30 вересня 2020 року Справа № 160/8577/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра (вул. Челюскіна, 1, м. Дніпро, 49000) про зобов'язання вчинити певні дії,-
27.07.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра, в якому позивач просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра подання щодо повернення позивачу, ОСОБА_1 , безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3574 грн. 60 коп. (три тисячі п'ятсот сімдесят чотири гривень 60 копійок) та стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань сплачений судовий збір.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач придбав нерухоме майно - квартиру вперше, внаслідок чого не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Проте, під час нотаріального посвідчення договору позивача зобов'язали сплатити зазначений платіж. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів. Відповідачем відмовлено у задоволенні вказаної заяви, що стало підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 31.07.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра.
31.08.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що діючим законодавством України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не передбачено порядок повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, а тому Управління вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
11.06.2020 ОСОБА_1 вперше придбала нерухоме майно - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Агеєнко В.О. та зареєстровано в реєстрі за №1293.
Покупцем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3574,60 гривень внесення якого передбачено чинним законодавством України.
Згідно квитанції №033110005 від 12.06.2020 позивачем сплачено збір в ПФ з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, що складає 3574 грн. 60 коп. (три тисячі п'ятсот сімдесят чотири гривень 60 копійок).
16.06.2020 позивач звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просила повернути сплачені кошти в сумі 3574,60 грн. за майно, придбане вперше.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що підстав для повернення помилково перерахованих коштів зі сплати вказаного збору немає, тому питання повернення збору можливо вирішити лише в судовому порядку, інше чинним законодавством не передбачено.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача, звернулась з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740(далі - Порядок).
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм вбачається, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Оскільки, як встановлено в ході судового розгляду справи та підтверджено належними доказами, позивач придбала вищезазначене житло вперше, вона не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787(далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області покладено обов'язок щодо формування та надання до органу Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Крім того, в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, підлягає врахуванню правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, посилання у відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на неможливість перевірки інформації щодо придбання позивачем квартири вперше, як на підставу для відмови в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року (справа № 819/1498/17) та 31.01.2018 року (справа №819/1667/17), від 20.02.2018 року (справа №819/1730/17).
В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В порушення зазначених норм відповідачем не доведено суду правомірність своїх дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1776001815.1 від 20.07.2020, копія якої міститься в матеріалах справи.
Таким чином, суд вважає за необхідне, стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 840, 80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра (вул. Челюскіна, 1, м. Дніпро, 49000) про зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра подання щодо повернення позивачу, ОСОБА_1 , безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3574 грн. 60 коп. (три тисячі п'ятсот сімдесят чотири гривень 60 копійок).
Стягнути за рахунку бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49001, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) відповідно до квитанції №0.0.1776001815.1 від 20.07.2020, копія якої міститься в матеріалах справи.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко