Справа № 466/4039/19 Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.
Провадження № 22-ц/811/1350/20 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
Категорія справи:48
09 жовтня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Левика Я.А. та Шандри М.М.,
за участю секретаря Сеньків Х.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 28 жовтня 2019 року,
У травні 2019 року Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) „Львівобленерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з відповідача на користь ПрАТ "Львівобленерго" 55 935 грн. 77 коп. вартості недоврахованої електричної енергії та судові витрати.
Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що відповідачу на АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить нежитлова будівля загальною площею 40,6 кв.м.
Перевіркою, проведеною представниками позивача за вищезгаданою адресою, було встановлено факт самовільного підключення відповідачем до електричної мережі енергопостачальника, що стверджується Актом про порушення № 032604 від 30.10.2018 року.
21.11.2018 року за результатами розгляду вказаного акту комісією ПрАТ «Львівобленерго» у відповідності до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, було встановлено, що відповідачем позаобліковим споживанням електроенергії спричинено позивачу збитків на загальну суму 55 935 грн. 77 коп., які і є предметом позовних вимог (а.с. 2-4).
Оскаржуваним заочним рішенням позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ „Львівобленерго" 55 935 грн. 77 коп. вартості недоврахованої електричної енергії та 1 921 грн. судового збору (а.с. 46-48).
Ухвалою суду від 26 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вищезгаданого заочного рішення (а.с. 77) і відповідач оскаржив це рішення в загальному порядку.
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на його необгрунтованість та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Вважає помилковим посилання суду на складений 21.11.2018 року комісією ПрАТ „Львівобленерго" акт, оскільки (на твердження апелянта) представники позивача на момент перевірки не мали доступу до обладнання, яке знаходилось в приміщенні.
Стверджує, що „на даній лінії підключено два споживачі", а відтак вважає, що „незрозуміло на підставі якого доказу судом було встановлено, що нежитлова будівля, яка належить Позивачу (?) ... була самовільно приєднана до мережі Позивача".
Вважає, що позивач „не довів у встановленому порядку факт порушення відповідачами, як споживачами послуг є постачання електроенергії, правил ПКЕЕ, які призвели до використання необлікованої електричної енергії" (а.с. 80).
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09 червня 2020 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 та ухвалено розглядати цю апеляційну скаргу (у відповідності до частини 1 статті 369 ЦПК України) без повідомлення учасників справи (а.с. 84-85).
24.07.2020 року позивач подав до суду Відзив на апеляційну скаргу, у якому просить у задоволенні цієї апеляційної скарги відмовити (а.с. 100-103).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
- в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обгрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п.п. 5 і 6 частини 2 статті 356).
Судом встановлено та стверджується матеріалами справи те, що Акт про порушення відповідачем правил ПКЕЕН № 032604 від 30.10.2018 року було складено комісією з 4 (чотирьох) представників ПрАТ „Львівобленерго" та за участю двох незаінтересованих осіб (з фото та відеофіксацією) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7) - у нежитловій будівлі, яка на праві приватної власності належить відповідачу ОСОБА_1 (а.с. 16).
Як вбачається з протоколу засідання комісії ПрАТ „Львівобленерго" від 21.11.2018 року, на якому розглядався вищезгаданий Акт про порушення, такий розгляд відбувався за участю ОСОБА_1 , який своїм власноручним підписов на цьому протоколі засвідчив про свою згоду з рішенням комісії про обсяг недоврахованої електроенергії в результаті її позаоблікового споживання на суму 55 935 грн. 77 коп. (а.с. 14).
Як також стверджується матеріалами справи, відповідачу щонайпізніше 13 вересня 2019 року вже було відомо про позовні вимоги до нього зі сторони ПрАТ „Львівобленерго" (а.с. 37), однак до 26 лютого 2020 року (коли судом розглядалася заява відповідача про перегляд оскаржуваного заочного рішення), тобто - протягом більше 5-ти місяців, ним так і не було подано до суду відзиву на позовну заяву, яка б містила посилання на докази, які спростовують доводи позовної заяви.
За наведених обставин в їх сукупності у суду першої інстанції були відсутніми правові підстави для відмови ПрАТ „Львівобленерго" у задоволенні заявлених ним позовних вимог.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а заочне рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 28 жовтня 2019 року- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 09 жовтня 2020 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Левик Я.А.
Шандра М.М.