справа №380/6319/20
09 жовтня 2020 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша Володимира Миколайовича розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова про зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області відповідач), в якій позивач просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 14495,19 грн.
Ухвалою від 10.08.2020 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 30.07.2020, позивач згідно договору купівлі-продажу, придбала житло, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
При купівлі зазначеної квартири було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості квартири, а саме 14495,19 грн. Позивач вважає, що не повинна була сплачувати даний збір, оскільки придбала житло вперше,. у зв'язку з чим звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплачених нею коштів. Однак, станом на момент звернення до суду відповіді від відповідача не отримала. Означені дії ГУ ПФУ у Львівській області ОСОБА_1 вважає протиправними, а збір на обов'язкове державне страхування сплачений нею при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу квартири таким, що підлягає поверненню.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідач не володіє інформацією щодо права власності на нерухоме майно. Крім того, громадяни, які вперше придбають житло звільняються від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на підставі норм Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а не за рішенням Пенсійного фонду України. Зазначає, що питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватися при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору.
Третя особа надала пояснення по суті спору. Третя особа надіслала суду пояснення у яких покликається на наступне. Повернення помилково або надміру сплачених сум на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку встановленому Господарським Кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Згідно п. 5 Порядку «Про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів України» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2013, таке повернення здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету. Таким чином, саме орган Пенсійного фонду України контролює надходження до бюджету збору на обов'язкове пенсійне страхування, і зокрема - збору з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна. Отже, для повернення позивачці помилково сплачених коштів відповідач має звернутися з відповідним поданням до третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 30.07.2020 ОСОБА_1 придбала у Товариства з обмеженою відповідальністю «Закритий недиверсифіковангий венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Магістрат Інвест» у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Потапчук Р.В., та зареєстровано в реєстрі за №1263. Право власності на згадану квартиру зареєстровано згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, запис №37556979.
Згідно з квитанцією №0.0.1786096908.1 від 30.07.2020 ОСОБА_1 сплатила 14495,19 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунок УКУ у Шевченківському районі м. Львова.
Позивач вважає, що вона безпідставно (помилково) сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного нею майна, звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою від, в якій просила повернути їй сплачений збір.
На час подання позовної заяви відповіді від відповідача отримано не було.
Вважаючи дії відповідача протиправними, для відновлення порушеного права і повернення коштів 04.08.2020 ОСОБА_1 повторно звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою про формування та надіслання до Казначейського органу подання про повернення коштів та звернулася з даним позовом до суду.
Листом від 12.08.2020, який позивач долучила до матеріалів справи в ході її розгляду, ГУ ПФУ у Львівській області відмовило ОСОБА_1 у задоволенні її заяви.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відповідно до п.9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з вимогами пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд вважає за необхідне зазначити, що станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбаває таку нерухомість. Водночас, вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну "придбавають житло вперше", що міститься у п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Аналізуючи наведені норми, суд констатує, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки -громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Як убачається з матеріалів справи, доказами придбання ОСОБА_1 житла вперше є Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта про реєстрацію права власності за ним квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30.07.2020 (номер запису про право власності 37556979).
Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б спростовували факт придбання ОСОБА_1 житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно вперше придбала житло (за договором купівлі-продажу квартири від 30.07.2020 за адресою: АДРЕСА_1 ) та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, а саме 14495,19 грн.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна ОСОБА_1 сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 14495,19 грн., сплачені при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню ОСОБА_1 .
Щодо процедури повернення помилково сплачених коштів у цьому спорі.
Частиною 2 ст.45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, з змінами і доповненнями.
Згідно з абз.абз.5, 8 п.5 Порядку №787, подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Згідно з п.10 Порядку №787 заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що умовою повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів є воля самого платника, яка виражається у подачі заяви про таке повернення.
Відповідно до п.п.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на ГУ ПФУ покладено обов'язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в ч.2 ст. 2 КАС України. Суд зазначає, що ГУ ПФУ у Львівській області не є розпорядником вказаних коштів та до його повноважень не входить їх повернення.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Таким чином, на переконання суду, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 14495,00.
Дані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка наведена у його постановах від 20.03.2018 (справа №819/1249/17, від 30.01.2018 (справа №819/1498/17) та 31.01.2018 (справа №819/1667/17).
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині.
При цьому, суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо зобов'язання відповідача подати подання про повернення до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова. Суд наголошує, що відповідно до положень п.5 глави I Порядку № 787 такий обов'язок у відповідача відсутній. Відповідач видає заявнику подання, а вже він особисто звертається до місцевого органу Державної казначейської служби України та надає йому подання разом із заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа, який підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до ч. 4 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат..
Таким чином, підлягає стягненню на користь позивача з ГУ ПФУ у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань сплачений позивачем судовий збір у розмірі 420,40грн..
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу квартири в сумі 14495 (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 19 коп.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Сакалош