09 жовтня 2020 року Справа №160/12615/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі заяву про самовідвід головуючої судді у справі № 160/12615/20 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради в особі Постійної комісії з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.10.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради в особі Постійної комісії з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування Дніпровської міської ради, в якій позивачі просять:
- визнати протиправною бездіяльність Постійної комісії з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування Дніпровської міської ради щодо не погодження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розміру пайового внеску пайової участі по об'єкту: «Реконструкція будівлі АДРЕСА_1 під магазин» та визнати протиправними дії Постійної комісії з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування Дніпровської міської ради щодо повернення до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету з підстав урегулювання правових питань документів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо погодження розміру пайового внеску пайової участі по об'єкту: «Реконструкція будівлі АДРЕСА_1 під магазин» та зобов'язати Постійну комісію з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування Дніпровської міської ради погодити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розмір пайового внеску пайової участі по об'єкту: «Реконструкція будівлі АДРЕСА_1 під магазин».
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2020 року, зазначена вище справа, була розподілена судді Лозицькій І.О.
09.10.2020 року суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О. подала заяву про самовідвід.
В обґрунтуванні заяви про самовідвід, зазначено, що як вбачається з матеріалів справи № 160/12615/20, позов подано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради в особі Постійної комісії з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У провадженні судді раніше перебувала адміністративна справа № 160/240/19 за позовом Приватного підприємства “Рось” до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, яким адміністративний позов - задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року в адміністративній справі №160/240/19 - скасовано.
У задоволенні позову Приватного підприємства “Рось” до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
З офіційної веб-сторінки Вищої ради правосуддя, стало відомо, про звернення з заявою (скаргою) Дніпровської міської ради за підписом голови Філатова Б.А. на дії судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької Ірини Олександрівни.
З урахуванням вищевикладених обставин, які можуть викликати сумнів у сторін щодо неупередженості при розгляді зазначеної справи, суддею Лозицькою І.О., заявлено самовідвід.
При вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу судді, суд виходить з наступного.
За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013р., неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Принципи об'єктивності визначені у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» та рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб'єктивно вільним від упередженості в результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.
Статтею 2 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також «ЄСПЛ») є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Зважаючи на вказані обставини, аналіз норм чинного законодавства України, Бангалорські принципи поведінки суддів, Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практику Європейського суду з прав людини та з урахуванням приписів статей 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення неупередженості у розгляді справи №160/12615/20 та виключення будь-яких сумнівів щодо дотримання судом принципів законності, неупередженості та об'єктивності за результатами розгляду цієї справи, суд вважає, що подана заява судді Лозицької І.О. про самовідвід є вмотивованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 36, 39, 40, 41, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву про самовідвід судді Лозицької І.О. у справі № 160/12615/20 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради в особі Постійної комісії з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Передати для вирішення питання щодо її подальшого перерозподілу між суддями, в порядку встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили в порядку приписів статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька