Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір'я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444
Справа № 669/427/20
Провадження № 2/669/244/20
(заочне)
28 вересня 2020 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Давидюка О.І.,
з участю: секретаря судового засідання Бульбах Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір'я цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
04 травня 2020 року (з послідуючими уточненнями від 24 липня 2020 року) адвокат Чирва В.Г. в інтересах Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі по тексту - АТ «Універсал Банк») звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість станом на 06 березня 2020 року за Договором про надання банківських послуг від 07 серпня 2018 року в розмірі 48618,29 грн. 58 коп. та судовий збір в розмірі 2102 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
07 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 , а також своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію танку та погодився з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 07 серпня 2018 року позичальник просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та встановити кредитний ліміт, розмір якого становить 15000 грн.
Банк свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, зарезервувавши та відкривши відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 , а також встановив ліміт використання кредиту в розмірі 15000 грн., що зазначено в довідці про максимальний розмір кредитного ліміту.
Однак, відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом за ним утворилась заборгованість в сумі 48618,29 грн., з яких загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 19319,34 грн. та заборгованість за пенею і комісією - 29298,95 грн.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач просить суд стягнути кредитну заборгованість, а також понесені судові витрати по справі.
Представник АТ «Універсал Банк» в судове засідання не з'явився, надав клопотання, в якому просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечив проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзиву не подав, а тому відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Судом встановлено, що 07 серпня 2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву, за змістом якої останній визнав, що ця анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають укладений між сторонами договір про надання банківських послуг, відповідно до умов якого, АТ «Універсал Банк» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та надало кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 11000 грн.
При цьому, представник АТ «Універсал Банк» обґрунтував свій позов тим, що відповідач ОСОБА_1 не дотримується своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків за користування кредитом у терміни та на умовах, визначених Умовами і Правилами надання банківських послуг та Тарифами, а тому станом за ним утворилась заборгованість в сумі 48618,29 грн., з яких загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 19319,34 грн. та заборгованість за пенею і комісією - 29298,95 грн.
На підтвердження вказаних обстави представник АТ «Універсал Банк» надав суду: анкету-заяву від 07 серпня 2018 року, довідку про максимальний розмір кредитного ліміту від 06 березня 2020 року та розрахунок заборгованості станом на 06 березня 2020 року за вих. № 2762/2020 від 15 липня 2020 року.
В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В анкеті-заяві позичальника від 07 серпня 2018 року відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Обґрунтовуючи право на нарахування неустойки, банк, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 07 серпня 2018 року, посилався на Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи, яких до позовної заяви не додав.
Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року позивачу було роз'яснено про надання відповідних доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема, запропоновано надати суду Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, на які представник позивача посилався в позовній заяві як на підставу позовних вимог, однак роз'ясненням суду позивач не скористався і вказаних доказів суду не надав та в судове засідання не представив.
Отже, посилання позивача в позовній заяві на вищевказані документи не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак є безпідставними.
Крім цього, посилання позивача на документи на офіційному сайті банку, які не підписані ОСОБА_2 та без підтвердження того, що саме ці Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифи розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки, не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки зміст вказаних документів повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа №6-16цс15).
Також у цій справі не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (07 серпня 2018 року) до моменту звернення до суду з вказаним позовом (04 травня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та комісій за несвоєчасне погашення кредиту, Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифи, які розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms), не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19), яка в силу положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду зазначила: оскільки підписана лише заява-анкета, яка не містить детальних умов договору, а Правила надання банківських послуг та Тарифів обслуговування кредитних карт не містять підпису боржника, тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Не містить укладений у вигляді анкети-заяви кредитний договір від 07 серпня 2018 року, підписаної сторонами, і строку повернення кредиту (користування ним).
Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то розрахунок заборгованості станом на 06 березня 2020 року, наданий АТ «Універсал Банк» за вих. № 2762/2020 від 15 липня 2020 року, достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов'язання та є неналежним доказом.
Тому відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Універсал Банк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь АТ «Універсал Банк» пені та комісії, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття відповідачем умов і тарифів кредитування.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» слід стягнути заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 19319,34 грн., а в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 835,26 грн. (19319,34 грн. (розмір задоволеного позову) х 2102 грн. (розмір сплаченого позивачем судового збору) : 48618,29 грн. (сума пред'явленого позову)).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 627-629, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 274, 281, 282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (МФО № 322001, код ЄДРПОУ 21133352, рахунок НОМЕР_2 ) заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором від 07 серпня 2018 року в сумі 19319 гривень 34 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 835 гривень 26 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Білогірський районний суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О. І. Давидюк