Справа № 454/1253/20 Головуючий у 1 інстанції: Варемчук О.А.
Провадження № 33/811/1198/20 Доповідач: Гуцал І. П.
30 вересня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Гуцал І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Левицької Оксани Ігорівни на постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 10 червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП,
постановою судді Сокальського районного суду Львівської області від 10 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. судового збору в дохід держави.
Згідно з постановою судді, 20 квітня 2020 року близько 13:55 год., у м. Соснівка на вул. 22 Січня, 26/22, в під'їзді будинку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував без вдягнутих засобів індивідуального захисту (захисна маска), чим порушив вимоги підпунктів 1 та 16 пункту 2 постанови КМУ від 2 квітня 2020 року №255.
Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Левицька О.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 10 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 44-3 КУпАП, та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що оскаржувана постанова судді є незаконною та необґрунтованою. При ухваленні такої суддя місцевого суду неповно з'ясував обставини справи та порушив вимоги процесуального права.
Зокрема, вказує, що при визначенні виду стягнення суддя не врахував характеру правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обставини вчинення правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 раніше до жодного виду відповідальності не притягувався, він є інвалідом ІІІ групи загального характеру, пенсіонером, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей своєї дружини від першого шлюбу.
Зазначає, що 20 квітня 2020 року ОСОБА_1 разом з товаришем йшов до себе додому, що за адресою: АДРЕСА_1 . В під'їзді вони вирішили покурити, для цього зняли маски. До них підійшли працівники Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області та зробили зауваження. ОСОБА_1 з товаришем сперечатися з цим не стали, визнали вину у вчиненому, одягнули маски та пішли додому.
Таким чином, в ОСОБА_1 умислу на порушення правил щодо карантину людей не було, оскільки маска була зняла, щоб покурити.
Крім того, вказує, що на даний час в Україні не визначені відповідні медичні критерії та не прийняті нормативно-правові акти щодо випадків та необхідності носіння засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски для захисту органів дихання, у тому числі виготовлених самостійно громадянами.
В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт покликається на те, що ОСОБА_1 не був присутній при розгляді справи і прийнятті постанови, копія постанови судді була йому скерована лише 1 липня 2020 року.
В судове засіданні з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 не з'явився, на адресу суду надійшли заяви ОСОБА_1 та його представника - адвоката Левицької О.І. про розгляд такої без їх участі. При цьому ОСОБА_1 просив оскаржувану постанову скасувати та обмежитись усним зауваженням.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає до задоволення.
З огляду на те, що судове засідання, на якому було прийнято оскаржувану постанову судді, проводилося у відсутності ОСОБА_1 , дані про час отримання останнім постанови, у матеріалах справи відсутні, суддя апеляційного суду вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та такий підлягає поновленню.
Перевіривши наявні матеріали справи, апеляційний суд вважає, що висновки судді першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, ґрунтуються на сукупності зібраних та перевірених судом доказів, які за своєю суттю та змістом є належними, допустимими та взаємоузгоджуються між собою.
Зокрема, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №707903 від 20 квітня 2020 року, рапортом інспектора Сокальського ВП ГУНП у Львівській області, відеозаписом події.
На переконання апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 дотримався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги.
Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення суддя апеляційного суду враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Водночас, накладаючи на ОСОБА_1 стягнення за ст. 44-3 КУпАП, суддя суду першої інстанції не в повній мірі урахував дані особи-порушника, характер та обставини вчиненого правопорушення, зокрема те, що у зв'язку з пандемією коронавірусу COVID-19 в Україні складна економічна ситуація, ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, пенсіонером, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, порушив умови карантину вперше, а також ураховуючи відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, характер правопорушення, відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, що, на думку апеляційного суду, суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння.
Відповідно до вимог ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Ураховуючи вищенаведене, суддя апеляційного суду вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та провадження у справі закрити.
На переконання апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова судді першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 44-3 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд
поновити адвокату Левицькій Оксані Ігорівни строк на апеляційне оскарження, а її апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 10 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, - скасувати.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, за малозначністю та оголосити йому усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Гуцал