09 жовтня 2020 року Справа №1062вр-20/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місце знаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) на підставі виконавчого напису нотаріуса від 13 січня 2017 року № 355 про стягнення заборгованості по Кредитному договору № 500476672 в загальній сумі 19 210,60 грн., -
06.10.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місце знаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053), у виконавчому провадженні № 60909747, яке перебуває у Приватного виконавця Ванжи Олександра Володимировича та відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса від 13 січня 2017 року № 355 про стягнення заборгованості по Кредитному договору № 500476672 в загальній сумі 19 210,60 грн.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №1062вр-20/160 передані до розгляду судді Віхровій В.С.
Згідно з ч. 2 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи у взаємозв'язку із нормами закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судового засідання для вирішення питання, яке постало до розгляду, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих написів нотаріусів.
За приписами ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.
Звернення до адміністративного суду реалізовується шляхом пред'явлення відповідного адміністративного позову, відкриття провадження у адміністративній справі та прийняттям адміністративним судом постанови, яка після набрання законної сили, підлягає примусовому виконанню шляхом видачі виконавчого листа та пред'явлення його до примусового виконання.
Розділом IV КАС України регламентовані процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, згідно з ч. 1 ст. 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
З огляду на правову конструкцію зазначеної норми, положення ст. 379 КАС України стосовно заміни сторони виконавчого провадження застосовуються лише у разі, якщо таке виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення, прийнятого у відповідній адміністративній справі, яке набрало законної сили та за яким видано виконавчий лист. Можливості розгляду за правилами адміністративного судочинства питання заміни сторони у виконавчому провадженні, яке відкрито не на підставі судового рішення, КАС України не передбачає.
Разом з тим, заявник звернувся до адміністративного суду із заявою, в якій просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні, яке відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса, а не на підставі судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
За приписами ч. 2 ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, яка є чинною з 15 грудня 2017 року, процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Отже, Цивільним процесуальним кодексом, на відміну від Кодексу адміністративного судочинства, з 15 грудня 2017 року передбачена можливість заміни сторони виконавчого провадження не лише при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та їх посадових осіб.
Таким чином, вимога про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) у виконавчому провадженні № 60909747 не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено лише вирішення питань, пов'язаних саме з виконанням судових рішень в адміністративних справах, тоді як питання щодо заміни сторони у даному виконавчому провадженні підлягає вирішенню за нормами ч. 2 ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України.
При цьому, посилання заявника на судову практику (рішення Верховного Суду по справі №6-122цс13) є безпідставними, оскільки в цій справі спір вирішувалась за нормами ЦК України. Крім того, на час спірних відносин, що викладені у вказані постанові Верховного Суду діяла норма КАС України у попередніх редакціях, що на відміну від статті 379 КАС України в редакції з 15 грудня 2017 року не містили застереження про подання заяви до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Одночасно і ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року не містив норми, аналогічній ч. 2 ст. 446, яка діє з 15 грудня 2017 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що питання заміни сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса від 13 січня 2017 року № 355 віднесене до юрисдикції місцевих загальних судів за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса в порядку цивільного судочинства за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно ч.2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З урахуванням вказаних вище правових норм, оскільки статтею 379 КАС України не передбачено вирішення адміністративними судами питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, яке відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса, суд доходить висновку про повернення заяви без розгляду на підставі ст.167 КАС України як такої, що є безпідставною та необґрунтованою.
Суд звертає увагу на складову, закріплену у статті 6 Конвенції - вимогу щодо законності суду, тобто суду, встановленого законом. Це поняття включає організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції) складову. Порушення під час визначення юрисдикції суду безумовно призводить до порушення права на справедливий суд.
Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Таким чином, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначаються Конституцією та законами України.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст. ст. 90, 167, 248, 294, 379 КАС України, суддя, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місце знаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) на підставі виконавчого напису нотаріуса від 13 січня 2017 року № 355 про стягнення заборгованості по Кредитному договору № 500476672 в загальній сумі 19 210,60 грн., - повернути без розгляду.
Копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова