05 жовтня 2020 року Справа № 160/8660/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “СВІТАГРО-ПЛЮС” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.07.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “СВІТАГРО-ПЛЮС” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування від 03.07.2020 № 1695060/41854544, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 30.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписану ТОВ “Світагро-Плюс” (код ЄДРПОУ 41854544) податкову накладну № 4 від 30.06.2020 (реєстраційний номер 9150061586) датою її фактичного надходження - 30.06.2020.
В обґрунтування позову зазначено, що товариство є добросовісним платником податків та дотримується усіх вимог чинного законодавства, займаючись тільки законною господарською діяльністю та здійснюючи реальні господарські операції, у зв'язку з чим, у товариства наявні всі підтверджуючі з цього приводу документи, а висновки контролюючого органу про ризиковість операцій є безпідставними та необґрунтованими. Позивач звертає увагу, що сукупність вищенаведених та наданих первинних документів, підтверджують реальність господарських операцій ТОВ «Світагро- Плюс» з контрагентом щодо надання послуг оренди. Факт надання послуг зумовлював обов'язок позивача в силу вимог п. 187.1, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 Податкового кодексу України сформувати та направити для реєстрації спірну податкову накладну, тобто за правилом "першої події", що в даному випадку і було виконано позивачем шляхом подання податкової накладної для реєстрації в Реєстрі. Позивач неодноразово вказує, що ним було подано усі необхідні документи для реєстрації ПН, у зв'язку із чим додає до позову відповідні первинні документи.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/8660/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 30.07.2020 р.
Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у судове засідання, яке призначено на 26.08.2020 р. о 10:30 год.
У судове засідання 26.08.2020 р. представники відповідачів не прибули. Для повторного виклику сторін, розгляд справи відкладено до 11:00 год. 14.09.2020 р.
07.09.2020 р. від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву.
Так, ДПС України позовні вимоги не визнає та просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Зобов'язання зареєструвати накладну є похідною вимогою до ДПС України від вимог до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області, заперечуючи проти вимог позову вказує, що за результатами розгляду Комісією документів, наданих платником, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.06.2020 р. №4, у зв'язку з ненаданням ТОВ «Світагро-Плюс» первинних документів щодо надання послуг з оренди трактору колісного марки John Deere 8335R за квітень-червень 2020 для ТОВ «Агрогрупа Деметра», а саме: відсутні свідоцтва на право власності ТЗ, що надаються в оренду для ТОВ «Агрогрупа Деметра», відсутні акти приймання-передачі від ТОВ «Отп Лізинг» (35912179) м.Київ до ТОВ «Світагро-Плюс» відповідно до рамкового договору фінансового лізингу №5411-FL від 06.09.2019 р., відсутні документи щодо транспортування та переміщення наданих в оренду ТЗ. У зв'язку із чим, вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
У судове засідання 14.09.2020 р. позивач не прибув, надіслав заяву про відкладення судового засідання, у зв'язку із чим розгляд справи було відкладено до 10:30 год. 23.09.2020 р.
Для надання додаткових доказів по справі, судове засідання 23.09.2020 р. було відкладено до 13:40 год. 05.10.2020 р.
05.10.2020 р. від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Судом під час розгляду даної справи враховані положення постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19» та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.
Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що судом надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому вирішив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами.
З огляду на положення ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ТОВ «Світагро-Плюс» (код ЄДРПОУ 41854544) зареєстровано юридичною особою приватного права 09.01.2018 р. та перебуває на обліку в Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податку на додану вартість з 01.07.2018 р.
Основним видом діяльності позивача згідно КВЕД є 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.
На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.06.2020 року №4.
З квитанції від 30.06.2020 р., яка надійшла у відповідь, встановлено, що документ прийнято, проте реєстрація ПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.31 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання зазначеного 30.06.2020 р. позивач направив повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію якої зупинено та у порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, в електронному вигляді подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області копії документів, що підтверджують здійснення господарської операції (кількість додатків 12 шт.).
Рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.07.2020 року № 1695060/41854544 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 30.06.2020 р. з підстави ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції. Складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
В графі «додаткова інформація» спірного рішення зазначено «техпаспорти на ТЗ, акти приймання-передачі ТЗ, щодо транспортування та переміщення».
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової служби України, рішенням якої від 15.07.2020 року №34569/41854544/2 скарга ТОВ «Світагро-Плюс» залишена без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації РК в ЄРПН, - без змін.
Досліджуючи оскаржуване рішення на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (надалі - Порядок №1165).
За змістом п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1). показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Згідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Водночас, у Додатку №1 до Порядку №1165 встановлені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:
1.Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно до п. 8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
За змістом п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягам операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1)номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування:
2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/роз рахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 25 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п. 26 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
При цьому, законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації, без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платникам податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органам рішення про реєстрацію податкової накладної.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
З наданих позивачем пояснень, господарські відносини, які передували винесенню оскаржуваного рішення, полягають у наступному.
01.04.2020 між ТОВ «Світагро-плюс» (Орендодавець) та ТОВ «Агрогрупа Деметра» (Орендар) було укладено Договір №01/01/04, згідно якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в строкове платне користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми, а Орендар зобов'язується прийняти техніку Орендодавця та сплачувати Орендодавцеві орендну плату за її використання.
Пунктом 1.1.1 передбачено перелік техніки, що передається в оренду.
ТОВ «Світагро-плюс» виконало своє зобов'язання по передачі техніки в оренду, що підтверджено актом приймання передачі від 01.04.2020 р.
Пунктом 5.1 договору передбачено, сторони домовились, що орендна плата за договором зазначається сторонами в акті приймання-передачі надання послуг, що виставляється щоквартально.
На виконання умов п.5.1 договору сторонами було складено акт надання послуг № 8 від 30.06.2020 р., за умовами якого підтверджено надання послуг з оренди за квітень - червень 2020 р. загальна сума - 2 592 000,00 грн. в т. ч. ПДВ - 432 000,00 грн.
Згідно платіжного доручення №2124 від 16.04.2020 р. та листа №16/04-01 від 16.04.2020 р. ТОВ «Агрогрупа Деметра» перерахувала аванс в сумі 8500,00 грн. в т.ч. ПДВ 1416,67 грн. по Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів №01/01/04 від 01.04.2020 р.
На дану попередню оплату була виписана податкова накладна №1 від 16.04.2020 р. на загальну суму 8500,00 грн. в т.ч. ПДВ 1416,67 грн. 30 червня 2020 року було виписано Акт надання послуг №8 на загальну суму 2592000,00 грн. в т.ч. ПДВ 432000,00 грн.
На різницю (за вирахуванням авансу 8500,00 грн.) була виписана податкова накладна №4 від 30.06.2020 року на загальну суму 2 583 500,00 грн. в т.ч. ПДВ 430 583,33 грн.
Позивач вказує, що на підтвердження зазначених господарських операцій, разом із повідомленням податковому органу були надані:
договір купівлі продажу №13242 АТ від 31.05.2018р, ВН № 350536 від 26.07.2018 р., свідоцтва про реєстрацію машин (підтвердження права власності на с/г техніку);
договір про перевезення вантажів та ТТН (підтвердження факту переміщення с/г техніки);
договір оренди № 01/26/07 від 26.07.2018р. (підтвердження місця розташування с/г техніки);
рамковий договір фінансового лізингу № 5411-FL від 06.09.2019 р., додаткова угода № 1 від 30.09.2019 р. (підтвердження наявності с/г техніки);
платіжне доручення № 2124 від 16.04.2020 р., лист № 16/04-1 від 16.04.2020 р., (факт попередньої оплати по договору оренди № 01/01/04);
договір оренди № 01/01/04 від 01.04.2020 р., акт приймання передачі техніки від 01.04.2020 р.;
акт надання послуг № 8 від 30.06.2020 р.;
форма 20 ОПП № 9067042480 від 31.03.2020р.
Суд зазначає, що належні докази подання саме цих первинних документів (роздруківки з програмного забезпечення з переліком надісланих та отриманих податковим органом документів обліку) в матеріалах справи відсутні.
Крім того, з наведених позивачем пояснень вбачається, що ним не були подані у повному обсязі первинні документи, достатні для реєстрації спірної податкової накладної, а саме: відсутні свідоцтва на право власності ТЗ, що надаються в оренду для ТОВ «Агрогрупа Деметра», відсутні акти приймання-передачі від ТОВ «Отп Лізинг» (35912179) м.Київ до ТОВ «Світагро-Плюс» відповідно до рамкового договору фінансового лізингу №5411-FL від 06.09.2019 р., відсутні документи щодо транспортування та переміщення наданих в оренду ТЗ.
Саме відсутність цих документів слугувала відмовою в реєстрації спірної ПН.
Також вказані документи не були долучені позивачем до скарги на рішення про відмову в реєстрації ПН.
Суд наголошує, що подання певних документів до суду, не спростовує їх подання до податкового органу з метою реєстрації податкової накладної.
Згідно правової позиції колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованій та викладеній у постанові від 25.10.2019 р. по справі №0340/1834/18 (провадження № К/9901/8458/19), з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб'єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.
Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від . безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалась Верховним Судом при розгляді подібних спорів (зокрема у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18 та від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18), що вказує про формування сталої судової практики з даного питання.
В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19) було зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності, формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Судом встановлено, що в квитанції про зупинення податкової накладної, складеної на отримувача послуг ТОВ «Агрогрупа Деметра» міститься посилання контролюючого органу щодо відповідності господарської операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та пропозицію надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
А також вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.31 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суб'єкта владних повноважень про відмову в реєстрації ПН містить чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, що вказана у графі «додаткова інформація», а саме ненадання позивачем техпаспортів на ТЗ, актів приймання-передачі ТЗ, щодо транспортування та переміщення.
Відтак, суд дійшов висновку, що податковим органом виконані законодавчо встановлені вимоги щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.
Разом з тим, позивачем жодним чином не спростовані висновки податкового органу про відповідність господарської операції п. 1 Критеріїв ризиковості.
З огляду на зазначене, суд не вбачає в даному випадку недотримання контролюючим органом принципу правової визначеності під час прийняття рішення щодо відмови в реєстрації спірної накладної.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вирішенні справи судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У відповідності до вимог ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “СВІТАГРО-ПЛЮС” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова