Справа № 682/1743/20
Провадження № 1-кс/682/385/2020
09 жовтня 2020 року слідчий суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , скаржників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши в залі судового засідання в місті Славута скаргу адвокатів-захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12019240000000155 від 19.05.2019 року,
07.10.2020 до суду надійшла скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на повідомлення слідчого ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_7 від 30.10.2019 про підозру загиблому 19.05.2019 громадянину ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні № 12019240000000155 від 19.05.2019 року.
В обґрунтування поданої скарги заявники вказують, що 19 травня 2019 року близько 20:00 годин на автомобільній дорозі сполученням «Рівне-Старокостянтинів» у межах с. Крупець Славутського району сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої зіткнулися у зустрічному напрямку рейсовий автобус «Mercedes-Benz Sprinter 13 CDI» під керуванням гр. ОСОБА_9 та автомобіль «ЗАЗ-110307 Славута» під керуванням гр. ОСОБА_8 , який загинув на місці події. У той же день 19.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України зареєстровано кримінальне провадження № 120192400000155, шляхом внесення до ЄРДР недостовірних відомостей про те, що ДТП та її тяжкі наслідки спричинені загиблим ОСОБА_8 . 30 жовтня 2019 року старшим слідчим ОСОБА_6 за погодженням із прокурором ОСОБА_7 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Скаржники вважають, що повідомлення про підозру є нікчемним та не створює жодних правових наслідків, оскільки таке складено щодо померлої особи, яка із смертю втратила правосуб'єктність та не може реалізувати право на захист. Також заявники вказують, що стороною обвинувачення не здійснено належне повідомлення батьків загиблого про можливість реалізувати їх право на захист та доступ до правосуддя з метою проведення подальшого досудового розслідування та реабілітації загиблого сина.
У судовому засіданні заявники подану скаргу підтримали з викладеній у ній підстав.
Слідчий та прокурор просять у задоволенні скарги відмовити, оскільки повідомлення про підозру складено у зв'язку із встановленням вини ОСОБА_8 у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КПК України та направлено на адресу місця проживання підозрюваного. Вважають свої дії правомірними оскільки норми КПК України не передбачають іншої можливості завершення досудового розслідування.
Заслухавши думку учасників, вивчивши скаргу та долучені до неї документи, прихожу до наступного висновку.
Відповідно до п.18 ст.3, ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя здійснює у порядку, передбаченому цим Кодексом, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом вирішення питань, винесених на його розгляд сторонами та віднесених до його повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно статті 3 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У судовому засіданні встановлено, що 30.10.2020 старшим слідчим ОСОБА_6 складено та погоджено прокурором ОСОБА_7 повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчинення крімнінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно ч.1 ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачений ст.278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276 КПК України, зміст повідомлення про підозру - ст.277 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб , передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією за допомогою якої слідчий зокрема повідомляє про прийняте процесуальне рішення.
Зі слів скаржників мати загиблого ОСОБА_8 вказане вище повідомлення про підозру отримала.
Таким чином слідчим виконані вказані вище норми та вручено повідомлення про підозру у спосіб визначений законом.
Щодо твердження скаржників про абсурдність винесення повідомлення про підозру померлій особі слід зазначити наступне.
Норми КПК України визначають дві форми завершення досудового розслідування: закриття кримінального провадження з підстав визначених ст. 284 КПК України або формування обвинувального акту і направлення його до суду.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №204/6034/16-к, у правовій науці та правозастосовній практиці під реабілітацією особи розуміється її виправдання або закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав.
Реабілітацією по суті є визнання особи такою, що вважається невинуватою у вчиненні певного кримінального правопорушення. Сутність реабілітації в кримінальному процесі полягає у відновленні всіх порушених у результаті провадження у кримінальних справах прав громадян, щодо яких здійснювалося кримінальне переслідування.
Згідно із ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінальної відповідальності, застосовуються загальні засади кримінального провадження визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинна відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належить забезпечення права на захист та змагальність сторін та свобода в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аналіз положень КПК України свідчить, що в разі встановлення органом досудового розслідування факту вчинення злочину певною особою, у тому числі і померлою, та наявності достатніх доказів для повідомлення такій особі про підозру, орган досудового розслідування повинен скласти повідомлення про підозру стосовно вказаної особи та повідомити близьких родичів про підозру в порядку, визначеному КПК України.
Якщо близькі родичі заперечують проти закриття кримінального провадження, орган досудового розслідування має продовжити досудове розслідування в порядку, передбаченому КПК України, із дотриманням загальних засад кримінального провадження. Якщо під час проведення досудового розслідування прокурором не встановлені підстави для закриття кримінального провадження за реабілітуючими ознаками, а навпаки, підтверджено факт вчинення кримінального правопорушення саме померлим, таке кримінальне провадження повинно бути завершено відповідно до вимог КПК України.
Враховуючи наведене вище, прихожу до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 42, 284, 276-278, 306, 307 КПК України, суд -
У задоволенні скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1