Справа №242/4023/20
Провадження №3/242/1713/20
іменем України
08 жовтня 2020 року м. Селидове
Суддя Селидівського міського суду Донецької області Коліщук З.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянки України,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ГП № 0552 від 07.09.2020 року, в ході перевірки господарської діяльності було встановлено, що надав послуги з перевезення громадян з м.Селидове до смт.Карлівка з метою отримання прибутку без оформлення ліцензії на проведення певного виду господарської діяльності, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У судове засідання правопорушник ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце і час розгляду справи, не з'явився, надав заяву в якій факт вчинення адміністративного правопорушення не визнав, просив справу розглянути в його відсутність, а тому відповідно до приписів ч.2 ст. 268 КУпАП України справа розглянута у його відсутності.
Суд дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП з наступних підстав.
Адміністративним правопорушенням за ч. 1 ст. 164 КУпАП є провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона вищезазначеного правопорушення, полягає у здійсненні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, або здійсненні господарської діяльності без одержання ліцензії, якщо така діяльність підлягає ліцензуванню відповідно до закону, а також здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, також без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Суб'єктом даного адміністративного правопорушення можуть бути фізичні особи, які досягли 18-літнього віку і зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, а також посадові особи юридичних осіб, які здійснюють діяльність без реєстрації або без відповідного дозволу (ліцензії).
Згідно ст. ст. 3, 42 ГК України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів з метою отримання прибутку, є підприємництвом, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями).
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про підприємництво» поняття «підприємництво» визначене як безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконання робіт, наданню послуг із метою одержання прибутку.
Натомість, по протоколу не надано доказів того, що автомобіль, був обладнаний для здійснення такого виду господарської діяльності як перевезення пасажирів, яким керував ОСОБА_1 , що існувала регулярність здійснення таких перевезень, що є обов'язковою ознакою здійснення господарської діяльності, що ОСОБА_1 отримував кошти за здійснення такого перевезення.
З наведеного вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно із вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
За вказаних обставин, відповідно до п.1ст.247КУпАП справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП,-
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя З.М. Коліщук