Справа № 761/1594/20
Провадження № 2/761/3857/2020
22 вересня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Горюк В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,
11.01.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) згідно з яким, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд: зобов'язати ФГВФО виплатити ОСОБА_1 111 167,75 грн. пені позачергово на підставі рішення Апеляційного суду м.Києва від 26.07.2016 р. по справі № 760/3379/15-ц.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з ПАТ «Дельта банк» уклав договір банківського вкладу (депозиту) у доларах США № 023-12506-250614 від 25.06.2014 р. сума вкладу 1 580 доларів США, процентна ставка 8% річних, строк повернення вкладу 26.11.2014 р. Крім того, між цими ж сторонами 26.06.2014 р. був укладений ще один договір банківського владу (депозиту) у євро № 003-12506-260614, сума вкладу становила 200 євро, процентна ставка 6 % річних, строк повернення вкладу 27.11.2014 р. При цьому, по закінченню строків договору позивач звернувся до банку для повернення сум його вкладів та нарахованих відсотків за користування, однак банк добровільно не повернув вказані вклади. Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 26.07.2016 р. було стягнуто з ПАТ «Дельта банк» на користь позивача 111 167,75 грн. пені. Для виконання вказаного рішення позивач звернувся до виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві, внаслідок чого було відкрито виконавче провадження. Разом з тим, 19.11.216 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві на адресу уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації АТ «Дельта банк» була направлення постанова про закінчення виконавчого провадження та оригінал виконавчого листа № 760/3579/15-ц виданого 06.09.2016 р. Солом'янського районного суду м.Києва. 16.03.2018 р. позивач звернувся до ФГВФО з заявою щодо включення його кредиторських вимог до загального реєстру акцептованих вимог кредиторів із майновими вимогами. В свою чергу, 19.04.2018 р. позивач отримав відповідь на його заяву, в якій було вказано, що його грошові вимоги за рішенням Апеляційного суду м.Києва від 26.07.2016 р. у справі № 760/3579/15-ц, були включені у сьому чергу.
Проте, позивач вважає, що дії відповідача є неправомірні, оскільки рішення суду виконується позачергово а не в сьомій черзі.
З урахуванням вказаних обставин, позивач просить стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належні йому кошти.
Ухвалою від 11.02.2020 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження повідомленням (викликом) сторін.
04.06.2020 р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому останній виклав свої заперечення проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 25.06.2014 р. між позивачем та ПАТ «Дельта банк» був укладений Договір банківського вкладу (депозиту) у доларах США № 023-12506-250614, за умовами якого позивач розмістив на депозитному рахунку депозитний вклад в іноземній валюті в сумі 1 580,00 доларів США на строк з 25.06.2014 р. по 26.11.2014 р. (включно) зі сплатою 8 % річних на момент укладання.
Крім того, між цими ж сторонами 26.06.2014 р. був укладений ще один Договір банківського вкладу у євро № 003-12506-260614, за умовами якого позивач розмістив на депозитному рахунку депозитний вклад в іноземній валюті в сумі 200,00 Євро на строк з 26.06.2014 р. по 26.11.2014 р. року (включно) зі сплатою 6 % річних на момент укладання.
Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи та є загальновідомою обставиною, згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 р. № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 р. № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ ««Дельта банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедура ліквідації АТ «Дельта банк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку Кадирова В.В. строком на 2 роки з 05.10.2015 р. по 04.10.2017 р. включно.
Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 26.07.2016 р. було стягнуто з ПАТ «Дельта банк» на користь позивача пеню в розмірі 111 167,75 грн. Вказана обставина не потребує доказуванню у відповідності до ч.6 ст. 82 ЦПК України.
Після набрання рішенням законної сили позивачем, у встановленому законом порядку, було отримано виконавчий лист від 26.07.2016 р., який з метою його примусового виконання був пред'явлений до Печерського районного відділу державної служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві.
15.09.2016 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено дану постанову на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк».
Однак, 19.11.216 р. державний виконавець направив на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» постанову про закінчення виконавчого провадження та оригінал виконавчого листа № 760/3579/15-ц виданого 06.09.2016 р. Солом'янського районного суду м.Києва.
Крім того, виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення № 619 від 20.02.2017 р. відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта банк» на два роки до 04.10.2019 р. та продовження повноваження ліквідатора АТ «Дельта банк» Кадирова В.В. на два роки до 04.10.2019 р.
16.03.2018 р. позивач звернувся до ФГВФО з заявою щодо включення його кредиторських вимог до загального реєстру акцептованих вимог кредиторів із майновими вимогами в обсязі згідно оригіналу виконавчого листа виданого 06.09.2016 р. Солом'янського районного суду м.Києва у справі № 760/3579/15-ц.
Так, 16.04.2018 р. ФГВФО було надано відповідь на заяву позивача від 18.03.2018 р., в якій було зазначено, що йго кредиторські вимоги за рішення Апеляційного суду и.Києва від 26.07.2016 р. у справі № 760/3579/15-ц щодо стягнення з ПАТ «дельта банк» на користь ОСОБА_1 включені 7 чергу.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон), який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Згідно положень ч.1, п.1 ч. 5 ст. 36 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та кредиторів банку.
При цьому, п.1 ч. 6 ст. 36 Закону визначено, що обмеження, встановлене п.1 ч. 5 ст. 36 Закону, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 27 Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно - правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії.
Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачу було виплачено гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму в розмірі 44 131, 36 грн., яку він отримав 12.06.2015 р. підчас дії тимчасової адміністрації банку.
Позивач вказує, що рішення Апеляційного суду м.Києва від 26.07.2016 р., яким стягнуто з ПАТ «Дельта банк» на користь позивача пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 111 167,75 грн., проте таке рішення Фондом не виконане.
При цьому, він наголошує, що його вимоги за вказаним рішення були внесені до сьомої черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів, проте він із таким рішенням не погоджується, та вважає його неправомірним, оскільки виконання рішення суду є обов'язковим і не передбачає черговості.
Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює покладені на нього законодавством владні повноваження щодо введення тимчасової адміністрації (ліквідації) банку та виплати відшкодування за вкладами в порядку встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», при цьому виплати за рахунок коштів ФГВФО будь-яких інших сум по невиконання зобов'язання банком перед його вкладниками та кредиторами встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не визначено.
Крім того, рішення Апеляційного суду м.Києва від 26.07.2016 р. стосується боргу банку перед позивачем за прострочення зобов'язання, однак Фонд не є правонаступником АТ «Дельта банк», а тому і не може виконувати за нього зобов'язання.
При цьому, банк зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та є самостійним суб'єктом господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних - осіб підприємців та громадських формувань.
Відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноваженій особі Фонду делегують всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта банк».
Положеннями ч.5 ст. 45 Закону передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонди про свої вимоги до банку.
В свою чергу, положеннями ч.1 ст. 48 Закону визначено повноваження уповноваженої особи Фонду, яка з дня свого призначення, зокрема складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
При цьому, після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється в порядку, встановленому ст. 52 Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону, кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов'язаних із консолідованим продажем активів Фондом; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування, а також для забезпечення повернення банкнот і монет, переданих Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними; 6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано; 7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку; 10) вимоги за субординованим боргом. Вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, що не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов'язаної з банком особи у порядку, визначеному частиною п'ятою цієї статті.
Отже, з аналізу вищевикладеного законодавства вбачається, що порядок здійснення ліквідації банку та проведення розрахунків з його кредиторами унеможливлює задоволення вимог кредиторів такого банку поза межами ліквідаційної процедури та визначеної черговості відповідно до статті 52 Закону.
Таким чином, уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ «Дельта банк» у відповідності до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», віднесла кредиторську вимогу позивача у сьому чергу Реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Враховуючи, що діяльність відповідача регулюється спеціальним законодавством, а також приймаючи до уваги, що відповідач покладені на нього законом зобов'язання перед вкладником ОСОБА_1 виконав у повному обсязі у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: