Справа № 761/3920/20
Провадження № 2/761/4271/2020
23 вересня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Горюк В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації,
05.02.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідача 1), ТОВ «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» (далі - відповідач 2), у якому просить суд:
- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 для забезпечення інтересів ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 », а саме: «…За її словами, мова йде про один з епізодів справи з нібито легалізації $ 406 млн. екс-першим віце-прем'єром ОСОБА_1 , екс-головою Міндоходів ОСОБА_5 і бізнесменом ОСОБА_6 шляхом покупки холдингу УМХ. «Реалізуючи злочинні наміри, в другій половині 2012 року ОСОБА_1 і ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та іншими учасниками злочинної організації, запропонували ОСОБА_2 і іншим бенефіціарним власникам групи компаній УМХ сприяти злочинній організації ОСОБА_7 і взяти участі у легалізації належних їй коштів більше $ 406 млн. шляхом складання низки угод з купівлі групи компаній УМХ», - стверджує прокурор.; За її словами, ОСОБА_2 та інші бенефіціари УМХ достовірно знали з різних джерел про участь ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 й інших осіб у складі злочинної організації та здійсненні ними злочинів проти державності. …№ Намагаючись забезпечити інтереси ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_8 у вересні 2014 року вирішив використовувати свої службові повноваження всупереч інтересам державного банку щодо обігу на його користь активів групи компаній УМХ і заставного майна на суму $ 506 млн., тим самим той приєднався до злочинної організації», - стверджує прокурор. Вона вважає, що тим самим він діяв на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та інших учасників злочинної організації…»;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора протягом 5 календарних днів з дня набрання рішення законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 для забезпечення інтересів ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 »;
- зобов'язати ТОВ «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» протягом 5 календарних днів з дня набрання рішення законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 користь ОСОБА_6 , ОСОБА_1 для забезпечення інтересів ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 »;
- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вищенаведена інформація, поширена відповідачами відносно позивача, є недостовірною, такою що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки в ній стверджується про порушення ним норм чинного законодавства, що створює враження про позивача як про злочинця, що у свою чергу руйнує оцінку його людських, ділових професійних якостей.
За вказаних обставин, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просить задовольнити з підстав, передбачених ст.ст. 3, 28, 32, 62, 68 Конституції України та ст.ст. 15, 277, 297, 299 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 07.02.2020 року було відкрито провадження в цивільній справі за даним позовом, розгляд якого вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
23.03.2020 року на адресу суду надійшов відзив Офісу Генерального прокурора на позовну заяву, в якому представник відповідача 1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
14.05.2020 року на адресу суду надійшов відзив представника ТОВ «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» на позов, в якому останній виклав свої заперечення проти задоволення позову.
Ухвала від 27.05.2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечував, щодо задоволення позовних вимог.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши представника позивача та представника Офісу Генерального прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті ТОВ «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 для забезпечення інтересів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 » в якій зазначена інформація наступного змісту: «…За її словами, мова йде про один з епізодів справи з нібито легалізації $ 406 млн. екс-першим віце-прем'єром ОСОБА_1 , екс-головою Міндоходів ОСОБА_5 і бізнесменом ОСОБА_6 шляхом покупки холдингу УМХ. «Реалізуючи злочинні наміри, в другій половині 2012 року ОСОБА_1 і ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та іншими учасниками злочинної організації, запропонували ОСОБА_2 і іншим бенефіціарним власникам групи компаній УМХ сприяти злочинній організації ОСОБА_7 і взяти участі у легалізації належних їй коштів більше $ 406 млн. шляхом складання низки угод з купівлі групи компаній УМХ», - стверджує прокурор.; За її словами, ОСОБА_2 та інші бенефіціари УМХ достовірно знали з різних джерел про участь ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 й інших осіб у складі злочинної організації та здійсненні ними злочинів проти державності. …№ Намагаючись забезпечити інтереси ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_8 у вересні 2014 року вирішив використовувати свої службові повноваження всупереч інтересам державного банку щодо обігу на його користь активів групи компаній УМХ і заставного майна на суму $ 506 млн., тим самим той приєднався до злочинної організації», - стверджує прокурор. Вона вважає, що тим самим він діяв на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та інших учасників злочинної організації…».
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що така інформація була озвучена прокурором, який представляв Генеральну прокуратуру України, в судовому засіданні яке відбулось 18.11.2019 р. в приміщенні Печерського районного суду м.Києва, під час розгляду клопотання начальника четвертого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим центрального апарату ДБР Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних ДБР, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Кулика К.Г. про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 18.11.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотання начальника четвертого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим центрального апарату ДБР Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних ДБР, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Кулика К.Г. про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначене клопотання подане в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р., як в ньому зазначено, за фактом створення у лютому 2010 р. колишнім Президентом України ОСОБА_7 та його оточенням злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинення таких злочинів в період з 2010 року по теперішній час на території України та інших держав, у т.ч. легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст. 255; ч.4 ст. 28, ч.5 ст. 191; ч.4 ст. 28, ч.3 ст.209; ч.4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 та іншими статтями Кримінального Кодексу України.
Згідно положень ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
У відповідності до вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Відповідно до положень ч.ч.1, 4, 5, 6, 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
За положеннями ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
При цьому, згідно роз'яснень, викладених у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Відповідно до ч.5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Під поширенням інформації слід розуміти викладення її в заявах, листах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Згідно частини 5 пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки, нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Вказана вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі.
Пунктом 18 вказаної Постанови визначено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК України, статті 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Пунктом 19 вказаної Постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до п.26 вказаної Постанови відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Таким чином, аналізуючи інформацію, яку позивач просить визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права, суд враховуючи положення зазначених вище актів законодавства, приходить до висновку, що дана інформація не може бути спростована, оскільки вона була озвучена прокурором в судовому засіданні 18.11.2019 р. під час розгляду клопотання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та зібрана в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р., а тому ця інформація не може вважатися в даному випадку тим поширенням в розумінні статті 277 ЦК України.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Офісу Генерального прокурора, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: