24.09.2020 Справа №607/15888/20
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, в порядку ст.107 КПК України, розглянувши клопотання директора ТОВ «Бонус Медікус» ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року, ЄУН - 607/2102/20, у кримінальному провадженні №42019211180000107, -
встановив:
До суду подано клопотання про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року, ЄУН - 607/2102/20 на об'єкт нерухомості - приміщення будівлі під літерою А загальною площею 2875,8 кв.м.; приміщення складу під літерою Б загальною площею 65,9 кв.м; приміщення пральні під літерою В загальною площею 77,2 кв.м.; приміщення котельні під літерою Г загальною площею 80,5 кв.м.; приміщення гаража під літерою Д загальною площею 52,4 кв.м., що знаходиться за адресою місто Тернопіль вулиця І.Франка, будинок №3 і є власністю Тернопільської міської ради та на даний час перебуває в оренді ТОВ «Бонус Медікус».
В клопотанні зазначено: «У провадженні ГУНП у Тернопільській області перебуває кримінальне провадження №42019211180000107 від 20.11.2019 року. Досудовим розслідуванням встановлено, що рішенням сесії Тернопільської міської ради від 21.09.2017 за №685 «Про надання дозволу на реконструкцію майна комунальної власності» дозволено ТОВ «БонусМедікус» провести реконструкцію орендованих приміщень за адресою: м. Тернопіль, вул. І.Франка,3, загальною площею 3222,2 кв.м. для створення профілакторію санаторного напрямку.
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21.09.2017 за №565 «Про затвердження вартості невід'ємних поліпшень орендованого комунального майна» затверджено вартість невід'ємних поліпшень здійснених ТОВ «БонусМедікус» в орендованих нежитлових приміщеннях комунальної власності за адресою: м. Тернопіль, вул. І.Франка,3, площею 1927,8 м.кв. в сумі 2433100 грн. без врахування ПДВ та площею 1294,4 кв.м. в сумі 1633680 грн. без врахування ПДВ.
Рішенням сесії Тернопільської міської ради від 06.06.2019 за №7/35/199 «Про приватизацію об'єкта комунальної власності» включено в перелік об'єктів, що підлягають приватизації та затверджено до приватизації шляхом викупу орендарем ТОВ «БонусМедікус» нежитлові приміщення за адресою: м. Тернопіль, м. Тернопіль, вул. І.Франка,3 загальною площею 3151,8 кв.м., а саме приміщення будівлі під літ.А загальною площею:2875,8 кв.м.; приміщення складу під літ.Б загальною площею: 65.9 кв.м.; приміщення пральні під літ.В загальною площею: 77.2 кв.м.; приміщення котельні під літ.Г загальною площею: 80.5 кв.м.; приміщення гаража під літ.Д загальною площею: 52.4 кв.м.
Постановою прокурора від 11.12.2019 приміщення комунальної власності за адресою м. Тернопіль, вул. І.Франка,3, загальною площею 3151,8 кв.м., а саме приміщення будівлі під літ.А загальною площею:2875,8 кв.м.; приміщення складу під літ.Б загальною площею: 65.9 кв.м.; приміщення пральні під літ.В загальною площею: 77.2 кв.м.; приміщення котельні під літ.Г загальною площею: 80.5 кв.м.; приміщення гаража під літ.Д загальною площею: 52.4 кв.м. визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42019211180000107 від 20.11.2019 року, оскільки воно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі було об'єктом кримінально протиправних дій.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 12 грудня 2019 року накладено арешт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019211180000107від 20.11.2019 року за ч.2ст.364 КК України на об'єкт нерухомості за адресою: м. Тернопіль, вул. І.Франка,3, загальною площею 3151,8 кв.м. що перебуває у комунальній власності Тернопільської міської ради шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування вказаним нерухомим майном, в тому числі заборони проведення реконструкції та інших будівельних робіт, вчинення реєстраційних дій та будь-яких інших дій щодо вказаного майна. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 20 січня 2020 року вказану ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2019 року залишено без змін. Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 лютого 2020 року, скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2019 року на вказаний об'єкт нерухомості. Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 04 лютого 2020 року у справі №607/2102/20 накладено арешт на об'єкт нерухомості за адресою: м. Тернопіль, м. Тернопіль, вул. І.Франка,3,загальною площею 3151,8 кв.м., а саме: приміщення будівлі під літ.А загальною площею:2875,8 кв.м.; приміщення складу під літ.Б загальною площею: 65.9 кв.м.; приміщення пральні під літ.В загальною площею: 77.2 кв.м.; приміщення котельні під літ.Г загальною площею: 80.5 кв.м.; приміщення гаража під літ.Д загальною площею: 52.4 кв.м., що перебуває у комунальній власності Тернопільської міської ради (м. Тернопіль, вул. Листопадова,5, код ЄДРПОУ 34334305), шляхом заборони відчуження, розпоряджатися та користуватися, в тому числі заборони проведення реконструкції та інших будівельних робіт, вчинення реєстраційних дій та будь-яких інших дій щодо вказаного майна.
Підстави, покладені в основу ухвали про арешт майна:
Єдиною обставиною, на яку послався слідчий суддя накладаючи арешт був факт визнання речовим доказом вказаного об'єкту нерухомості та проведення судових експертиз, в ході яких необхідно було отримати доступ до об'єкту нерухомості з метою його дослідження.
Обґрунтування даного клопотання:
1. В силу ч.2 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно із п.1 ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати серед іншого правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Тернопільською міською радою подавалось клопотання про скасування арешту, за результатами розгляду якого слідчий суддя встановив, що органом досудового розслідування проведено огляди приміщення із залученням експерта, який в свою чергу виконав будівельно-технічну експертизу та надіслав висновок слідчому. Водночас у задоволенні такого клопотання відмовлено, адже належним заявником у даному випадку має бути орендар - ТОВ «Бонус Медікус», що і стало поставою для звернення до суду із даним клопотанням.
За таких обставин вважаємо, що в подальшому застосуванні заходу щодо арешту приміщення комунальної власності за адресою м. Тернопіль, вул. І.Франка,3, загальною площею 3151,8 кв.м. відпала потреба, адже об'єктивна доцільність заборони розпоряджатись та користуватись нерухомістю для задоволення інтересів слідчого, прокурора (досудового розслідування) станом на даний час перестала існувати.
2. Відповідно до п.6 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вже зазначалось обмеження прав орендаря внаслідок винесення ухвали слідчого судді про арешт на об'єкт нерухомості за адресою: м. Тернопіль, м. Тернопіль, вул. І.Франка,3,загальною площею 3151,8 кв.м. відбувалось з 12.12.2020 року по даний час.
Ухвала суду від 03 лютого 2020 року , якою скасовано арешт не була фактично виконана, адже таких захід забезпечення був поновлений вже на наступний день рішенням суду, яке переглядається у даному клопотанні.
З 12.12.2019 року по даний час ТОВ «Бонус Медікус» сплатило орендних платежів на суму 328 571,8 грн.
Загалом, в період діяльності ТОВ «БонусМедікус» до місцевого бюджету систематично сплачувались платежі по орендній платі загальна сума за 2016-2020 рік яких склала 9 492 141,34 грн.
ТОВ «Бонус Медікус» до Тернопільської міської ради подано Лист-претензія про внесення змін до договору оренди та стягнення з орендодавця суми переплати орендної плати за договором оренди в розмірі 328 571,8 грн. у випадку подальшого обмеження прав ТОВ «Бонус Медікус», як сторони договору оренди.
Дана вимога вмотивована наступним:
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренд державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Частинами 3, 4 ст. 762 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
Частинами 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Частиною 6 ст. 762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Норма права, закріплена в ч. 6 ст. 762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Таким чином, фактичні обставини справи та ухвала слідчого судді від 04 лютого 2020 року у справі №607/2102/20 про заборону відчуження, розпоряджатися та користуватися, в тому числі заборону проведення реконструкції та інших будівельних робіт, вчинення реєстраційних дій та будь-яких інших дій щодо вказаного майна свідчать про об'єктивну неможливість використовувати об'єкт оренди через обставини, за які не відповідає ні Тернопільська міська рада ні ТОВ «Бонус Медікус».
Внаслідок зазначеного обов'язок Тернопільської міської ради, як орендодавця повернути із місцевого бюджету 328 571,8 грн. суми переплати орендної плати є обґрунтованим зі сторони ТОВ «Бонус Медікус», про що свідчать законодавчі норми Цивільного кодексу України.
Тому, негативні наслідки арешту майна для його власника в особі територіальної громади яку представляє Тернопільська міська рада є очевидними та неспівмірними із завданнями досудового розслідування, яке зводиться до обвинувачення окремих посадових осіб в замаху на злочин, тобто вчинення суспільно небезпечного діяння яке не потягло матеріального збитку для інтересів суспільства, держави, окремих осіб тощо.
Більше того, негативні наслідки для орендаря є також невиправданими в контексті ст.1 Протоколу 1 Конвенції щодо втручання у володіння та користування майном.
ТОВ «Бонус Медікус» взагалі не може проводити свою діяльність у сфері надання медичних послуг, адже єдиним активом що використовується є приміщення лікарні. Однак тривале обмеження та заборона користуватися об'єктом нерухомості фактично ставить під загрозу подальшої діяльності та існування товариства взагалі.
3. Відповідно до п.5 ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати серед іншого розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Подія, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019211180000107 від 20.11.2019 року мала місце з вересня 2017 року по червень 2019 року. Учасниками кримінального провадження є директор ТОВ «Бонус Медікус». Однак, 21.11.2019 року відбулась зміна засновників та директора вказаного підприємства, про що внесено відомості до Єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.
Таким чином, станом на даний час, жодного відношення ТОВ «БонусМедікус» її засновник, директор до ймовірного вчинення кримінального правопорушення не має та не може мати. Тому, позбавлення за ухвалою слідчого судді права розпорядження та користування майном посадових осіб ТОВ «Бонус Медікус», які не є, та не можуть бути учасниками протиправних дій є неспівмірним із завданнями кримінального провадження. Більше того, як вже зазначалося предмет злочину - майно не вибуло із власності територіальної громади, адже рішення сесії Тернопільської міської ради від 06.06.2019 за №7/35/199 «Про приватизацію об'єкта комунальної власності» яким включено в перелік об'єктів, що підлягають приватизації та затверджено до приватизації шляхом викупу орендарем ТОВ «БонусМедікус» нежитлових приміщень за адресою: м. Тернопіль, м. Тернопіль, вул. І.Франка,3 загальною площею 3151,8 кв.м. не реалізоване. Тому, при винесенні обвинувального вироку щодо посадових осіб ТОВ «Бонус Медікуc» не може стати наслідком конфіскації, як виду покарання вчинення ЗАМАХУ на злочин або спеціальної конфіскації арештованого майна.
На підставі викладених обставин, дотримуючись вимог ст. 41 Конституції України, на час розгляду вказаного клопотання відпала необхідність в застосуванні арешту нерухомого майна, оскільки органом досудового розслідування не доведено, що у нього існує потреба в подальшому застосуванні арешту, а накладений на спірну нерухомість арешт обмежує права з користувача такого майна - ТОВ «Бонус Медікус»».
Представник Тернопільської міської ради, яка є власником арештованого майна до суду не з'явився, однак надав письмові пояснення щодо клопотання у яких зазначено наступне: «До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду звернувся керівник товариства з обмеженою відповідальністю «Бонус Медікус» з клопотанням про скасування арешту майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019211180000107 від 20.11.2019 року, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 04 лютого 2020 року, шляхом заборони відчуження, розпоряджатися та користуватися, в тому числі заборони проведення реконструкції та інших будівельних робіт, вчинення реєстраційних та будь-яких інших дій щодо об'єкта нерухомості за адресою: м. Тернопіль, вул. І. Франка, будинок 3, загальною площею 3151,8 кв.м.
Тернопільська міська рада підтримує подане клопотання та просить суд звернути увагу на наступне: Частиною першою статті 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч. 3 статті 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 13 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» розгляд питання щодо скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 174 КПК. Слідчий суддя скасовує цей захід забезпечення лише у випадку надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи:
1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна;
2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Необхідно наголосити, що вказаний об'єкт нерухомості з урахуванням приписів статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить на праві комунальної власності Тернопільській міській територіальній громаді.
Згідно статті 143 Конституції України територіальні громади міст безпосередньо або через утворювані ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, вирішують інші питання місцевого значення, віднесенні законом до їхньої компетенції.
В Конституції України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ч.1 статті 144).
Стаття 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності, зокрема, на рухоме і нерухоме майно, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, нежитлові приміщення, та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до частини 5 статті 60 цього Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Згідно з п. 30 ч. 1 статті 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Звертаємо увагу слідчого судді на ту обставину, що жодне з рішень Тернопільської міської ради чи її виконавчого комітету, прийняття яких було покладено в основу тверджень органу досудового розслідування про порушення посадовими особами міської ради вимог законодавства та підставою відкриття кримінального провадження №42019211180000107 від 20.11.2019 року, за увесь період проведення слідчих та інших дій не оскаржено в судовому порядку, не визнано судом незаконним та не скасовано. Отже, це свідчить про безпідставність тверджень сторони обвинувачення про допущені посадовими особами міської ради порушення законодавства, а вказані рішення відповідно до вимог частини першої статті 144 Конституції України є обов'язковими до виконання.
Одним з доводів слідчого судді щодо необхідності накладення арешту на майно було те, що посадові особи Тернопільської міської ради зловживають своїм службовим становищем всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для себе та юридичної особи. При цьому, конкретні факти будь-яких зловживань службовими особами міської ради відсутні, об'єкт нерухомості за адресою м. Тернопіль, вул. І. Франка, будинок, 3, загальною площею 3151,8 кв.м, був і перебуває у комунальній власності, що у свою чергу спростовує обґрунтування, які наведені в ухвалі слідчого судді від 04.02.2020 року.
Станом на даний час в кримінальному провадженні змінено правову кваліфікацію. За даними ГУНП в Тернопільській області у провадженні слідчого управління перебуває кримінальне провадження №42019211180000107 від 20.11.2019 року, в рамках якого повідомлено про підозру колишньому керівнику ТОВ «БонусМедікус» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відповідальну на замовлення ТОВ «БонусМедікус» за здійснення технічного нагляду на об'єкті реконструкції. Тобто, за увесь вказаний період часу з дня реєстрації даного кримінального провадження органом досудового розслідування не оголошено про підозру жодній посадовій особі Тернопільської міської ради, що свідчить про відсутність тих юридичних підстав та фактичних обставин, на які посилався слідчий суддя, приймаючи рішення щодо необхідності накладення арешту на майно комунальної власності.
Частиною першою статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Зокрема, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Водночас, підтверджень наявності вказаних підозр чи намірів органу місцевого самоврядування, які б визначали об'єктивну необхідність їх запобігання, в ухвалі слідчого судді не наведено, зловживання владою або службовим становищем, умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, завдання істотної шкоди, жодним чином не підтверджені і слідчим суддею не встановлені.
Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді від 04.02.2020 року, однією з підстав накладення арешту на майно слідчий суддя вказав «проведення у кримінальному провадженні судових експертиз, в яких необхідно отримати доступ до даного об'єкту нерухомості з метою його дослідження». Отже, метою накладення арешту було збереження речового доказу для проведення щодо нього усіх необхідних слідчих дій та експертиз, оскільки, на думку органу досудового розслідування, існує ризик відчуження цього об'єкту. У зв'язку з цим необхідно врахувати, що з часу накладення арешту в даному кримінальному провадженні призначено та проведено будівельно-технічну експертизу та оціночно-будівельну експертизу. Таким чином, завдання, для якого накладався арешт, слід вважати виконаним, що підтверджує в даному контексті відсутність потреби та доцільності подальшого застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, які одночасно є однією з визначених статтею 174 КПК України підстав для його скасування.
Крім того, фактичне позбавлення органу місцевого самоврядування, як власника, та товариства з обмеженою відповідальністю «Бонус Медікус», як орендаря, можливості реалізації своїх прав щодо володіння та користування приміщеннями по вул. І.Франка, 3 несе реальну загрозу не лише фізичного руйнування та суттєвого зниження економічної вартості комунального майна, а також спричинення збитків територіальній громаді через відсутність надходжень до місцевого бюджету внаслідок недоотримання орендної плати.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Статтями 7 та 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи наведене, вважаємо, що в даному випадку наявні достатні правові підстави для задоволення клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Бонус Медікус» про скасування арешту на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Тернопіль, вул. І. Франка, будинок 3, загальною площею 3151,8 кв.м».
Прокурор заздалегідь повідомлений про розгляд клопотання про скасування арешту на майно. Однак, він у судове засідання не прибув, про причини не повідомив, тому є підстави вважати, що він не з'явився до суду без поважних причин, оскільки про такі не повідомив. В контексті ч.1 ст.172 КПК України неприбуття прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.
Крім цього, прокурор письмових заперечень щодо клопотання про скасування арешту на майно до суду не подав.
Проаналізувавши вище наведене, а також додатки до клопотання, яким обґрунтовано і доведено зазначені у ньому мотиви, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
На підставі ч.2 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається за участю власника майна. Клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Із змісту ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року, ЄУН - 607/2102/20, вбачається, що в ній лише зазначено посилання на ст.172 КПК України, яка передбачає можливість розгляду клопотання про накладення арешту на майно без повідомлення власника та користувача майна. Однак, питання щодо з'ясування чи наявні підстави для розгляду клопотання про накладення арешту без участі власника та користувача майна не вирішувалося. Зокрема, не було встановлено необхідності та можливості розгляду клопотання про накладення арешту майна без участі власника, користувача з метою забезпечення арешту майна, як це передбачено ч.2 ст.172 КПК України. Тобто, про таку необхідність та можливість відповідне рішення не приймалось, в ухвалі таке рішення не мотивовано. Отже, клопотання про накладення арешту на майно, всупереч вимогам ч.2 ст.172 КПК України було розглянуто без участі власника майна.
Згідно з ст.174 КПК України власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту повністю або частково.
Слідчий суддя вважає, що майно вказане у клопотанні про накладення арешту не могло бути приховане, пошкоджене, піддане псуванню, знищене, чи перетворене із завданням шкоди, оскільки є нерухомим і, згідно із договором, на орендаря покладені обов'язки та передбачена відповідальність за його збереження, а також, не можливе його відчуження. Крім цього, продаж майна, що перебуває у державній чи комунальній власності може відбуватися лише в спеціально передбаченому чинним законодавством порядку, що унеможливлювало його відчуження у короткий строк, тому не було підстав для розгляду клопотання про накладення арешту без виклику учасників зазначених у ч.1 ст.172 КПК України.
В контексті гарантій передбачених статтями 8, 129 Конституції України, які є нормами прямої дії і мають вищу юридичну силу, слідчий суддя, керуючись верховенством права, здійснюючи правосуддя на основних засадах здійснення судочинства, дотримуючись загальних засад кримінального провадження встановлених ст.7 КПК України, якою передбачено, що зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, недоторканість права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та інші, прийшов до переконання, що розгляд клопотання про арешт майна необхідно проводити з участю власника і користувача майна, або за наявності відомостей про належне їх повідомлення про розгляд такого клопотання.
Відповідно до положень статті 41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу Конвенції, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Смирнов проти України» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав.
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Крім того слід зазначити, що відповідно до п.6 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема наслідки арешту майна для третіх осіб.
Із змісту клопотання вбачається, що з 12.12.2019 року по даний час ТОВ «Бонус Медікус» сплатило орендні платежі.
Загалом, в період діяльності ТОВ «БонусМедікус» до місцевого бюджету систематично сплачувались платежі по орендній платі загальна сума за 2016-2020 рік яких склала 9 492 141,34 грн.
ТОВ «Бонус Медікус» до Тернопільської міської ради подано Лист-претензія про внесення змін до договору оренди та стягнення з орендодавця суми переплати орендної плати за договором оренди в розмірі 328 571,8 грн. у випадку подальшого обмеження прав ТОВ «Бонус Медікус», як сторони договору оренди.
Слідчий суддя вважає, що в даному випадку необхідно забезпечити право власника та користувача майна реалізувати їх права та захищати свої інтереси у суді.
Крім цього, відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Проаналізувавши наведене у сукупності слідчий суддя прийшов до переконання, що, оскільки клопотання про арешт на приміщення будівлі під літерою А загальною площею 2875,8 кв.м.; приміщення складу під літерою Б загальною площею 65,9 кв.м; приміщення пральні під літерою В загальною площею 77,2 кв.м.; приміщення котельні під літерою Г загальною площею 80,5 кв.м.; приміщення гаража під літерою Д загальною площею 52,4 кв.м., що знаходиться за адресою місто Тернопіль вулиця І.Франка, будинок №3 і є власністю Тернопільської міської ради та перебуває в оренді ТОВ «Бонус Медікус», розглянуто без участі представників власника і користувача майном, тобто не було враховано вище наведених мотивів, а накладенням арешту надмірно обмежено діяльність орендаря та суттєво позначилося на інтересах власника і користувача.
Крім цього, досудове розслідування кримінального провадження триває більше десяти місяців, що надмірно обмежує права власника і користувача майна тривалий час та суттєво позначилося на інтересах власника і користувача.
Отже, клопотання підлягає до часткового задоволення для застосування найменш обтяжливого способу арешту майна. Слідчий суддя вважає, що таким способом арешту є заборона розпорядження майном, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Керуючись статтями 8, 41, 62, 64, 129 Конституції України, главою 17 «Арешт майна» КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання задовільнити частково.
Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року, ЄУН - 607/2102/20 на об'єкт нерухомості загальною площею 3151,8 кв.м., а саме: приміщення будівлі під літерою А загальною площею 2875,8 кв.м.; приміщення складу під літерою Б загальною площею 65,9 кв.м; приміщення пральні під літерою В загальною площею 77,2 кв.м.; приміщення котельні під літерою Г загальною площею 80,5 кв.м.; приміщення гаража під літерою Д загальною площею 52,4 кв.м., що знаходиться за адресою місто Тернопіль вулиця І.Франка, будинок №3 і є власністю Тернопільської міської ради та на даний час перебуває в оренді ТОВ «Бонус Медікус» в частині володіння, користування і проведення будівельних робіт.
В задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
Копію ухвали надіслати особам, які не прибули в суд для участі у розгляді клопотання.
Ухвала остаточна оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1