Справа № 308/7956/20
Закарпатський апеляційний суд
05.10.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарки ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/507/20 за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13. 08. 2020.
Цією ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши ОСОБА_6 залишати місце свого постійного проживання за АДРЕСА_1 у період з 23 до 06 год. наступної доби на строк до 09. 10. 2020, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Станово, Мукачівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм в ТОВ «АВЕ Мукачево», не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Цією ж ухвалою на підозрюваного ОСОБА_6 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 покладено обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Клопотання подане до суду слідчий обґрунтував тим, що в провадженні СУ ГУ НП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018070120000947 від 31. 08. 2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31. 08. 2018 близько 09 год. 30 хв. водій ОСОБА_6 , керуючи ввіреним йому на підставі подорожного листа №011335
-2-
транспортним засобом, а саме вантажним автомобілем марки «MAN» моделі «TGA 26.320» типу «Сміттєвоз-С» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «АВЕ Мукачево», розпочавши руху від будинку №20 та рухаючись у напрямку будинку №24, що по вул. Вишнева в населеному пункті с. Великі Лучки, Мукачівського району, Закарпатської області, та рухаючись зі швидкістю 5 км/год. по своїй правій смузі руху, під'їжджаючи навпроти будинку №22, вул. Вишнева, діючи всупереч вимогам п. п. 1.3.; 1.5.; 2.3. «б»; 12.3.; 13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки що склалася та її зміни, з моменту виникнення небезпеки для руху, яку він об'єктивно був спроможний виявити, не дотримався безпечного інтервалу - відстані між правою боковою частиною керованого ним автомобіля та іншим об'єктом, за якої гарантована безпека дорожнього руху, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, не вживав заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , який у той час, перебуваючи на дорозі у стані тяжкого алкогольного сп'яніння, своїми рухами, поведінкою, подавав оточуючим явні ознаки алкогольного сп'яніння, чим самим і створював водію ОСОБА_6 небезпеку для подальшого руху.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 , отримав тілесні ушкодження, які за своїм характером та степенем тяжкості, згідно п. 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17. 01. 1995, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті.
Виявлені тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметі із значною силою, в швидкій послідовності, одне за одним, і є характерними для травми людини від перекочування колесами рухаючогося транспорту (великої вантажопідйомності) і вкладаються в час події, що мала місце 31. 08. 2018.
При судово-токсикологічному дослідженні трупної крові ОСОБА_9 , виявлено етиловий спирт в концентрації 3,37 %, що стосовно живих осіб, відповідає тяжкому алкогольному сп'янінню.
Невиконання водієм ОСОБА_6 вказаних вимог п.п. 1.3.; 1.5.; 2.3. «б»; 12.3.; 13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками, зокрема отриманням гр. ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою його смерть.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду тим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, може незаконно впливати на свідка ОСОБА_10 , який працює разом з ним в ТОВ «АВЕ Мукачево» на посаді вантажника, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином, а тому наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, застава, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказав, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Також слідчий суддя вказав, що наведені у клопотанні доводи про те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідка чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є припущенням
-3-
органу досудового розслідування, які будь-якими фактичними даними не обґрунтовані. За таких обставин один лише характер діяння у вчиненні якого він підозрюється, не може вважатися достатньою підставою для взяття його під варту. При цьому, слідчий суддя вказав, що існують наявні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певну пору доби, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, зокрема, підозрюваний ОСОБА_6 одружений, має постійне місце роботи (працює водієм в ТОВ «АВЕ Ужгород»), має постійне місце проживання, не судимий.
В апеляційній скарзі прокурор відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду від 13. 08. 2020, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вважає дане судове рішення незаконним. Зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке Законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3до 8 років з позбавленням права керування транспортними засобами, а також наявність тяжких наслідків у вигляді смерті потерпілої особи. Слідчим суддею прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчого без урахування даних про особу підозрюваного ОСОБА_6 , в якого відсутні міцні соціальні зв'язки, проживає у іншій області. Також прокурор зазначає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, а саме, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідка, експертів та спеціалістів, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 , який просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає, з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді від 13. 08. 2020 відповідає.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що у СУ ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018070120000947 від 31. 08. 2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
12. 08. 2020 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 13. 08. 2020 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання в певний період доби - з 23 по 06 год., строком до 09. 10. 2020.
-4-
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
У порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
-5-
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого СУ ГУ НП в Закарпатській області підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_6 , вислухана думка прокурора, ініціатора клопотаннята захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що достатніх обставин для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу - тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та свідчили про недостатність застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.
Обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_6 свідчать, що зазначені ризики нічим не підтверджені, а одна лише тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється останній не може вважатись виключною підставою для попереднього його ув'язнення.
Разом з тим, з урахуванням існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, а саме, домашнього арешту. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя поклав на ОСОБА_6 і певні обов'язки, які повинні забезпечити виконання ним процесуальних дій, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. ст. 176-178, 183, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_6 саме цього виключного запобіжного заходу колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
-6-
При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов'язків. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення, а тому не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв'язку з чим до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості злочину та його наслідкам, і підстав вважати його м'яким, не має. Зазначені в апеляційній скарзі прокурора посилання про відсутність міцних соціальних зв'язків через проживання в іншій області, є надуманими і жодними фактичними даними не підтверджені.
В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні №7064/05 від 01. 06. 2006 «Мамедова проти Росії» - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу
При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13. 08. 2020 про відмову у задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: