зв'язку з неявкою сторін з тих же підстав.
Протокольною ухвалою від 02.06.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, та відкладено підготовче засідання на 23.07.2020 року на 10:00 год.
Підготовче засідання 23.07.2020 року відкладено на 13.08.2020 року на 10:00 год. у зв'язку із знаходженням судді-доповідача по справі у відпустці.
Ухвалою від 13.08.2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 03 вересня 2020 року о 16 год. 00 хв.
У судовому засіданні 03.09.2020 року оголошено перерву до 22.09.2020 року до 15:00 год.
У судовому засіданні 22.09.2020 року під час ухвалення рішення у суду виявилась необхідність з'ясувати додаткові обставини по справі, а саме: дослідити матеріали адміністративної справи № 815/3975/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу; поновлення на посаді.
Ухвалою від 22.09.2020 року поновлено судовий розгляд справи для з'ясування додаткових обставин. Витребувано з Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи №815/3975/16 для огляду у судовому засіданні.
У зв'язку з викладеним, у судовому засіданні 22.09.2020 року оголошено перерву до 29.09.2020 року до 12:30 год.
У судове засідання, призначене на 29 вересня 2020 року на 12:30 годину, з'явилися представник позивача та представник відповідача.
Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим. 23.04.2020 року засобами електронного зв'язку представник відповідача надав письмовий відзив, в якому зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області № 635 о/с від 12.07.2016 р. в частині звільнення позивача з посади оперуповноваженого Суворовського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області; поновити позивача на посаді з 12.07.2016 р. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №635 о/с від 12.07.2016 р. в частині звільнення ОСОБА_1 на підставі за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність). Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Суворовського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 12.07.2016 р.
Не погоджуючись з постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року, ГУНП в Одеській області подало апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області залишено без задоволення, постанову ООАС від 16 вересня 2016 року залишено без змін.
Відповідач зазначив, що постанову про відкриття виконавчого провадження, як не заперечує сам позивач, було винесено лише 28 жовтня 2019 року, сам виконавчий лист №815/3975/16 був виданий 26 квітня 2019 року, тобто після звернення ОСОБА_1 .
До дня видання виконавчого листа (26 квітня 2019), позивач жодним чином не намагався відновити свої права та законні інтереси.
Відповідач вказав, що від ОСОБА_1 у період з 16 вересня 2016 року будь-які заяви щодо поновлення останнього на службі за рішенням суду не надходили, що дає право вважати, що останній не був зацікавлений у виконанні рішення суду в частині поновлення на посаді.
Тобто, позивач протягом трьох років не був зацікавлений у своєму поновленні, жодних заяв та звернень щодо його поновлення на службі не надходило, чим ОСОБА_1 самостійно було порушено свої права та інтереси.
Відповідач зазначив, що на день набрання законної сили постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року по справі №815/3975/16 Головному управлінню не було відомо місцезнаходження ОСОБА_1 , а також зайнятість його на іншій роботі (можливо останній знаходився за кордоном або на території тимчасово окупованих територій Луганської чи Донецької областей), можливо останній вже працював на іншій роботі, про що також не відомо відповідачу, або інші причини, що могли унеможливити поновлення позивача на попередній посаді, яку він обіймав до звільненні, оскільки жодних звернень або дій зі сторони позивача не здійснювалося.
Крім того, у період розгляду справи №815/3975/16 за позовом ОСОБА_1 розглядалося одночасно більше 450 аналогічних справ (звільнення за рішенням Атестаційних комісій ГУНП), а тому Головне управління поновлювало на службі в поліції лише тих осіб, хто виявляв бажання та звертався до ГУ НП в Одеській області з заявою про поновлення на службі, адже більшість осіб, яких було звільнено через службову невідповідність, та які були поновлені за рішеннями судів (на момент ухвалення постанов), вже знаходили іншу роботу, працевлаштовувалися за кордоном, а тому питання щодо поновлення на службі в поліції не було актуальним для таких осіб.
Відповідач вважав, що затримка виконання рішення суду сталася не з вини ГУ НП в Одеській області, оскільки ОСОБА_1 самостійно вчинив бездіяльність щодо забезпечення своїх прав та законних інтересів.
Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що ОСОБА_1 з вересня 2005 р. безперервно проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з листопада 2015 р. - в органах поліції на посаді оперуповноваженого Суворовського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області.
Наказом ГУ НП в Одеській області №635 о/с від 12.07.2016 р. позивача звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2016 року у справі №815/3975/16 в письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №635 о/с від 12.07.2016 р. в частині звільнення ОСОБА_1 на підставі за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (через службову невідповідність). Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Суворовського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 12.07.2016 р. Постанова допущена до негайного виконання в частині поновлення позивача на посаді (а.с. 10-19).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції від 16 вересня 2016 року залишено без змін, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи № 815/3975/16.
Вказана постанова Одеського окружного адміністративного суду набрала законної сили 08.12.2016 року.
24.04.2019 року представник позивача звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про видачу виконавчого листа по справі №815/3975/16 (а.с. 136).
26.04.2019 року ОСОБА_1 видано виконавчий лист по справі №815/3975/16 про поновлення на посаді оперуповноваженого Суворовського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 12.07.2016 р. (а.с. 139-140).
28.10.2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного Територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60421061 за виконавчим листом №815/3975/16, виданим 26.04.2020 року Одеським окружним адміністративним судом про поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Суворовського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 12.07.2016 р. (а.с. 22-23).
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 02.01.2020 року №4 о/с, на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 28.10.2019 року ВН №60421061 та постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2016 року по справі №815/3975/16 скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 12.07.2016 року №635 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 (М-184640), оперуповноваженого Суворовського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області. Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 (М-184640) на службі в поліції на посаді оперуповноваженого Суворовського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, з 12 липня 2016 року, відрахувавши з грошового забезпечення компенсацію за 18 діб невикористаної чергової відпустки за 2016 рік (а.с. 21).
Про поновлення на службі в поліції відповідачем внесено відповідний запис № 8 у трудову книжку позивача. Відповідно до запису № 9 у трудовій книжці позивача ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції з 02.03.2020 року на підставі наказу ГУ НП від 28.02.2020 року № 288 (а.с.120).
Частиною 2 ст.235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 р. за № 669/28799 (далі за текстом - Порядок).
Відповідно до п.4 Розділу І Порядку, грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.
Згідно з п.15 Розділу І Порядку, при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.
Відповідно до п.23 Розділу І Порядку, днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Пунктом 6 Розділу ІІІ Порядку встановлено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Суд зауважує, що сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, який позивач просить стягнути, серед іншого, за період з 12.07.2016 року по 16.09.2016 року, не підпадає під правове регулювання ст.236 КЗпП, оскільки вказаний період є вимушеним прогулом у зв'язку з незаконним звільненням, середній заробіток за який позивач мав право вимагати стягнути одночасно з вимогою про поновлення на службі або після цього окремим позовом, посилаючись на ст.235 КЗпП України.
Предметом же даного позову є стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, і цей період не може обраховуватися з дати, що передує даті ухвалення судового рішення, що не виконується.
Тобто період з 12.07.2016 року по 16.09.2016 року не є періодом затримки виконання рішення суду, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 12.07.2016 року по 16.09.2016 року слід відмовити.
В обгрунтування позову позивач також посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24.01.2019 року по справі № 760/9521/15-ц.
Так, Верховний Суду у вказаній постанові зазначив наступне.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню (стаття 235 КЗпП України).
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.
Обов'язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов'язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.
Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
За змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд врахувує вищевказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права при розгляді даної справи, однак при цьому зауважує, що фактичні обставини у справі № 760/9521/15-ц є відмінними від обставин у даній справі.
Так, у справі № 760/9521/15-ц позивач був поновлений на роботі рішенням апеляційного суду від 28 квітня 2016 року, і того ж дня, 28.04.2016 року він подав заяву до ПАТ АБ «Укргазбанк» (роботодавець) про поновлення його на посаді відповідно до рішення суду, проте листом від 29 квітня 2016 року банк йому в цьому відмовив. Невиконання рішення з вини Банку тривало до 30 листопада 2016 року.
Суд вважає, що виконання судового рішення щодо поновлення позивача на посаді має відбуватися в тому числі й за активної участі самого позивача.
На відміну від справи № 760/9521/15-ц позивач ОСОБА_1 жодних активних дій, спрямованих на продовження служби в органах поліції не вчиняв протягом двох з половиною років з дня ухвалення рішення судом першої інстанції по справі №815/3975/16.
Судом встановлено, що позивач протягом всього часу з дня ухвалення судом першої інстанції рішення 16.09.2016 року до ГУ НП в Одеській області чи до Суворовського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області (підрозділу, в якому позивач проходив службу) з питання поновлення його на службі та готовності приступити до виконання службових обов'язків - взагалі не звертався.
З матеріалів оглянутої у судовому засіданні справи №815/3975/16 вбачається, що постанову суду від 16.09.2020 року позивач отримав 19.10.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 132).
Відповідач копію постанови суду від 16.09.2016 року отримав 28.09.2016 року (а.с.131).
При цьому, тільки 24.04.2019 року, тобто після спливу 2,5 років з дня отримання рішення суду про поновлення позивача на посаді, представник позивача звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про видачу виконавчого листа по справі №815/3975/16 про поновлення позивача на службі в поліції (а.с. 136).
26.04.2019 року судом видано заявнику виконавчий лист по справі №815/3975/16 про поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Суворовського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 12.07.2016 р. (а.с. 139-140).
Ще через півроку після отримання виконавчого листа за заявою позивача 28.10.2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60421061 за виконавчим листом №815/3975/16, виданим 26.04.2020 року Одеським окружним адміністративним судом про поновлення позивача на службі в поліції (а.с. 22-23).
Вказаний виконавчий лист ГУ НП в Одеській області отримало 05.11.2019 року, що підтверджується реєстрацією вхідної кореспонденції відповідача на копії постанови - вх.№8521 від 05.11.2019 (а.с. 122).
Суд зазначає, що будь-яких заяв щодо поновлення на службі в поліції протягом періоду з дня отримання судового рішення від 16.09.2016 року і до часу відкриття виконавчого провадження позивач до ГУ НП в Одеській області не подавав, на службу не виходив, і жодних дій, спрямованих на поновлення його на службі в поліції, позивач не вчиняв.
При цьому, суд бере до уваги доводи відповідача, що у період розгляду справи №815/3975/16 за позовом ОСОБА_1 розглядалося одночасно кількасот аналогічних справ (звільнення за рішенням Атестаційних комісій ГУ НП в Одеській області), а тому Головне управління поновлювало на службі в поліції лише тих осіб, хто виявляв таке бажання та звертався до ГУ НП в Одеській області з заявою про поновлення на службі.
Проте, позивач бажання бути поновленим на службі в поліції не виявляв, до місця служби з наміром приступити до виконання службових обов'язків не прибував, а питання поновлення на службі в примусовому порядку через органи ДВС ініціював наприкінці трирічного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, який спливав 09.12.2019 року (а.с.139-140).
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що покладення на відповідача обов'язку сплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 16.09.2016 року по 05.11.2019 року на підставі ст.236 КЗпП України ("Оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника") суперечитиме самій суті права працівника, на захист якого спрямована вказана норма Кодексу, оскільки за умови абсолютно пасивної поведінки працівника такий прогул не можна вважати вимушеним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки ГУ НП в Одеській області постанову відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області від 28.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП №60421061 за виконавчим листом №815/3975/16, отримало 05.11.2019 року, а поновлено позивача на службі в поліції наказом від 02.01.2020 року №4 о/с, виплаті позивачу підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.11.2019 року по 02.01.2020 року включно, що складає 58 календарних днів, а у стягненні з відповідача середнього заробітку за період часу з 16.09.2016 року по 04.11.2019 року слід відмовити.
З довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП в Одеській області від 01.04.2020 року №356, вбачається, що за два місяці, що передували звільненню, грошове забезпечення позивача складало: травень 2016 року (31 день) - 5250,00 грн. та червень 2016 року (30 днів) - 5250,00 грн., всього 61 день (10500 грн.). Середньоденне грошове забезпечення складає 172,13 грн. (а.с. 86).
Середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 05.11.2019 року по 02.01.2020 року суд розраховує відповідно до приписів Постанови КМ України № 100 від 08.02.1995 року.
Таким чином, середньоденна сума грошового забезпечення за два місяці, що передували звільненню позивача - з 01.05.202016 року по 30.06.2016 року (61 день) складає 172,13 грн. ((5250 грн. + 5250 грн.) / 61 день = 172,13 грн.). Дана сума середньоденного заробітку правильно зазначена у довідці № 356.
Тому середній заробіток за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню за період з 05 листопада 2019 року по 02 січня 2020 року (58 днів), складає 9983,54 грн. (172,13 грн. x 58 днів = 9983,54 грн.), з утриманням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
Оскільки стягненню з відповідача підлягає сума 9983,54 грн. за час затримки виконання рішення суду з 05 листопада 2019 року по 02 січня 2020 року, а не сума 234499,33 грн., як просив позивач, позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 293, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса: вул. Академіка Філатова, буд.15-а, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 05 листопада 2019 року по 02 січня 2020 року в сумі 9983,54 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три гривні 54 копійки), з утриманням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09 жовтня 2020 року.
Суддя В.В. Андрухів